Тому саме в межах цієї (сплаченої) суми страховик матиме право вимоги стосовно контрагента страхувальника, у зв'язку з чим страхувальник повинен передати страховику всі документи (засвідчені копії документів) і вжити інших заходів для забезпечення страховиком права вимоги до контрагента.

Що стосується не відшкодованої страховиком частини збитків, то вона «лягає» на страхувальника і її він може стягти в загальному порядку з винної особи (свого контрагента-покупця) на підставі прямого позову. Невідшкодована частина збитків з'являється у зв'язку з наявністю в договорі страхування положення про франшизу.

2. Організаційні схеми страхування

фінансово-кредитних ризиків

Організаційні схеми страхування фінансово – кредитних ризиків можуть бути двох – п’яти елементними. Так при страхуванні фінансових ризиків (неплатежу, інвестиційних операцій і втрат прибутку) схема двоелементна рис.1. Страхувальником і одночасно застрахованим виступає в цій схемі виробник або продавець ( інвестор). Ця схема притаманна і для страхування ризику непогашеного кредиту ( кредитне страхування), де одночасно страхувальником і застрахованим є банк який видає кредит позичальнику. Ця схема отримала назву делькредерного страхування рис. 2.

Рис. 1. Двоелементна організаційна схема страхування

фінансово ризику (неплатежу)

Рис. 2. Двоелементна організаційна схема страхування ризику непогашення кредиту ( делькредерне страхування)

Якщо боржник виступає страхувальником, щодо ризику неповернення кредиту, а застрахованим є відповідно банк схема стає трьох елементною і отримала назву „ заставного” страхування рис. 3. В даному випадку банк перекладає страхування ризику неповернення кредиту на дебітора (боржника).

Рис.3. Трьохелементна організаційна схема страхування ризику непогашення кредиту ( „ заставне” страхування).

Термін укладання договорів страхування фінансово–кредитних ризиків від декілька днів до одного року. Так договори страхування ризиків неплатежу можуть укладатись на одну конкретну операцію (5 – 10 діб) або усі операції постачальника (квартал, рік). Договори страхування інвестиційних та кредитних ризиків укладаються на період дії інвестиційних операцій або кредитних угод.

Розміри страхових тарифів на фінансово – кредитне страхування встановлюються компаніями і залежать від виду і характеру операцій, надійності боржника чи контрагента, тощо. Так, тарифи за страхування фінансово - кредитних ризиків коливаються в наступних межах страхової суми:

Неплатежів - від 3 до 5 -6 %;

Інвестиційних ризиків – від 1 до 3-4%;

Ризику втрати прибутку – від 0,3 до 0,8 %;

Ризику непогашення кредиту – від 2 -3% до 10 - 15 %.

Як правило, при страхуванні фінансово – кредитних ризиків застосовується безумовна франшиза розміром не менш як 10%. При настані страхового випадку розмір збитку визначається в розмірі несплачених платежів, неповернутого кредиту, неотриманого інвестиційного доходу або втраченого ( неотриманого) прибутку. Термін виплати відшкодування згідно договору страхування.

Висновки

Отже, можна зробити наступні висновки:

Фінансові і кредитні ризики розмежовують за суб’єктом, у котрого вони виникають. Так фінансові ризики виникають у суб’єктів господарювання, переважно у підприємств виробничої сфери. Кредитні ризики виникають у комерційних банків при здійснені ними активних операцій ( у неповерненню позичальником отриманого кредиту і несплати відсотків за нього, тощо).

Фінансово–кредитні ризики мають тільки добровільну форму страхування.

страхування.

У загальному випадку договори добровільного майнового страхування фінансових ризиків передбачають надання страховиком (тобто страховою компанією) страхового захисту на випадок непередбачених збитків у результаті невиконання договірних зобов'язань контрагентами перед страхувальником (або, що буває рідше, невиконання зобов'язань страхувальника перед його контрагентами).

Особливістю договорів страхування є можливість отримання страхувальником регресного права вимоги. Що стосується не відшкодованої страховиком частини збитків, то вона «лягає» на страхувальника і її він може стягти в загальному порядку з винної особи (свого контрагента-покупця) на підставі прямого позову.

Організаційні схеми страхування фінансово – кредитних ризиків можуть бути двох – п’яти елементними. Так при страхуванні фінансових ризиків (неплатежу, інвестиційних операцій і втрат прибутку) схема двоелементна рис.1. Страхувальником і одночасно застрахованим виступає в цій схемі виробник або продавець (інвестор). Ця схема притаманна і для страхування ризику непогашеного кредиту (кредитне страхування), де одночасно страхувальником і застрахованим є банк який видає кредит позичальнику.

Список використаної літератури

Закон України” Про внесення змін до Закону України “Про страхування”// України–business.-2001.- 6-13 листопада, №44.

Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. Закон України від12 липня 2001р.// України –business.-2001.- 4-11 вересня, №35.

“Програма розвитку страхового ринку України на 2001-2004рр.”- Постанова КМУ № 98 від 2. лютого.2001р.

Александрова М.М. Страхування: Навчально-методичний посібник.- К.: ЦУЛ, 2002-208с.

Базилевич В.Д., Базилевич С.С. Страхова справа. - К.: Т-во «Знання», КОО,2002.-203с.

Замков О.М. Страхування: Навчальний посібник / за редакцією д.е.н. О.О.Слюсаренко – К.: Міжнародна агенція «Bee Zonc», 2003-320с.

Страхування: Підручник / Кер. авт. кол.і наук.ред.СС.Осадець.Вид.2-у, переробл. і доп.-К.: КЕНУ,2002.-599с.

Шумелда Я.Страхувння: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей. Тернопіль: 2003-260с.