Реферат

на тему: “Стан розвитку страхування майна громадян в Україні”

Страхування майна громадян — це складний механізм, організація і розвиток якого визначаються умовами певних видів страхування, які різняться між собою проведенням певних організаційних та інших заходів, а також зацікавленістю потенційних страхувальників у страховому захисті, їх економічними можливостями для укладення договору страхування, розмірами страхового забезпечення, тарифних ставок тощо.

Усі види страхування майна громадян належать до загальних (ризикових) видів страхування, сутність яких проявляється в наданні необхідної економіч-ної допомоги страхувальникам-громадянам у разі знищення або пошкоджен-ня їхнього майна внаслідок непередбачених обставин (стихійного лиха, поже-жі, аварії, викрадення, протиправних дій третіх осіб тощо). До таких видів належать страхування будівель, домашнього майна, тварин, транспортних за-собів, на випадок ремонту квартири тощо.

В Україні механізм страхування майна громадян активно діяв до ринко-вих реформ. Так, надходження страхових платежів за добровільними видами страхування майна громадян становили у 1976 році 35,5 мли. крб., у 1980 ро-ці — 52,2 мли. крб., тобто зросли на 47,0%, у 1990 році — 118 млн. крб. і по-рівняно з 1980 роком зросли на 126,1%, або майже у 2,5 разу.

Незважаючи на те, що серед населення найпривабливішими були добровільні види особистого страхування (особливо довгострокове страхування життя), питома вага надходжень за добровільними видами страхування майна громадян збільшилася з 4,3% в 1976 році до 5,5% в 1990 році.

Зростання обсягів надходжень страхових платежів стало наслідком значного збільшення кількості укладених договорів страхування майна (крім страху-вання тварин) і збільшення розміру страхової суми.

У 90-х роках в Україні починає будуватися власна модель ринкової економіки. Звідси закономірна поява особливостей розбудови й окремих сегментів рин-кової економіки, зокрема великої перебудови зазнало і страхування. Саме на по-чаток 90-х років припадає створення поряд із Держстрахом перших альтернативних страхових організацій, що привело до зародження і розвитку страхового ринку України.

Функціонування великої кількості страхових компаній не сприяло збільшенню рівня розвитку страхування майна громадян. Попит населення на такі

послуги залишається низьким. Так, у 1999 році витрати на придбання полісів страхування майна надушу населення становили лише 1,63 грн.

Крім того, на рівень страхового захисту майна населення суттєво вплину-ла передчасна відмова (1996 рік) від обов'язкової форми страхування будівель і тварин, які належать громадянам. У 1996 році надходження від обов'язково-го страхування майна громадян становили 27,4 млн. грн., при цьому виплати страхового відшкодування дорівнювали майже 6,0 млн. грн.

Аналізуючи стан розвитку страхування майна громадян, можна встанови-ти певні тенденції (див. табл.).

Таблиця. Показники діяльності страхових організацій України з майнового страхування у 1998—1999 роках (млн. грн.)

Показники | 1998 | 1999 | 1999 до 1998, %

Страхові платежі — всього | 551,6 | 716,9 | 130,0

У т. ч. від страхувальників-громадян | 52,2 | 81,9 | 156,9

Страхові виплати — всього | 83,0 | 191,1 | 230,2

У т. ч. від страхувальників-громадян | 24,8 | 24,7 | 99,5

Кількість договорів страхування — всього, тис. од. | 5808,8 | 5121,0 | 88,1

У т. ч. від страхувальників-громадян, тис. од. | 5337,3 | 4992,3 | 91,9

По-перше, зростає частка майнового страхування, що свідчить про поглиблення ринкових перетворень, появу нових власників майна, у яких чітко виникає потреба у страховому захисті.

По-друге, має місце збільшення обсягів надходжень страхових платежів за договорами страхування майна від страхувальників-громадян на 56,9%, проте їхня частка ледве перевищує 10% у структурі майнового страхування і стано-вить лише 7% від загального обсягу страхових платежів.

По-третє, рівень виплат за договорами страхування майна громадян знизився у 1999 році порівняно з 1998-м більш як у 1,5 разу, в основному за рахунок зменшення кількості таких договорів.

По-четверте, кількість договорів страхування майна громадян у 1999 році зменшилася на 6,5%, або на 343 тис. договорів проти 1998 року. Частка таких договорів становила 21,7% від загальної кількості укладених договорів, або 97,5% у структурі договорів майнового страхування. При цьому слід зазначи-ти, що 3,9 млн. договорів (це 78,7% від договорів майнового страхування, або 21,7% від загальної кількості договорів) укладено лише однією страховою ор-ганізацією ("Оранта" Київ).

По-п'яте, попри те, що обсяги надходжень страхових платежів від страхувальників-громадян збільшилися на 56,9%, кількість укладених договорів зменшилася на 6,5%. Це могло статися з різних причин, серед яких: зміна умов страхування; збільшення розміру середньої страхової суми; вплив факторів соціального характеру (зниження рівня доходів частини населення й втрати довіри до фінансових установ).

Крім того, вважаємо, що на рівень розвитку страхування майна громадян суттєво впливають будь-які порушення в обсягу й структурі їхнього майна. У свою чергу, обсяг і структура майна громадян залежать від їхніх грошових доходів. Як відомо, зі збільшенням доходів зростає і обсяг особистої власності, поліпшується її структура. Наприклад, за період із 1985 року до 1990 року спостерігалося постійне зростання середньодушових сукупних доходів сімей та їхніх витрат на непродовольчі товари, в результаті чого забезпечення населен-ня різними товарами тривалого користування зросло на 1,5 — 12%, а автомо-білями — на 37%3.

Проте перехід України до ринкових відносин характеризується значним зниженням рівня доходів населення. Відповідно частка витрат сімей на непродовольчі товари зменшилася з 31,4% у 1990 році до 10,3% у 1999 році. Як нас-лідок, стрімко скорочується забезпеченість населення непродовольчими товарами. Наприклад, у розрахунку на 100 сімей забезпеченість населення телевізорами у 1999 році становила 37,5% від рівня 1990 року; холодильника-ми — 51,7%; пральними машинами — 40,3%, лише забезпеченість автомобіля-ми збільшилася майже в 2 рази.

Отже, із