Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Індивідуальне та колективне добровільне страхування від нещасних випадків

Основною метою добровільного страхування від нещасних випадків є відшкодування збитків, нанесених життю і здоров'ю застрахованого внаслідок нещасного випадку, що не може бути відшкодовано за обов'язковими видами особистого страхування від нещасних випадків.

В Україні добровільне страхування від нещасних випадків на підставі своїх індивідуальних умов та правил страхування здійс-нює більшість страхових компаній, занесених до Державного реє-стру страховиків. Розглянемо основи проведення добровільного страхування від нещасних випадків з урахуванням досвіду Наці-ональної акціонерної страхової компанії (НАСК) «Оранта», яка здійснює цей вид страхування близько 80 років і пройшла всі етапи його становлення і розвитку. До речі, її досвід запозичили й багато молодих страховиків.

При цьому слід зазначити, що лише за часи незалежності в Україні умови страхування від нещасних випадків змінювалися кілька разів. Це було віддзеркаленням як змін законодавчої бази, так і реального стану економіки та інфляційних процесів, що від-бувалися в державі.

Зниження рівня інфляції, стабілізація економіки, запрова-дження нової грошової одиниці гривні та прийняття низки зако-нодавчих актів зумовило нові зміни в проведенні добровільного страхування від нещасних випадків.

Тепер добровільне страхування громадян від нещасних ви-падків здійснюється на підставі умов та правил, що враховують особливості як індивідуального страхування громадян, так і ко-лективного страхування працівників від нещасних випадків за рахунок коштів підприємств. Особливі умови можуть застосовуватися в разі страхування дітей шкільного віку та учнів спеціалі-зованих навчальних закладів на випадок травми внаслідок неща-сного випадку, а також військовослужбовців. Вони відбивають особливості ризику цих категорій застрахованих.

Страхувальниками можуть бути як юридичні особи, так і діє-здатні громадяни, котрі уклали зі страховиками договори страху-вання. Страхувальники можуть укладати зі страховиками догово-ри про страхування від нещасних випадків третіх осіб (застрахо-ваних осіб), які можуть набувати прав та обов'язків страхуваль-ника згідно з договором страхування. Одночасно страхувальники мають право при укладанні договорів страхування призначати громадян або юридичних осіб для отримання страхових сум, а також замінювати їх до настання страхового випадку.

Важливими умовами страхування громадян від нещасних ви-падків є:*

обмеження терміну страхування;*

обмеження віку страхувальників;*

обмеження обсягу страхової відповідальності, обумовленої наслідками нещасних випадків, які сталися із застрахованим у період дії договору;*

настання нещасного випадку в період дії договору страху-вання, зміст якого обумовлений діючими правилами страхування (виплати здійснюються за його наслідки, а не за фактом нещас-ного випадку);*

пропорційний розмір виплати страхової суми залежно від ступеня втрати здоров'я, працездатності або часу лікування;*

обумовлений перелік документів, що підтверджують на-стання страхового випадку;*

обумовлений термін виплати страхової суми;*

визначення трирічного строку давності з дня прийняття страховиком рішення про страхову виплату або відмову у виплаті для звернення страхувальника з приводу виплати страхової суми за втрату здоров'я внаслідок нещасного випадку.

Страхові випадки. До страхових випадків відносяться: смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку, травмуван-ня застрахованої особи внаслідок нещасного випадку.

При цьому нещасний випадок тлумачиться як несподівана непередбачувана подія, що фактично відбулася і призвела до фізи-чного ушкодження або внаслідок якої настав розлад здоров'я або смерть застрахованого і яка підтверджена медичним закладом. За умовами НАСК «Оранта» це такі події:

а) травма;

б) утеплення;

в) опіки, ураження блискавкою або електричним струмом;

г) обмороження, переохолодження;

д) випадкове гостре отруєння хімічними речовинами (промис-ловими або побутовими), ліками;

є) укуси тварин, отруйних комах, змій.

Кожна страхова компанія визначає свій перелік страхових по-дій. В одних він може бути ширшим, в інших навпаки — порів-няно обмеженим.

Обмеження страхування. Не можуть бути застрахованими особи, що визнані в установленому порядку недієздатними, інва-ліди і та непрацюючі інваліди II групи, а також хворі на тяжкі нервові та психічні захворювання і СНІД. Є вікові обмеження.

Правила страхування також обумовлюють випадки, що не на-лежать до страхових. Це, зокрема, стосується травмування заст-рахованого у зв'язку із вчиненням ним дій, у яких слідчими орга-нами або судом установлені ознаки умисного злочину, або травмування застрахованого, причиною якого стали його дії, пов'язані з керуванням транспортним засобом у стані алкоголь-ного, наркотичного або токсичного сп'яніння; травми або смерть, пов'язані з умисним заподіянням собі тілесних пошкоджень, та інші.

Групи ризику страхування. Професія, при визначенні групи ризику, є вирішальною. Залежно від ступеня ризику за тією чи іншою професією може бути обумовлено кілька груп ризику, на які поділяються застраховані. У випадку, що розглядається, та-ких груп, наприклад, три.

Перша група — службовці, інженерно-технічні працівники та інші категорії громадян, що безпосередньо не зайняті у процесі виробництва, умови праці яких не пов'язані з підвищеним ризи-ком щодо одержання травми; артисти драматичних та музичних театрів, артисти естради, балету та танцювальних ансамблів; працівники банків (крім осіб, які зайняті інкасуванням та переве-зенням грошей); працівники побутового та комунального госпо-дарства; педагогічний персонал позашкільних дитячих закладів, викладачі та студенти інститутів, технікумів; домогосподарки; медичні працівники; працівники торговельної мережі та харчу-вання; працівники пошти та телеграфу; службовці бібліотек; пер-сонал готелів; двірники; кіоскери; працівники преси.

Друга група — решта категорій працюючих (робітники, служ-бовці, працівники сільського господарства та інші), безпосеред-ньо зайнятих у процесі виробництва; особовий склад аеродром-ного обслуговування; інкасатори та касири; працівники ветеринарних лікарень; газоелектрозварники; слюсарі; робітники обробної промисловості; кустарі; робітники харчової промисло-вості; поліграфічних підприємств; пожежна охорона; військово-службовці, працівники органів внутрішніх справ (крім працівників карного розшуку, ДАІ, водіїв); робітники будівельної, машинобудівної, скляної промисловості; працівники сільського госпо-дарства; робітники транспорту (крім повітряного); робітники електростанцій та експедицій.

Третя група — особи, праця яких пов'язана з особливим ри-зиком, щодо настання нещасного випадку: працівники карного розшуку, ДАІ, цивільної авіації; випробувачі автомашин і літаків; артисти цирку, які виконують трюки на


Сторінки: 1 2 3