Зараз на вітчизняних біржах широко розповсюджена попередня оплата, яка досить часто складає до 100% вартості товару. Але навіть при наявному і форвардному ринку нерідко відбувається порушення умов або ж відмова від виконання укладених контрактів, особливо з боку постачальника (продавця). Тому в правила торгівлі багатьох бірж включені положення про те, що біржа приймає на себе відповідальність за збитки, зумовлені невиконанням умов угоди з одним з партнерів.

Вказана відповідальність, учасників біржових кон-трактів може бути об'єктом страхування. В світовій страховій практиці страхуються збитки інвесторів, які зумовлені шахрайством чи неплатоспроможністю члена біржі, а також збитки членів біржі від неплатоспромож-ності одного з них,

Враховуючи, що страхова відповідальність за збитки при здійсненні (чи нездійсненні) біржовик угод лежить на страховій організації, біржа не завжди намагається прискіпливо вибирати собі клієнтів, здійснювати відбір учасників торгів, контролювати виконання ними умов контрактів. Тому страхування біржових контрактів доцільно проводити у вигляді взаємного біржового стра-хування або через акціонерні страхові компанії з участю капіталу біржі (коли пов'язуються взаємною зацікав-леністю біржа й страховик).

Договір страхування контрактів на реальний товар може укладатись як з продавцем, так і з покупцем. Якщо договір заключається з покупцем, відповідальність стра-ховика виникає у випадку відмови продавця від поставки товару або затримки його поставки. Відшкодування згідно умов такого договору може мати місце в різній формі:

- поставка страхувальнику аналогічних за своїми техніко-економічними характеристиками товарів;

- компенсація певної частини ціни неодержаного то-вару або оплата додаткових витрат на придбання не-обхідних товарів у інших продавців.

Страхувальнику повинно бути надано право виби-рати найбільш прийнятну для нього форму відшкоду-вання.

Коли договір страхування укладається з продавцем, відповідальність страхової організації виникає в разі відмови покупця оплатити товар або затримки з його оплатою. Відповідальність страховика в цьому разі може виражатись відповідно в таких формах:

- відшкодуванні страхувальнику різниці між попе-редньою та нинішньою продажною ціною (якщо вона знизилась);

- компенсації певної частини ціни неоплаченого то-вару.

Серед біржових контрактів значний розвиток одер-жали ф'ючерсні угоди, що заключаються на поставку через певний строк товарів, які в даний момент можуть бути і не виготовлені. Призначення ф'ючерсних кон-трактів — захист інтересів продавця й покупця від втрат внаслідок несприятливої для них динаміки цін. Виходячи з свого змісту, ф'ючерсні угоди одночасно виконують і функцію страхування від можливих збитків.

Саме ф'ючерсні контракти можуть застосовуватись для страхування від форс-мажорних обставин або непо-доланих перешкод для виконання угоди. Наприклад, неможливості виконати умови по поставці сільськогос-подарської продукції внаслідок повені, заморозків, засухи, захворювання худоби, тощо. Об'єктом страхуван-ня можуть бути як грошова оцінка непоставленої про-дукції, так і виробничі (непрямі) збитки покупця, який передбачав її переробку. По ф'ючерсних і форвардних контрактах можуть страхуватись інтереси продавця на випадок нездійснення покупцем оплати одержаного то-вару по незалежних від нього непередбачених причинах.

Страхуватись можуть і збитки біржі в цілому, спри-чинені несприятливими для її діяльності природними та суспільно-політичними подіями.

В певній мірі страхування валютних ризиків має деякі аналогічні риси зі страхуванням біржових ризиків. Разом з тим, воно зумовлено специфічними умовами зовніш-ньоекономічних контрактів. Турботою українських страховиків, природно, повинен бути, насамперед, захист вітчизняних експортерів, імпортерів та інших їх учас-ників.

Страхування валютних ризиків необхідне, в першу чергу, для відшкодування слідуючих можливих втрат;

по-перше, пов'язаних з виробництвом експортної продукції в разі відмови від її оплати зарубіжного імпор-тера по будь-яких причинах;

по-друге, збитків від неплатежів за поставлені товари, виконані роботи й надані послуги в разі загострення фінансового положення або навіть банкрутства інозем-ного партнера. Страхуються й збитки, зумовлені по-літичною нестабільністю в країні імпортера;

по-третє, страхуванню підлягають збитки від коли-вань валютних курсів за період від заключення контракту до закінчення його дії, які негативно впливають на купівельну здатність валюти платежу.

Зазначимо, що в перших двох наведених випадках йшлося про втрати для вітчизняного експортера. В тре-тьому ж випадку збитки можуть стосуватись як експор-тера, так і зарубіжного покупця.

Перший несе збитки при зниженні курсу валюти платежу, другий — в разі його підвищення.

Все більшого значення набуває страхування інтересів Інвесторів (страхування інвестицій) на випадок заборони вивозу прибутку, одержаного від інвестування, та інших порушень прав іноземного інвестора внаслідок рішень Законодавчих чи виконавчих органів влади, політичних обставин. В сучасних умовах таке страхування особливо актуальне для залучення в нашу країну коштів іноземних інвесторів, але його не можуть ігнорувати й українські бізнесмени, що вкладають ресурси в зарубіжний бізнес.

Названі види страхування в широкому плані можуть розглядатися як страхування експортних кредитів, хоч, звичайно, кожний з них має певні особливості.

В широкому плані захист від валютних ризиків вклю-чає використання захисних обумовлень в контрактах, прогнозування курсу різних валют, тощо, але вони вихо-дять за рамки страхування.