Страхування від нещасних випадків, його основні види та форми здійснення
Система страхування від нещасних випадків у своєму розвит-ку пройшла ряд етапів, протягом яких змінювалася її норматив-но-правова, методична, організаційна та економічна база. Свій початок страхування від нещасних випадків бере з XIX століття, хоч згадки про таке страхування були ще в XVII—XVIII століт-тях. Інтенсивний розвиток страхування від нещасних випадків у Росії та Україні можна віднести до початку XX століття.
Об'єктом страхового захисту в разі страхування від нещасних випадків є майнові інтереси застрахованої особи, які пов'язані з тимчасовим чи постійним зниженням доходу або додатковими втра-тами через смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку.
Страхування від нещасних випадків — це ризиковане страхуван-ня, яке, на відміну від накопичувального довгострокового страху-вання життя, передбачає виплату страхової суми лише в разі на-стання страхового випадку (у повному розмірі або певної її части-ни). Виплата страхової суми або повернення сплачених внесків по закінченні терміну дії договору страхування не передбачається.
Досвід страхування від нещасних випадків свідчить, що воно може здійснюватись у різних формах, але при цьому зберігається єдиний соціально-економічний зміст.
Розглядаючи страхування від нещасних випадків, слід мати на увазі, що Закон України «Про страхування» чітко визначає види та поняття добровільного і обов'язкового страхування.
За видами страхування від нещасних випадків поділяється так:
* індивідуальне — у даному разі страхувальником є фізична особа, яка укладає договір стосовно самої себе або іншої фізич-ної особи, а сплата страхових платежів здійснюється за рахунок застрахованих;
* колективне — коли страхувальником є юридична особа (підприємство або організація), яка укладає договір страхування на користь своїх працівників, і сплата страхових платежів здійс-нюється за рахунок організацій, з якими застраховані перебува-ють у трудових або інших передбачених законом відносинах.
Удосконалення індивідуального та колективного страхування відбувається насамперед за рахунок розширення обсягів страхо-вої відповідальності, контингенту страхувальників і застрахова-них, підвищення рівня страхового забезпечення, платоспромож-ності страховиків, спрощення порядку та механізму виплат.
Відповідно до Закону України «Про страхування» страхування від нещасних випадків може мати обов'язкову або добровільну форму.
Обов'язкові види страхування запроваджуються законами України. З метою захисту інтересів не лише окремих страху-вальників, а й усього суспільства в цілому та його складових зо-крема здійснюється обов'язкове страхування в порядку та за умовами, що їх затверджує Кабінет Міністрів України.
Добровільне страхування здійснюється на підставі договору між страхувальником і страховиком. Умови та порядок проведення страхування визначаються правилами, які встановлюються страхо-виком самостійно, але з урахуванням чинного законодавства.
Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків
Законодавчими актами визначається перелік об'єктів обов'яз-кового особистого страхування від нещасних випадків, обсяги страхової відповідальності, норми страхового забезпечення, по-рядок сплати страхових платежів, права та обов'язки учасників страхування, а також коло страхових організацій, яким доручає-ться здійснення обов'язкового страхування.
Обов'язкове особисте страхування залежно від джерела сплати страхових платежів поділяється на обов'язкове державне й обов'язкове.
До 2001 року в Україні обов'язкове державне особисте стра-хування охоплювало:*
військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори;*
осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ;*
медичних і фармацевтичних працівників на випадок інфіку-вання вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними службових обов'язків;*
працівників митних органів;*
працівників прокуратури;*
народних депутатів;*
службових осіб державної контрольно-ревізійної служби;*
службових осіб державних податкових інспекцій;*
службових осіб державних органів у справах захисту прав споживачів;*
посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівель-ного контролю;*
спортсменів вищих категорій;*
працівників державної лісової охорони;*
суддів;*
донорів крові і (або) ЇЇ компонентів.
Необхідність проведення обов'язкового державного особисто-го страхування працівників правоохоронних органів, військово-службовців та працівників інших відомств була зумовлена потре-бою їх соціального захисту, оскільки вони самі стоять на захисті інтересів держави і їх діяльність постійно пов'язана з високим ступенем ризику. Страхувальниками, а відповідно і платниками страхових платежів, виступали відповідні міністерства і відомства.
Досвід проведення такого страхування засвідчив недоскона-лість умов його проведення та низьку ефективність. Тому Зако-ном України «Про внесення змін до Закону України "Про страху-вання"» доручено Кабінету Міністрів України подати до Вер-ховної Ради України проект Закону України, яким передбачити заміну обов'язкового державного страхування на безпосереднє здійснення потерпілим компенсаційних виплат з Державного бюджету України головними розпорядниками бюджетних коштів за цільовими платежами за місцем роботи потерпілого. До при-йняття такого закону стосовно цих категорій працівників діють норми, встановлені законами України та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання державного захисту цих категорій працівників.
Новою редакцією Закону України «Про страхування» обов'яз-ковими видами особистого страхування в Україні визначено:
* страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків;
* страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бю-джету України) та сільської пожежної охорони і членів доброві-льних пожежних дружин (команд);
* страхування спортсменів вищої категорії; » страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної ме-дицини;
* страхування від нещасних випадків на транспорті;
* страхування працівників (крім тих, які працюють в устано-вах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;
* страхування життя і здоров'я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи;
* страхування медичних та Інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України, на випадок захво-рювання на інфекційні хвороби, пов'язаного з виконанням ними професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних