Загальна характеристика становлення та розвитку

страхового ринку України

Страховий ринок — це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові по-слуги та здійснюється акт їх купівлі-продажу} У деяких публі-каціях наводиться ширше поняття страхового ринку. Іноді ним охоплюють усі форми надання страхового захисту. Із цим пого-дитися не можна. Адже коли збитки відшкодовуються за рахунок централізованих фондів, відносини купівлі-продажу не виника-ють. Немає їх і тоді, коли з цією метою формуються та викорис-товуються кошти з фондів самострахування.

Існує також думка, що під страховим ринком слід розуміти сукупність його суб'єктів (страхувальників, страховиків та посе-редників) і страхових послуг, які є предметом купівлі-продажу. Можливо, з теоретичного погляду таке визначення не досить ко-ректне, проте воно набуло певного визнання, особливо серед практиків.

Український страховий ринок перебуває сьогодні на порозі поступового інтегрування у світовий. Тому дуже важливо з'ясу-вати, яке місце посідає страховий ринок у країнах з розвиненою економікою, де страхову галузь визнано однією з найважливі-ших. Вона забезпечує дієву систему захисту майнових прав та ін-тересів усіх громадян і підприємств, підтримання соціальної ста-більності суспільства, економічної безпеки держави, а також є важливим фінансовим інструментом регулювання національної еко-номіки й потужним джерелом акумулювання коштів для їх подаль-шого довготермінового інвестування в народне господарство.

Страхова діяльність належить до найприбутковіших видів сві-тового бізнесу? Так, 2000 року 6 страхових компаній входили до списку 50 найбільших компаній світу. Щорічний світовий обсяг страхових послуг наближається до 2,5 трлн дол. США.

Акумульовані страховими компаніями ресурси згідно з їх ха-рактером переважно використовуються для довготермінових ви-робничих капіталовкладень через ринок цінних паперів. Слід на-голосити, що більшість банків, які опираються, здебільшого, на порівняно короткотермінові залучені кошти, таких можливостей не мають. Тому поступово страхові компанії починають доміну-вати на світових і національних ринках капіталів. Оскільки при-плив грошових коштів у вигляді страхових премій і доходів від активних операцій, як правило, набагато перевищує суму щоріч-них виплат держателям полісів, це дає змогу страховим компані-ям із року в рік збільшувати інвестиції в довготермінові цінні па-пери з фіксованими термінами погашення, насамперед в облігації промислових корпорацій, акції підприємств та закладні під неру-хомість. Завдяки величезним інвестиційним ресурсам страхові компанії перетворюються на дієві зовнішні центри фінансового впливу щодо промислових корпорацій.

У більшості економічно розвинених країн держава істотно впливає на національний страховий ринок через законодавство й уповноважені страхові організації, в яких вона володіє, як прави-ло, значним пакетом акцій. Такі страховики проводять за дору-ченням держави специфічні види страхування та виконують роль своєрідного бар'єра для відпливу валюти по каналах страхування та перестрахування за кордон. Наприклад, компанії здійснюють страхування експортних кредитів, щоб заохотити національний експорт. У багатьох країнах закріплено законодавчу норму щодо обов'язкового передання уповноваженим страховим компаніям у перестрахування та співстрахування фіксованого відсотка всіх ризиків, які приймаються на страхування в даній країні. Завдяки цьому вдається якомога повніше використовувати місткість стра-хового ринку й забезпечувати безпосередній державний контроль за можливими каналами відпливу валюти за кордон.

Останнім часом значно посилилася конкуренція між банківсь-ким та страховим бізнесом, і переможцями в цій конкурентній боротьбі часто виходять страхові компанії. Наприклад, у Франції за останні 20 років частка особистих заощаджень на банківських рахунках зменшилася з 59 до 15%, а коштів, інвестованих у страхові активи, зросла з 10 до 45 %.|Поширеним компромісним способом вирішення конкурентних суперечностей між страхови-ми та банківськими установами стало злиття в тій чи іншій формі банківського й страхового бізнесу в єдиний конгломерат, який одночасно забезпечує банківські та страхові послуги.

Банки пропонують страхові послуги, а страхові компанії від-кривають депозитні та ощадні рахунки; інколи банки створюють дочірні страхові структури, а страхові компанії беруть участь у банківських формуваннях. В окремих країнах дозволяється злиття банків зі страховими компаніями. Крім того, банки часто ку-пують цінні папери і стають власниками істотної частки цінних паперів страхових компаній або, навпаки, страхові компанії ста-ють власниками цінних паперів банків. Нерідко банки та страхові компанії укладають між собою кооперативні угоди і утворюють спільне підприємство, залишаючись при цьому незалежними.

У більшості країн страхові компанії активно залучені до пен-сійного бізнесу, у рамках якого вони активно й успішно конку-рують з іншими інститутами цього ринку (пенсійними фондами і т. ін.). Скажімо, у Франції та Великій Британії успіхи страхового бізнесу в цій сфері настільки переконливі, що уряди цих країн надали найвпливовішим страховим компаніям офіційні дозволи на право продажу та управління пенсійними коштами. »

Реалією сьогодення стала активізація міжнародної діяльності страхових компаній (особливо в Європі зі створенням Європей-ського союзу), а саме злиття страхових компаній, які містяться в різних країнах, і відкриття нових філій за кордоном. З 16 червня 1999 року набула чинності Угода про партнерство між Україною та країнами Євросоюзу в частині банківської та страхової діяль-ності, яка передбачає, зокрема, створення для іноземних страхо-виків умов, не гірших за ті, що існують для страховиків-резидентів. З огляду на сказане страховий ринок України зазнає істотних змін, про які йтиметься далі.

У розвинених країнах страхування є одним із найважливіших секторів національної економіки і забезпечує перерозподіл 8—12 % валового внутрішнього продукту. Загальний обсяг надходжень до бюджетів цих країн від страхової галузі порівнянний з обсягом відповідних надходжень від банківської системи. Акумульовані через страхування грошові кошти є джерелом великих інвестицій. N Український страховий ринок порівняно з провідними країна-мир де він розвивається протягом кількох століть, ще молодий і перебуває