Ресурси страхової компанії
Комерційна діяльність не може здійснюватися без наявності необхідних факторів, а саме: основних і оборотних засобів, тру-дових, фінансових та інформаційних ресурсів, їх сукупність і ра-ціональна структура визначають потенціал фірми.
У діяльності страхових компаній вирішальними є розміри грошових фондів і наявність кваліфікованого персоналу. Слід, проте, пам'ятати, що успіх роботи часто залежить від «найвужчого» складника потенціалу. Крім того, нерідко стає можли-вим і доцільним підсилити один фактор за рахунок послаб-лення іншого. Отже, створюючи чи розвиваючи страховий бізнес, потрібно звертати увагу на раціональне формування кожного компонента потенціалу компанії.
Формування ресурсів грунтується на порівнянні витрат на їх придбання (залучення) і можливої віддачі від їх використання. Компанія має визначити кількісні та якісні параметри необхідних ресурсів, спосіб, тривалість і місце їх взаємодії. Іншими словами, ідеться про необхідність постійного управління ресурсами.
Велике значення має вдалий добір приміщень для офісу ком-панії. Цей захід починають з визначення потреби в приміщеннях для нормального розташування там усіх структурних підрозділів.
Важливо визначити, де саме буде розміщена компанія. Під час вирішення цього питання береться до уваги, насамперед, ство-рення максимальних зручностей для потенційних страхувальни-ків. Якщо стратегія регіональної компанії передбачає, наприклад, пріоритетний розвиток діяльності зі страхування будівельних (технічних) ризиків, то офіс їй доцільно мати в районі перспектив-ної забудови міста.
Багатопрофільної компанії, як показує досвід країн з розвиненим страховим бізнесом, розміщуються переважно на перших поверхах у діловій частині міста, поряд з банками, інвестиційними компані-ями, біржами, великими торговельними підприємствами. З огляду на високу (значно вищу, ніж в інших місцях) вартість споруджен-ня, придбання або орендування приміщень у таких кварталах бага-то компаній на Заході обмежуються розміщенням у найпрестижнішому районі юридичної адреси і невеликого штату працівників для організації переговорів, проведення прес-конференцій, відпо-відальних ділових зустрічей керівництва компанії, підтримання зв'язків з громадськістю та державними органами управління. Ре-шта персоналу перебуває в приміщеннях, розташованих у дешев-ших місцях. Між різними приміщеннями офісу потрібний добре налагоджений зв'язок (ситуація, коли за юридичною адресою ком-панії зв'язок не спрацьовує, неприпустима). Адже податкові, судові та інші офіційні служби повинні визнавати, як правило, лише юри-дичну адресу.
Офіс має бути обладнаний сучасними, зручними меблями, пристосованими для виконання працівниками їхніх функціональ-них обов'язків, електронними видами зв'язку, комп'ютерною, копіювальною та іншою технікою. Нині основна маса інформа-ції передається електронними засобами. «Електронна пошта» має великі переваги. Вона в сотні разів скорочує час на передавання повідомлень та розпоряджень і потребує менших витрат.
Україна має добре налагоджений електронний зв'язок у бан-ківській системі. Нині завершено створення електронної системи зв'язку між усіма страховими компаніями, їх об'єднаннями та ор-ганами регулювання страхової діяльності. Це дасть змогу значно поліпшити страховий сервіс, сприятиме розвитку страховиків і посиленню контролю за їх роботою.
Особливо слід наголосити на необхідності забезпечення ком-панії зручним транспортом. Автотранспорту належить значна ча-стка у структурі основних засобів страховиків. Багато західних страхових компаній закріплюють за вищими керівниками персо-нальні автомобілі, і такі керівники особисто експлуатують їх для ви-конання функціональних обов'язків. Ще кілька автомобілів компа-нія має для задоволення потреби в термінових службових поїздках працівників. У компаніях на весь парк автомобілів є, як правило, один штатний водій-механік, який здійснює самостійно або через відповідний автосервіс технічний догляд за автомобілями. Наявність у претендента на посаду в страховій компанії посвідчення водія — вагомий чинник у конкурсному доборі кандидатів.
Фінансові ресурси, що забезпечують надійність виконання зо-бов'язань страхової компанії, складаються насамперед із грошо-вої частини сплаченого статутного фонду і системи страхових ре-зервів. Вони характеризуються значною специфічністю форму-вання та використання, їх висвітленню присвячена заключна час-тина цього підручника.
Страхування є однією з галузей бізнесу, найбільш залежних від інформаційного забезпечення. Кожний страховик відчуває потребу постійно аналізувати зміни зовнішніх і внутрішніх чин-ників, що можуть вплинути на наслідки роботи компанії. Цьому допомагають бази даних, які містять систему актів з правового забезпечення діяльності компанії, характеризують розвиток еко-номіки як на макро-, так і на мікрорівні, стан справ на національ-ному і регіональному страховому ринках, дають уявлення про сві-тові тенденції І нові технології страхування. Компанії варто мати бібліотечний фонд страхової літератури, періодичних видань. Найбільш оперативну і зручну для розмноження інформацію за-безпечують електронні її носії. Особливо корисний в цьому ро-зумінні нещодавно створений комп'ютерний довідник «Дінай: Страхування». Тому якомога повніше їх використання е одним із ключових моментів стратегії розвитку страховика. Потрібно роз-вивати інтегровані комп'ютерні системи інформаційного забез-печення діяльності компанії. Страхова компанія повинна викори-стовувати новітні інформаційні технології, зокрема можливості мережі Інтернет.
Основу успіху страхової компанії становлять трудові ре-сурси. Від інтелектуального та професійного рівня її персона-лу залежить досягнення нею стратегічної мети. Працівники не сприймають механічного, неусвідомленого управління. Адже кожний з них приходить в організацію з певною метою, по-требуючи сприяння в її досягненні. Тому керівництво компанії має постійно приділяти увагу кадровій політиці, дбаючи про максимальне розкриття професійних здібностей кожного пра-цівника.
Після того як визначено структуру компанії та кількісний склад персоналу окремих підрозділів, слід підготувати посадові інструк-ції та кваліфікаційні вимоги до осіб, котрі обійматимуть посади в цих підрозділах. Посадова інструкція являє собою перелік основ-них функцій, що їх має виконувати працівник згідно зі своєю поса-дою. До цієї роботи в нових компаніях слід залучати експертів, а також найбільш реальних претендентів на ті чи інші посади. Під-готовка проекту посадової інструкції дає слушну нагоду перевіри-ти рівень професійних знань кожного претендента, а також з'ясу-вати, чи має він намір і здатність сприяти вдосконаленню роботи компанії.
Посадова інструкція має бути