Класифікація страхування за об'єктами.
,
Класифікацію за об'єктами з виокремленням галузей, підгалузей і видів страхування можна вважати класичним підходом у те-орії та практиці вітчизняного страхування. Схематично таку кла-сифікацію унаочнює рис. 2.1. Вона є найбільш звичною для національних страховиків і дуже важливою з теоретичного по-гляду.
Закон України «Про страхування» визначає, що об'єктами страхування можуть бути три групи майнових інтересів:
1) пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та додатко-вою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування);
2) пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);
3) пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподія-ної юридичній особі (страхування відповідальності}.
За часи існування в колишньому СРСР єдиної державної стра-хової компанії — Держстраху — найбільш розвиненою галуззю було особисте страхування, яке забезпечувало понад 60 % за-гального щорічного обсягу надходжень страхових премій на ко-ристь цієї страхової компанії. Понад 90 % у складі надходжень за особистим страхуванням припадало на премії за довгострокови-ми договорами страхування життя.
Особливістю цієї галузі порівняно з іншими є те, що об'єкти особистого страхування (життя, здоров'я, працездатність люди-ни) не мають вартісної оцінки. Тому вважається, що в особисто-му страхуванні не відбувається компенсації матеріальної шкоди, а виплати страховика на користь страхувальника (застраховано-го) або його родини мають характер фінансової допомоги.
Особисте страхування поділяється на три підгалузі. їх існу-вання пов'язане з різною тривалістю договорів страхування і різ-ними обсягами страхової відповідальності (переліком подій, на випадок яких провадиться страхування). Підгалузями особистого страхування є страхування від нещасних випадків, медичне страхування, страхування життя. У рамках цих підгалузей ви-окремлюються види страхування.
Страхування від нещасних випадків об'єднує короткостро-кові (як правило, до одного року) види особистого страхування. Обсяг відповідальності за видами, які входять до цієї підгалузі, передбачає виплату страхової суми або її частини в такому разі: а) смерті застрахованого; б) постійної втрати ним здоров'я (вста-новлення інвалідності); в) тимчасової непрацездатності. Необ-хідна умова настання відповідальності страховика — щоб пере-лічені події були наслідком нещасного випадку, передбаченого договором страхування.
Під нещасним випадком розуміють раптову, короткочасну, непередбачувану та незалежну від волі страхувальника (застра-хованої особи) подію, що може призвести до травматичного по-шкодження, каліцтва або іншого розладу здоров'я застрахованої особи.
Страхувальником може бути як фізична, так і юридична особа (наприклад, підприємство, яке страхує своїх працівників), а заст-рахованим — лише фізична особа. Якщо особа укладає договір страхування власного життя і здоров'я, то вона одночасно є стра-хувальником і застрахованим. При укладанні договору страху-вання життя і здоров'я іншої особи (наприклад, дитини) застра-хованою буде саме ця особа, а страхувальником — особа, що уклала договір і сплачує внески. Страхування від нещасних ви-падків в Україні провадиться як у добровільній, так і в обов'язковій формі. Перелік обов'язкових видів страхування на-ведений у підрозділі 2.3.
Страхування життя
Медичне страхування
Страхування від нещасних випадків
Конкретними видами страхування в цій підгалузі є, напри-клад, індивідуальне страхування від нещасних випадків, коле-ктивне страхування працівників за рахунок коштів підпри-ємств і організацій, страхування туристів, пасажирів, дітей, окремих категорій працівників, чия робота пов'язана з особ-ливою небезпекою для життя і здоров'я, та інші такі види. Во-ни мають дуже багато спільних рис, і тому законодавством України передбачається можливість здійснення страховиком усіх цих видів страхування за однією ліцензією, а саме: ліцен-зією на право здійснення страхування від нещасних випадків (докладніше див. розділ 9).
Друга підгалузь особистого страхування — медичне страху-вання. Воно виникло і почало розвиватися в нашій країні порів-няно недавно, хоча Західні країни мають уже досить великий до-свід у цій справі. За радянських часів потреби в медичному страхуванні начебто й не було, оскільки медична допомога нада-валася на безоплатній основі. З переходом до ринкових відносин ситуація змінилася. Висока вартість кваліфікованої медичної до-помоги зумовила інтерес населення до медичного страхування, що сприяло його розвитку.
Медичне страхування як самостійна підгалузь особистого страхування об'єднує всі види страхування, пов'язані з відшко-дуванням витрат страхувальника у зв'язку із захворюванням і не-обхідністю лікування.
Особливістю цієї підгалузі є наявність тут як довгострокових, так і короткострокових видів страхування. До довгострокових видів медичного страхування належить, наприклад, безперервне страхування здоров'я, договір про яке страхувальник може укла-сти на невизначений період.
Прикладом короткострокових видів медичного страхування є страхування здоров'я на випадок хвороби, медичне страхування туристів, що від'їжджають за кордон, страхування на період вагі-тності та пологів тощо.
Ще одна особливість медичного страхування — це те, що страхова виплата може здійснюватися страховиком двома спосо-бами: по-перше, безпосередньо страхувальникові (застраховано-му) у вигляді повної страхової суми або її частки; по-друге, у ви-гляді оплати медичній установі вартості лікування застрахо-ваного (включаючи плату за перебування в стаціонарі, фізіотера-певтичні процедури, консультації провідних фахівців, витрати на придбання ліків і т. ін.).
Так само, як і в разі страхування від нещасних випадків, стра-хувальниками тут можуть бути і фізичні і юридичні особи; стра-хувальник і застрахований можуть поєднуватися в одній І тій са-мій особі.
Медичне страхування може здійснюватися як у добровільній, так і в обов'язковій формі. До переліку видів обов'язкового стра-хування, наведеного в Законі України «Про страхування», нале-жить і медичне страхування. Проте досі системи обов'язкового медичного страхування в Україні немає, хоча, наприклад, у Росії вона діє вже кілька років (докладніше див. розділ 10).
Третя підгалузь особистого страхування — страхування життя.
Ця підгалузь об'єднує довгострокові види особистого страху-вання, обсяг відповідальності за якими, згідно з чинним законо-давством України, передбачає одноразову або розстрочену ви-плату страхової