* помилки в конструкціях та розрахунках, помилки під час монтажу, дефекти лиття та матеріалу;

* помилки в обслуговуванні, недбалість, необережність, злий намір; ..

* дії відцентрової сили;

* коротке замикання та інші електричні ризики;

* нестача води в парогенераторах;

* фізичний вибух;

* буря, мороз, льодохід.

Винятки. Страхове відшкодування не виплачується, якщо шкоду майну завдано з таких причин:

* воєнні чи подібні до них події, усі види громадського без-ладдя, а також дії страйкарів чи робітників і службовців, що під-падають під локаут;

* намір чи груба необережність страхувальника або його пред-ставника;

* ризики, страхування яких передбачено іншими видами стра-хування (наприклад, вогонь, блискавка, вибух, спричинений хі-мічною реакцією, крадіжка, злом та крадіжка зі зломом);

* затоплення, повінь, землетрус, просідання ґрунту, зсув;

* дії наземних, водних та повітряних транспортних засобів;

* спрацювання внаслідок звичайного використання чи експлу-атації, а також дія кавітації, ерозії, корозії та накипу;

* помилки або несправності, що існували на момент укладання договору страхування і про які страхувальник знав чи мав знати;

* помилки чи недостачі, за які несе відповідальність поста-чальник (у рамкам гарантійних зобов'язань).

Страхова сума. Страхова сума у страхуванні машин завжди встановлюється відповідно до нової відновлювальної вартості машин, яка містить вартість нової машини, митний збір, а також витрати на транспорт та монтаж. Це пов'язано з тим, що страху-вальникові відшкодовуються всі витрати на ремонт без ураху-вання фактичного зносу. Якщо змінюється страхова вартість, на-приклад за рахунок підвищення цін, то страхувальник зобов'язаний повідомити про це страховика, щоб уникнути непо-вного страхування.

Страхова премія. Ставки премій у страхуванні машин визна-чаються окремо за кожним типом машин. Порівняно з іншими видами страхування (наприклад, із вогневим страхуванням), пре-мії можуть здаватися високими, що зумовлюється підвищеною частотою страхових випадків у цій галузі.

Г. Страхування електронних пристроїв. Розвиток страху-вання електронних пристроїв бере свій початок у першій полови-ні XX століття. У 20-х роках у багатьох країнах світу, особливо в Німеччині, поширилось страхування слабкострумових установок. На той час страхувалися майже виключно засоби зв'язку, напри-клад телефон і телетайп.

У 50-ті роки застосування слабкострумових установок спо-стерігалось особливо бурхливо (зокрема в таких галузях, як промислова електроніка, електромедицина та техніка зв'язку) завдяки можливостям техніки напівпровідників, що характе-ризується різнобічністю та економічністю. У сфері промисло-вої електроніки особливо прогресивним стало на той час за-стосування ЕОМ для обробки даних, страхування яких було новим для страховиків.

Після 1980 року поступовий розвиток електронних систем ви-явився вирішальним для страхування ЕОМ у рамках цієї галузі страхування. Цей розвиток знайшов своє відображення в пе-рейменуванні страхування слабкострумових установок на стра-хування електронних пристроїв, що згодом перетворилося на окремий вид у галузі страхування технічних ризиків.

Страхувальники. Страхувальниками електронних пристроїв можуть бути власники або наймачі електронних систем.

Власник може бути страхувальником:

* як експлуатаційник — від майнових збитків лише в разі, якщо виробник не несе відповідальності за своїми гарантійними зобов'язаннями;

* як наймодавець установок — від майнових збитків, якщо немає підстав для пред'явлення претензій до орендатора у зв'язку з його звільненням від відповідальності;

* як фірма, що обслуговує застраховану установку — від май-нових збитків, зумовлених роботою обслуговуючого персоналу на застрахованій установці.

* Наймач може застрахуватися від майнових збитків, за які він згідно з договором про найм чи згідно із законодавством несе відповідальність.

Об'єкти страхування. У рамках майнового страхування елек-тронних пристроїв можуть бути застраховані всі електронні сис-теми. До них належать:

* ЕОМ для обробки даних (ЕОМ, які використовуються в га-лузі наукових досліджень, у комерційних обчислювальних цент-рах і промисловості);

* електронні та ядерні медичні апарати (рентгенівські апарати для діагностики та терапії, випромінювачі типу бетатрон, гамма-трон, великогабаритні стерилізатори, апарати «залізні легені» тощо, тобто всі електронні та ядерні апарати, що використовую-ться в лікарнях, лікарняних та стоматологічних кабінетах, медич-них лабораторіях);

* пристрої передавання інформації (телетайпи, центральні те-лефонні станції (комутатори) та засоби зв'язку, установки спря-мованого радіозв'язку, радіолокаційні установки, пристрої в не-земних станціях авіанавігації та супутникового зв'язку, радіо- і телепередавачі, великі антенні пристрої, системи телевідеотекс-ту, факсимільні апарати тощо);

інші пристрої, а саме:

* телевізійні пристрої, які використовуються у виробничих ці-лях, апаратно-студійні блоки для кіно- і телестудій, аналізатори, електронні мікроскопи, кліхографи, годинникові пристрої, викликальні та розмовні пристрої, пристрої управління дорожнім рухом, тоталізатори і т. ін.;

* конторські машини, наприклад адресодрукувальні, бухгал-терські, фактурні автомати, автоматичні друкарські машинки й настільні калькулятори;

* диктофони, копіювальні машини, пристрої мікрофільмуван-ня, множильна техніка.

Крім того, можуть бути застраховані носії даних та додаткові витрати, які пов'язані з виходом із ладу ЕОМ для обробки даних.

Страхові випадки. За своєю природою страхування елект-ронних пристроїв є «страхуванням від аварій» на базі страхуван-ня від усіх ризиків. Воно покриває всі збитки, що виникають рап-тово й несподівано, тягнучи за собою необхідність ремонту чи заміни застрахованого майна.

До страхових ризиків, як правило, належать:

* пожежа, вибух, удар блискавки, падіння літальних апаратів;

* скупчення диму, сажі, газів;

* дія води, вологи (якщо вона не спричинена атмосферними опадами чи не зумовлена умовами виробництва);

* коротке замикання та інші аварійні ситуації, пов'язані з дією електроенергії;

* помилки в конструкціях та розрахунках, помилки вироб-ника, помилки при виготовленні та монтажі, дефекти лиття й матеріалу;

* помилки в обслуговуванні, недбалість, необережність;

* злий намір та зазіхання третіх осіб;

* град, мороз, буря;

* опускання ґрунту, зсув, обвал, лавини.

Крім стандартного обсягу покриття страховий захист може охопити деякі додаткові ризики: землетрус, виверження вулкану, тайфун, ураган, циклон; страйк і хвилювання; ризики при транс-портуванні; крадіжка; додаткові витрати.

Винятки. Основні причини, з яких збиток не відшкодовується, такі:

* воєнні дії та всі види суспільних хвилювань;

* пошкодження, зумовлені впливом ядерної