строки потрібно подолати шлях від централізованої планової економіки до господарства, що функціонує на ринкових засадах. Зміни мають бути фундаментальні й стосуватися політичних, юридичних, економічних, соціальних і технологічних аспектів еволюції суспільства. Отже реформування тривалий час впливатиме на розвиток усіх галузей економіки країни.
Головні перетворення полягають у структурних змінах форм власності. Ці зміни, у свою чергу, зумовлюють відповідну трансформацію форм її страхового захисту. Серед змін, які відбуваються нині в Україні, найіс-тотніше вплинути на подальшу долю страховиків можуть наступні.
Здійснення приватизації майна переважної кількості підприємств, що раніше належали до державного сектора економіки. Це зумовлює під-вищення страхового інтересу як щодо захисту майна, так і щодо стра-хування відповідальності підприємств. Потрібно намагатися охопити страхуванням насамперед ризики засновників та акціонерів компанії. Це сприяє швидшому започаткуванню та подальшому розвитку страхової діяльності, підвищує довір'я до нового страховика, що дуже важливо для укріплення позиції на страховому ринку.
Зміни в джерелах сплати страхових платежів. Тепер і за добро-вільними видами страхування майна підприємств (включаючи транс-портні засоби, вантажі) страхові премії додаються до витрат на вироб-ництво, що відповідно зменшує базу оподаткування. Це значно підси-лює фінансові можливості підприємств, спонукає їх брати участь у страхуванні.
Зростання рівня реальної середньої заробітної плати працюючих. Ця обставина дає нові можливості активізувати залучення населення до страхування життя, від нещасних випадків, страхування нерухомос-ті, транспортних засобів та домашнього майна. Водночас зростання заробітної плати призводить до подорожчання трудових ресурсів, зай-нятих у страхуванні.
Суттєве зниження рівня інфляції, завдяки якому зміцнюється до-віра страхувальників до реальності відшкодування збитків. Проте осо-бливу увагу слід приділити врахуванню у правилах і договорах стра-хування можливості коригувати страхову суму та суму платежів у зв'язку з відхиленням реальної вартості застрахованого майна під впливом інфляції (дефляції) грошової одиниці.
Стан криміногенної ситуації, особливо у великих містах, що при-зводить до підвищення рівня збитковості за багатьма договорами. Така тенденція вимагає коригування страхових тарифів, вжиття разом зі страхувальниками й правоохоронними органами додаткових запобіж-них заходів щодо охорони об'єктів страхування.
Зміна порядку нарахування й віднесення на витрати амортизацій-них відрахувань на основні засоби. Прискорена амортизація призведе до збільшення коливань між залишковою вартістю об'єкта за балан-сом підприємства і його реальною вартістю. Це потрібно брати до ува-ги і в умовах страхування.
Очікуване збільшення кредитних інвестицій у підприємницьку ді-яльність. Це потягне за собою, зокрема, збільшення масштабів викори-стання страхових послуг у частині страхування майна від вогню й сти-хійного лиха, технічних ризиків, майна, що передбачається під заста-ву, страхування відповідальності.
Розпочато процес формування українського фондового ринку. Роз-винений ринок цінних паперів дасть змогу страховикам прискорити продаж власних акцій і цим самим залучити додатковий капітал до статутного фонду. Водночас, це сприятиме оперативнішому вирішен-ню питання про інвестування тимчасово вільних коштів у цінні папери й, при потребі, їх продажу. Розвиток фондового ринку потягне за со-бою впровадження нових страхових послуг.
Коливання банківської облікової ставки, що безпосередньо впливає на прояв заощаджувальної функції страхування, вносить відповідні зміни в доходи страховиків від розміщення депозитів та визначає деякі інші параметри фінансової діяльності.
Зростання можливостей підприємств щодо реалізації продукції, особливо на експорт. Це створює сприятливі умови для розширення страхування експортних кредитів, страхування відповідальності това-ровиробників за якість продукції, страхування вантажів та відпові-дальності перевізника вантажу, страхування юридичних втрат на роз-гляд претензій.
Стабілізація економічного стану на багатьох підприємствах дозволяє поступово переходити до страхування втрат, до яких можуть призвести перерви у виробництві в разі настання стихійного лиха, техногенних ава-рій або інших страхових подій.
Поглиблення проблеми безробіття, що зумовлює зростання потре-би в страхуванні роботодавця на цей випадок.
Поява в регіонах нових страховиків, що володіють аналогічними ліцензіями на страхову діяльність. Компанія має ретельної вивчати можливості своїх конкурентів і відповідно реагувати підвищенням якості своїх послуг.
Доцільність залучення до реалізації полісів страхових посередни-ків. Страхові брокери й агенти сприяють, як правило, зростанню кількості договорів і розширенню географії страхувальників, а це позити-вно позначається на надходженні страхових премій і формуванні раціо-нальної структури страхового портфеля.
Перестрахування ризиків на облігаторних засадах. У зв'язку з цим потрібно ретельно дібрати перестраховиків і укласти з ними відповідні угоди. У свою чергу, в межах нормативів платоспроможності доцільно збільшити обсяг операцій із приймання ризиків на перестрахування. Перспективним напрямком розвитку внутрішнього ринку страхування є створення регіональних і спеціалізованих страхових пулів.
Посилення спілкування з потенційними страхувальниками, надан-ням їм різних консультацій з ризик-менеджменту, страхування ризиків та інших питань, що не виходять за межі статутної діяльності компанії.
Можливості тіснішої взаємодії з місцевими органами влади. Ці стосунки можуть виявлятися у взаємному прагненні розслідувати при-чини страхових подій, створити зручніші умови для розміщення офісу компанії, рекламних матеріалів, фінансувати за рахунок коштів стра-ховика ряд запобіжних заходів, купувати цінні папери, що емітують місцеві адміністрації тощо.
Отже, державна політика, спрямована на приватизацію, проведен-ня протиінфляцінних заходів, упорядкування оподаткування як стра-хувальників, так і страховиків, відсоткових ставок, валютних курсів, фінансового контролю, забезпечує серйозні передумови для активіза-ції страхової діяльності. Стратегія кожної конкретної компанії полягає в тому, щоб максимально скористатися цими можливостями. Разом з тим мають бути своєчасно враховані й чинники, що ускладнюють ро-боту страховиків.
Аналізуючи на цьому фоні позитивні й негативні зміни в умовах ді-яльності страховика, доцільно знайти відповіді на такі запитання:
чи може компанія надавати свої послуги за цінами, нижчими або такими самими, як конкуренти (якщо ні, то що цьому заважає);
який доступ має компанія до страхувальників. Що заважає їй роз-ширити коло своїх прихильників;
чи має компанія належний персонал для оперативної переорієн-тації роботи на нові послуги та ринки;
що необхідно для посилення