Реферат на тему:
“Джерела доходу та витрат страховика. Оподаткування страхової діяльності в Україні”
ПЛАН
1. Фінанси страхових організацій
2. Управління надходженнями й виплатами коштів страховій компанії
3. Забезпечення збалансування або перевищення доходів над витратами страховика цілому по страховому фонду
4. Використана література
1. Фінанси страхових організацій
Для забезпечення діяльності страховика по наданню страхового захисту він повинен формувати й використовувати кошти страхового фонду з метою покриття збитків страхувальників, компенсації власних затрат по веденню страхових операцій, а також одержання прибутку. В умовах розвинутих ринкових відносин страхова компанія, як правило, вкладає тимчасово вільні кошти в інвестиційну діяльність. Тому рух готівкових, та безготівкових коштів страховика досить складний і включає в себе два від-носно самостійних грошових потоки: оборот засобів, що є джерелом страхового захисту, і оборот ресурсів, по-в'язаних з веденням страхових операцій. Певні особливості властиві й руху частини засобів страхового фонду, що інвестуються з метою одержання прибутку. Всe це зумовлює специфіку фінансових форм страхової організації.
Найважливішою особливістю грошового обороту, пов'язаного з наданням страхового захисту, е ризиковий, ймовірний характер руху коштів. Якщо в основі форму-вання страхового фонду лежить ймовірність збитку, що вимагає вивчення статистичних даних й застосування відповідних розділів теорії ймовірності, то використання коштів з страхового фонду залежить від фактичним збитків страхувальників в певному році. Різниця між обсягом сформованого страхового фонду й потребами у виплаті страхового відшкодування також породжує специфічні особливості організації фінансів страхової організації.
Можлива невідповідність між очікуваним й фак-тичним збитком зумовлює певні вимоги, насамперед, до величини й структури тарифу. В її основну частину (нетто-ставку) повинна включатись ризикова надбавка, що відображає вірогідну ймовірність відхилення вели-чини фактичного збитку від очікуваного — ж в часі, так і в просторі.
Чим вища ймовірність того», що сформований стра-ховою організацією фонд буде достатнім для повного відшкодування збитків страхувальників, тим вища її фі-нансова стійкість.
Як і для будь-якої підприємницької структури, діяльність страхової компанії спрямована не тільки на відшкодування витрат, а й на одержання прибутку. Разом з тим, страховик не повинен намагатись отримати надвисокий прибуток від страхових операцій, бо така практика порушує принцип еквівалентності його від-носин зі страхувальником. Взагалі, у страхуванні засто-сування поняття "прибуток" досить умовне, бо тут не створюється національний доход, а лише відбувається його перерозподіл. Для страховика прибутком є такий позитивний фінансовий результат, який забезпечує перевищення його доходів над витратами.
До доходів від страхової діяльності відносяться:
1) страхові платежі (страхові внески, страхові премії) за договорами страхування та перестрахування;
2) комісійні винагороди за перестрахування;
3) частка від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачена перестраховиками;
4) повернуті суми спеціальних страхових резервів попередніх періодів;
5) інші доходи від страхової діяльності.
Витратами страховика, крім витрат на проведення страхування, є виплата страхових сум і страхового від-шкодування, відрахування в страхові резерви і на за-побіжні засоби.
Об'єктом оподаткування страховиків є прибуток, одержаний від страхової, перестрахувальної і фінансової діяльності, що може здійснюватись згідно законодавства.
Прибуток страховика, що залишається після сплати податків (чистий прибуток), є його власністю, і порядок його використання встановлюється страховиком самостійно.
Важлива сфера руху коштів страхової організації пов'язана з формуванням страхових резервів. Вони передбачені для забезпечення майбутніх виплат стра-хових сум та страхового відшкодування. Резерви утво-рюються окремо по договорах страхування життя, медичного страхування та по ризикових видах страхування. * * Див.: Тимчасове положення про порядок формування і розміщення страхових резервів. Затверджено наказом Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю №12 від 12 березня І994 р. // Україна - бізнес.- l994.- №20.- C.20.
Резерви створюються страховиками шляхом відпо-відних відрахувань від надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) , а також від доходів, одержаних від розміщення тимчасово вільних коштів.
До складу резервів входять:
а) технічні резерви — страхові резерви, які створю-ються для забезпечення виконання страховиками взятих зобов'язань по підписаних договорах страхування;
б) вільні резерви — страхові резерви, які виконують функції додаткового забезпечення платоспроможності страховиків, і не зв'язані конкретними зобов'язаннями по підписаних договорах страхування.
У випадку недостатніх резервів для здійснення стра-хових виплат, вони повинні поповнюватись за рахунок прибутку.
Звертаємо увагу на те, що забороняється здійснюва-ти виплати по ризикових видах страхування за рахунок резервів страхування життя і медичного страхування. Не дозволяється використання (зменшення) обсягів ре-зервів для будь-яких цілей, крім страховик виплат.
Встановлені певні зобов'язання для страховиків. Вони повинні створювати такі технічні резерви з рин-кових видів страхування:—
резерви премій (резерви незароблених премій) ~ по договорах, термін дії яких ще не минув;—
резерви збитків (зарезервовані сплачені суми страхового відшкодування по відомих вимогах страху-вальників).
Страховики можуть також самостійно створювати інші резерви відповідно до прийнятої технології формування страхового портфеля.
Для страховиків встановлені зобов'язання створю-вати такі технічні резерви по страхуванню життя і медичному страхуванню:—
резерви довгострокових зобов'язань;—
резерви належних виплат страховим сум.
Резерви довгострокових зобов'язань розраховуються окремо по кожному договору.
З обов'язкових видів страхування технічні резерви створюються окремо від інших видів страхування.
Не рідше, ніж один раз на місяць, страховики зобов’язані самостійно здійснювати необхідний пере-розподіл створених резервів відповідно до страхових подій, що настали.
При здійсненні операції перестрахування ризиків у страховика (цедента) обсяг страхових резервів не змен-шується після передачі ризику перестраховику. При цьому в активі балансу суми, передані в перестрахування, відображаються по статті активу "Участь перестраховиків у технічних резервах". При здійсненні страхових виплат по ризиках, що передані в перестрахування, відповідні резерви зменшуються на суму виплат.
При реформації балансу на звітну дату страховики зобов'язані здійснити поповнення відповідних резервів та відобразити їх використання для страхових виплат.
Умовами забезпечення