виконання своїх зобов'язань страховою організацією є наявність у неї сплаченого статутного фонду, створення страхових резервів, а також система перестрахування.
Мінімальний розмір статутного фонду, згідно Декре-ту Кабінету Міністрів України "Про страхування", уста-новлюється в сумі, еквівалентній 5 тисяч доларів США за курсом Національного банку України.
Страховики зобов'язані дотримуватись нормативних співвідношень між сумою власного статутного фонду і страхових резервів та обсягом прийнятих страхових зобов'язань.
Страхові зобов'язання залежно від страхування (пе-рестрахування), крім обов'язкових, щодо суми статутно-го фонду і страхових резервів, не повинні перевищувати:—
з особистого страхування, крім страхування жит-тя, — 40-кратної її величини;
~ з страхування всіх видів відповідальності — 20-кратної й величини;—
з перестрахування — 10-кратної її величини.
Вказані співвідношення можуть змінюватися Кабі-нетом Міністрів України за поданням Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю.
Звертаємо увагу на те, що максимальний обсяг стра-хових зобов'язань за окремим договором страхування не може перевищувати 10 відсотків від суми статутного фонду і страхових резервів.
Для забезпечення страхових зобов'язань а страхуван-ня життя страховики повинні утворювати окремі резерви за методикою, встановленою Комітетом у/ справах нагля-ду за страховою діяльністю.
Страховики, що прийняли» на себе страхові зо-бов'язання в обсягах, які перевищують, можливість їх виконання за рахунок власних засобів, повинні застраху-вати ризик виконання власних зобов'язань у перестраховиків.
Резервні фонди утворюються страховим товариством з метою забезпечення майбутніх виплат і необхідного страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування) шляхом відрахувань до 50 відсотків від страхових платежів з цих видів страхування та інших доходів. Страхові фонди утворюються у ті й валюті, в якій страховики несуть відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями. Резерви з страхування життя формують-ся окремо від резервів з ризикових видів страхування.
Страхові організації мають право утворювати ре-зервні фонди для фінансування заходів щодо запобігання нещасних випадків, втрат та пошкоджень застрахованого майна, також шляхом відрахувань від страхових платежів у межах, встановлених нормативними актами.
Обов'язком страховиків є розміщення страхових резервів, інших тимчасово вільних коштів з урахуванням безпечності, прибутковості та ліквідності.
Для забезпечення вимог безпечності,, прибутковості та ліквідності активів страхової компанії, достатніх для виконання прийнятих зобов'язань, сума її наявних тех-нічних резервів і 50 відсотків сформованого статутного» фонду повинна бути представлена (покрита) активами таких категорій (допустимими активами):—
грошові кошти на розрахунковому рахунку;—
банківські вклади (депозити);—
нерухоме майно;—
цінні папери і права участі, що передбачають одержання доходів;—
державні цінні папери;—
іноземна валюта, що віднесена до цієї категорії Національним банком України;—
грошові позики за договорами боргу юридичним особам і фізичним особам-страхувальникам;—
готівка;—
права вимоги до перестраховиків (участь перестра-ховиків. у технічних резервах).
Резерви не можуть бути розміщені (інвестовані) в цінні папери та права участі інших страховиків.
Видані позики фізичним особам-страхувальникам, які заключили договори страхування життя, повинні бути в .межах, що не перевищують подвоєння внесених страхових премій по цих договорах.
При визначенні рівня покриття до заліку приймають-ся (в обмежених обсягах) такі активи у відсотках до суми, рівній величині наявних технічних резервів і 50 відсотків сформованого статутного фонду:—
банківські вклади (депозити) — не більше 30 в одному банку;—
нерухоме майно — не більше 10;—
іноземна валюта у вигляді платіжних документів та інших цінних паперів — не більше 5;—
цінні папери (крім державних цінних паперів) і права участі не більше 40, в тому числі:
а) акції, які не котируються на фондовій біржі,— не більше 15, з них акцій одного емітента — не більше 2;
б) акції, які котируються на фондовій біржі,— не більше 5 одного емітента;
в) облігацій — не більше 5;—
грошові позики юридичним особам і фізичним особам-страхувальникам — не більше 30, в тому числі:
а) позики юридичним особам, не забезпечені бан-ківськими гарантіями або гарантіями інших страховиків,— не більше 5, з них розмір позики окремому позикоодержу-вачу не повинен перевищувати 1 відсотка;
б) позики юридичним особам, які забезпечені бан-ківськими або страховими гарантіями, не повинні пе-ревищувати 5 відсотків окремому позикоодержувачу;—
права-вимоги до перестраховиків (участь перестра-ховиків у технічних резервах) — не більше 50 відсотків обсягів страхових зобов'язань, переданих в перестраху-вання.
Не менше 90 відсотків резервів повинні бути роз-міщені (інвестовані) на території України, якщо інше не передбачене чинним законодавством та міжнародними угодами, що підписані Україною.
Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю» може дозволити страховикам іншу структуру покриття створених обов'язкових резервів та сформованого ста-тутного фонду. Для одержання індивідуального дозволу страховики повинні подати необхідне обґрунтування доцільності запропонованої структури такого покриття» в якому підтверджується підвищення безпечності й лік-відності допустимих активів.
2. Управління надходженнями й виплатами коштів страховій компанії
Обсяг зібраних страхових платежів є найбільш за-гальним показником діяльності страховика, на який впливає величина, структура й якість страхового порт-феля, обсяг й асортимент надання страхових послуг, розміри страхового фонду. Враховуючи, що сума пла-тежів — величина абсолютна, для прийняття менед-жерських рішень вона аналізується або в порівнянні з обсягом надходжень по області, району, або в динаміці. Динаміка величини платежів, які надійшли, визначає процес формування страхового фонду, кількість та якість наданих послуг страхувальникам. Залежно від поставле-ного завдання зміни в структурі платежів вивчаються як в цілому, так і по галузях і видах страхування.
Кількість діючих договорів, які прийняв на себе стра-ховик, що свідчить про число страхувань, характеризує не лише страховий портфель, а й попит на страхову послугу. Поряд з показником обсягу одержаних платежів, показник числа діючих договорів аналізується в динаміці з метою регулювання структури страхового портфеля в бік збільшення частки найбільш прибуткових операцій.
Показники середньої страхової суми й середнього платежу на один договір відображають суттєві аспекти договорів страхування, причому страхова сума характеризує рівень страхового забезпечення по одному стра-хуванню, а середній платіж