Діяльність страхового ринку протягом 1994—1995 років за умов, визначених Декретом, можна схарактеризувати так.*

По-перше, це посилення спеціалізації роботи страховиків.*

По-друге, це збільшення сфери страхування, поява і розви-ток нових його видів. Саме в цей період значного поширення на-буває страхування вантажів, особисте страхування від нещасних випадків. Почалося впровадження страхування цивільної відпо-відальності власників транспортних засобів, відповідальності за виробничими ризиками. Було зроблено перші кроки в медичному страхуванні. Водночас високий рівень інфляції зумовлював попу-лярність так званого змішаного страхування життя з урахуван-ням інфляції. Проте цей вид страхування не мав достатньої зако-нодавчої та методологічної бази. Тому коли 1995 року припини-лася гіперінфляція, численні страхові компанії збанкрутували, і багато їхніх вкладників не отримали належних виплат.*

По-третє, завдяки законодавчому регулюванню страхової Діяльності відчутно підвищилася фінансова дисципліна страхо-виків. Було впроваджено облік резервів, розроблено категорії ак-тивів, у межах яких страховики розміщували ці резерви, упоряд-ковано взаємовідносини страховика з його філіями та представ-ництвами, установлено необхідні форми спеціальної звітності. І найголовніше — розпочався нагляд за страховою діяльністю.

Усе це сприяло зростанню обсягів страхового ринку і розши-ренню сфери діяльності страховиків.

Проте незважаючи на значні позитивні зміни, Декрет ще не забезпечував достатньої правової бази для розвитку ринку, особ-ливо стосовно гарантій платоспроможності страховиків. Головні недоліки Декрету були такі:

Розділ 4. Страхова організація (компанія) 81*

неврегульованість системи страхування життя як окремої специфічної галузі страхування;*

відсутність системи чітких нормативів платоспроможності;*

нехтування загальноприйнятими у світі поняттями про тех-нічні і математичні резерви, які забезпечують надійність покрит-тя зобов'язань страховиків;*

недосконалість регулювання у сфері перестрахування та ді-яльності страхових посередників;*

недостатня визначеність договірних відносин між страхови-ком і страхувальником.

Отже, у період становлення ринкової економіки в Україні знач-но зросли обсяги страхового ринку, і він набув якісного розвитку. Сформувалися тенденції до збільшення кількості страхових до-говорів, кількості страховиків та їхньої спеціалізації за видами страхування, розвитку перестрахувальних операцій як на внутрі-шньому (національному), так і на зовнішньому (світовому) стра-ховому ринку. Особливо слід зазначити, що завдяки належним заходам як на законодавчому рівні, так і на рівні застосування чинників управління й організації страхового ринку страхові ре-зерви почали постійно зростати. А отже, посилилася фінансова надійність страховиків, підвищився рівень гарантій щодо вико-нання ними взятих зобов'язань.

З ухваленням Закону України «Про страхування» (березень 1996 р.) та перереєстрацією страховиків у 1997 році в Україні по-чався третій етап розвитку страхового ринку.

Закон установив систему контролю за рівнем платоспромож-ності страховиків і порядок розрахунку резервів, посилив норми, що регулюють нагляд за страховою діяльністю, упорядкував ви-ди обов'язкового страхування. Основні його вимоги такі.

Збільшення з 1 січня 1997 року статутного фонду страхових компаній до 100 000 євро, а для страховиків з іноземним капіта-лом — до 500 000 євро.

Обов'язковий поділ страхових компаній на ті, які здійснюють страхування життя, та ті, які проводять страхування за видами іншими, ніж страхування життя.

Встановлення нової системи формування резервів. Підвищення вимог до кваліфікації фахівців у тих галузях, де брак професіоналізму завдає особливо великої шкоди, — пере-страхування, медичне страхування, страхові посередники, ава-рійні комісари і т. ін.

Крім того, Закон дав визначення і таким чином легалізував ба-гато страхових понять, таких як страховий продукт, аварійні комісари, актуарії, страхові посередники (брокери та агенти). Конкретизовано вимоги до договорів і правил страхування.

Закон значно збільшив вимоги до платоспроможності страхо-виків і вдосконалив механізм контролю за їхнім фінансовим ста-ном. З цією метою застосовується спеціальна методика розра-хунку платоспроможності.

Істотного реформування зазнала система ліцензування. Укрстрахнагляд застосував нову інструкцію, що наближає цей про-цес до європейських норм і спрямована на підвищення ступеня захищеності страхувальників. В їх основу покладено рекоменда-ції Комітету зі страхування при Європарламенті.

Розроблена і затверджена спеціалізована бухгалтерська звіт-ність, що дає змогу ефективно аналізувати і виявляти тенденції розвитку національного страхового ринку.

Ухвалення Закону України «Про страхування», реалізація по-ложень цього Закону через низку Постанов і Розпоряджень Кабі-нету Міністрів України, а також низка нормативних актів Укрстрахнагляду посприяли створенню протягом 1996—1997 років законодавчого поля для розвитку страхування. Це, у свою чергу, дало змогу більш системно й комплексно підійти до розробки стратегії подальшого розвитку цієї галузі, яку було втілено в дов-гострокових цільових програмах.

За роки існування страхового ринку Урядом було ухвалено послідовно дві Програми розвитку страхового ринку України.

Перша Програма, ухвалена Кабінетом Міністрів 1998 року, визначала головні завдання та пріоритети галузі на 1998—2000 роки і складалася з таких головних розділів: удосконалення нормативної бази; підвищення платоспроможності страхових організацій; удосконалення порядку оподаткування страхової діяльності; вимоги до створення і діяльності страхових організацій; розвиток інфраструктури страхового ринку.

У цілому Програму було виконано, хоча з багатьох об'єктив-них і суб'єктивних причин окремі її пункти було не реалізовано або реалізовано не повністю. Це стосується, зокрема, внесених пропозицій щодо змін до Цивільного кодексу України.

У травні 1999 року Верховна Рада України ухвалила в першо-му читанні Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про страхування"», де було передбачено законодавчу реалізацію змін, намічених Програмою. У 2000 році до Верховної Ради було також подано законопроект щодо врегулювання пи-тань обов'язкового державного страхування.

Зазначені законопроекти передбачили й заходи з підвищення платоспроможності страховиків. Так, із цією метою, як передба-чалося Програмою, було створено й зареєстровані об'єднання страховиків у вигляді Моторного, Морського, Авіаційного