премій за страховими договорами. Розмір збитковості, зверх якої діє договір, визначається з таким розрахунком, аби цедент не мав можливості отримати для себе прибуток, а тільки гарантував захист від додаткових або надзвичайних втрат.
ЕКСЦЕДЕНТ ЗБИТКУ (ехсеss оf lоss) — договір непропорційного перестрахування. Застосовується страховиками для захисту від великих і непередбачуваних збитків. Вступає в дію тоді, коли сума збитку внаслідок страхового випадку або серії таких випадків, що спричинилися до однієї події, перевищить обумовлену договором суму (пріоритет).
ЕКСЦЕДЕНТНЕ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ (ехсеss оf Іоss reinsuranсе) — давня і найважливіша форма пропорційного перестрахування. Застосовується в тих випадках, коли ризики, які приймаються на страхування, за розміром страхових сум дуже коливаються. Е. п. сприяє досягненню необхідного збалансування страхового портфеля цедента. Е. п. найчастіше застосовується при страхуванні від вогню, стихійного лиха, крадіжки, нещасних випадків, а також при страхуванні життя.
ЕКСЦЕДЕНТ СУМИ (ехсеss of sum) — ексцедентний договір перестрахування. Згідно з його умовами всі прийняті на страхування ризики, страхова сума яких перевищує власне утримання цедента, підлягають переданню на перестрахування в межах визначеного ліміту або ексцеденту, тобто суми власного утримання цедента (лінія), помноженої обумовлену кількість разів саму на себе.
Є
ЄВРОПЕЙСЬКІ ДИРЕКТИВИ (Еuropean regulations) — правові документи, що являють собою нормативну базу страхового регулювання у країнах ЄС.
ЄВРОПОЛІС (еurороlісу) — уніфікований документ, що засвідчує наявність договору страхування певного класу в країнах Європейського Союзу.
ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР СТРАХОВИКІВ (ПЕРЕСТРАХО-ВИКІВ) — це система обліку, збору, нагромадження та вилучення з Реєстру даних, що стосуються ліцензування страхової діяльності та нагляду за страховою діяльністю страховиків
З
ЗАГАЛЬНА АВАРІЯ (general average) — визнаються збитки, які зазнані судновласниками-перевізниками та власниками вантажу внаслідок зроблених навмисно і розумно надзвичайних витрат або пожертвувань з метою врятування судна, фрахту і вантажу від спільної для них небезпеки.
ЗАКОН «ПРО СТРАХУВАННЯ» (Law «Оn Іnsuranсе») — прийнятий Верховною Радою України 7 березня 1996 року. Нова редакція від
4 жовтня 2001 р. Регулює відносини у сфері страхування і спрямований на розвиток ринку страхових послуг, посилення надійності страхового захисту юридичних і фізичних осіб. Дія цього Закону не поширюється на державне соціальне страхування. Документ містить
5 розділів (загальні положення, договори страхування, забезпечення платоспроможності страховиків, державний нагляд за страховою діяльністю в Україні, прикінцеві положення).
ЗАРОБЛЕНА ПРЕМІЯ (еаrnеd рrеmіum) — та частина страхової премії, яка припадає на час, що минув після початку страхового періоду.
ЗАСТАВА (р1еdgее) — це спосіб забезпечення зобов'язань. Кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання першочергово (відносно інших кредиторів) спрямувати необхідну частину вартості заставленого майна на сплату боргу. Майно, що передається під заставу, має бути застраховане.
ЗАСТРАХОВАНИЙ (іnsured) — особа, яка бере участь в особистому страхуванні, об'єктом страхового захисту якого є життя, здоров'я і працездатність. 3. може бути одночасно і страхувальником. 3. має право у передбачених договором випадках отримати обумовлену страхову суму або виплати меншого розміру.
ЗАЯВА ПРО ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ ЗАСТРАХОВАНОГО МАЙНА (сlаіm nоtісе) — подається страхувальником своєму страховикові в письмовій формі з метою отримання страхового відшкодування. На підставі цього документа за наявності страхового випадку складається страховий акт.
ЗАЯВНИК (рrороsеr) — особа, яка в письмовій або усній формі висловлює намір придбати страховий поліс.
ЗБИТКОВІСТЬ СТРАХОВОЇ СУМИ (іnsuranсе sum loss) — показник діяльності страховика, що характеризує відношення страхового відшкодування до страхової суми всіх застрахованих об'єктів у ри-зикових видах страхування. 3. с. с. визначається у відсотках і показує ймовірність збитку. Зіставляючи фактичний і тарифний рівні 3. с. с. оцінюють ризики.
ЗБИТОК ВІД ЗАГАЛЬНОЇ АВАРІЇ (general verageе loss) — можливий у морському страхуванні, коли шкода, завдана застрахованому інтересу, стосується не тільки власника судна або конкретного вантажу, а й інших осіб, збитки розподіляються пропорційно між усіма постраждалими.
ЗБИТОК ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ МАЙНА, ЯКЕ БУЛО ВРЯТОВАНО (solvage loss) — здебільшого пов'язаний з морськими перевезеннями, коли врятоване майно продається раніше, ніж прибуде до порту призначення. Страхувальник має право на виручку від продажу майна за мінусом витрат з його реалізації. Страховик має сплатити страхувальникові збиток, що дорівнює різниці між отриманою сумою виручки та страховою сумою.
ЗБИТОК СТРАХОВИЙ (іnsuranсе loss) — термін має кілька значень, серед них: а) втрата (шкода), заподіяна майновим Інтересам страхувальника, що підлягає відшкодуванню страховиком; б) факт настання страхового випадку (реалізації страхового ризику); в) справа, що містить документи страховика з конкретного страхового випадку, які підтверджують обгрунтованість виплати.
«ЗЕЛЕНА КАРТКА» (grееn сагd) — назва однойменної системи міжнародних договорів І страхового свідоцтва про страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, які виїжджають у країни — члени цієї системи. Дістала назву від кольору і форми полісу. Заснована в 1949 році. Нині членами Міжнародної системи «3. к.» є понад 40 країн Європи, Азії і Африки. У червні 1997 року до складу членів системи «3. к.» прийнято Україну.
ЗЕМСЬКЕ СТРАХУВАННЯ (zemske nsurance) — один із видів страхування майна до 1917 року. Назва походить від органів, що здійснювали таке страхування, — земств. 3. с. було трьох форм: обов'язкове, додаткове і добровільне. Здебільшого це було страхування на випадок пожежі, а згодом і від нещасного випадку. Кожне земство могло здійснювати страхові операції лише на території своєї губернії.
ЗМІШАНЕ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ (соmbіnесt реrsоnаl іnsurance) — вид особистого страхування, в якому передбачається страхове покриття кількох несумісних ризиків. Найчастіше 3. с. ж. включає покриття на випадок смерті застрахованого з будь-якої причини протягом строку дії договору, у разі дожиття його до закінчення строку договору