ін. лише за рахунок державного бюджету. Отже, потрібно залучати кошти підприємств, роботодавців, працівників. Якщо таке залучення здійснювати напряму, то це фактично означатиме введен-ня нових видів податків. Крім того, кошти, які залучаються, мають деякий час розміщуватися так, щоб приносити додатковий дохід.
Такі завдання може виконати страховий ринок. Відносини, які виникають при залученні страхового ринку до вирішення соці-альних програм, якісно відрізняються від відносин, пов'язаних Із прямим відчуженням коштів. Роботодавці, підприємства та пра-цівники вступають у гарантійні цивільно-правові відносини, де страхова компанія бере зобов'язання отримати додатковий дохід завдяки розміщенню взятих коштів і здійснити ті виплати, під які взято зобов'язання (пенсії, допомога, компенсації тощо).
Тому найближчим часом необхідно законодавчо визначити поле, що його має посідати страховий ринок у соціальних про-грамах, і прийняти необхідні рішення щодо його входження в ці програми. Зауважимо, що страховий ринок не може повністю взяти на себе виконання функцій за соціальними програмами. Держава за рахунок своїх власних коштів має гарантувати міні-мум соціальних благ за всіма напрямками.
Важливе значення для держави має нині створення комплекс-ної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфі-кації кадрів у системі страхування.
Тепер головне завдання державної політики — налагодити дворівневу підготовку. Перший — базовий бакалаврський рівень — має забезпечувати оволодіння фундаментальними знаннями як у галузі страхування, так і в цілому з економіки, фінансів, основ математики і т. ін. Цей рівень повинен охоплювати здебільшого молодь після здобуття середньої освіти, а також молодь, що вже має деякий досвід роботи на страховому ринку.
Другий — рівень спеціаліста та магістра — повинен охоплю-вати передусім тих, хто має освіту бакалавра з економіки, а також тих, хто має досвід роботи на страховому ринку і раніше здобув вищу освіту за іншим профілем, осіб з досвідом керівної роботи на страховому ринку. При цьому слід розвивати базу спеціалізо-ваної підготовки на рівні магістрів та спеціалістів.
Завдання держави — регулювати також систему короткотер-мінової перепідготовки кадрів з дуже вузьких питань, таких як актуарні проблеми, перестрахування тощо.
І, нарешті, серйозного значення набуває сьогодні посилення впливу держави на проведення інвестиційної політики з боку страховиків.