суми в разі: а) смерті застрахованої особи в період дії договору страхування (або рішення суду про оголо-шення застрахованої особи померлою); б) дожиття застрахо-ваної особи до закінчення строку дії договору страхування; в) досягнення застрахованою особою певного віку; пенсійного (пенсійне страхування) або віку, визначеного договором страху-вання; г) настання події в житті застрахованої особи, яка обумов-лена у договорі страхування (укладання шлюбу, народження ди-тини, вступ до навчального закладу тощо).
За вимогами вітчизняного страхового законодавства, договори страхування життя в Україні мають укладатися на строк не мен-ше як три роки.
Страхування життя має ту особливість, що всі види страху-вання, які входять до цієї підгалузі, провадяться тільки в добро-вільній формі (докладніше див. розділ 8).
(Найдавнішою і традиційно розвиненою галуззю страхування є майнове страхування. Його економічне призначення полягає в компенсації шкоди, заподіяної страхувальнику внаслідок страхо-вого випадку із застрахованим майном. Ідеться як про матеріаль-ні, так і про фінансові збитки.
Обсяг відповідальності страховика включає виплату страхово-го відшкодування страхувальникові в разі пошкодження або знищення матеріальних цінностей, а також у разі втрати страху-вальником грошових коштів або неотримання ним запланованого доходу (прибутку) внаслідок страхових випадків, обумовлених договором страхування.
Особливістю цієї галузі є те, що в основу визначення страхо-вої суми за більшістю договорів майнового страхування покла-дено дійсну вартість застрахованих об'єктів. У разі страхування майна не на повну вартість збитки при настанні страхової події, як правило, також не відшкодовуються в повному обсязі.
Розмір відшкодування залежить від системи страхового забез-печення, передбаченої конкретним договором страхування. У майновому страхуванні використовують три системи страхового
забезпечення: пропорційну, систему першого ризику і граничну (граничного відшкодування).
Пропорційна система передбачає виплату відшкодування в тій самій пропорції щодо реального збитку, в якій страхова сума за договором перебуває відносно дійсної вартості застрахованого майна.
Система першого ризику передбачає повне відшкодування збитків, завданих застрахованому майну, але в межах страхової суми за договором. Тобто якщо при використанні пропорційної системи страховик бере до уваги загальний обсяг збитків і від-шкодовує його в певній пропорції, то в разі використання систе-ми першого ризику обсягом збитків, який перевищує страхову суму, страховик просто нехтує. Зазначений обсяг вважається «другим» ризиком (на відміну від «першого», який підлягає від-шкодуванню і від якого походить назва цієї системи).
Обидві ці системи використовуються страховиком як засіб за-охочення страхувальника укладати договори на повну вартість майна. Вони втрачають сенс, коли страхова сума за договором і дійсна вартість майна збігаються.
Система граничного відшкодування використовується в тих видах майнового страхування, де страховик має компенсувати збитки страхувальника, які обчислено як різницю між заздалегідь обумовленою границею (звідси назва системи) і фактичним рів-нем доходів. Ця система поширюється на страхування врожаю, втрат від простоїв у виробництві тощо.
Майнове страхування об'єднує найрізноманітніші види страху-вання, які іноді поділяють на дві підгалузі: страхування майна громадян і страхування майна юридичних осіб. Виокремлення цих двох підгалузей пов'язане з істотними розбіжностями у практиці проведення страхування майна юридичних і фізичних осіб.
По-перше, розмір ризику (з огляду на обсяги можливих збит-ків) при страхуванні майна громадян, як правило, значно мен-ший, аніж розмір ризику юридичної особи.
По-друге, перелік об'єктів страхування у громадян є досить обмеженим. До нього належать зазвичай власні житлові І дачні будинки, господарські споруди, автомобілі, домашнє майно, до-машні і сільськогосподарські тварини. Перелік об'єктів майново-го страхування юридичних осіб значно ширший. Він охоплює бу-дівлі і споруди, машини і технологічне устаткування, електронне обладнання, транспортні засоби усіх видів, вантажі, будівельно-монтажні й інженерні ризики, фінансово-кредитні ризики тощо. Відповідно до перелічених об'єктів в обох підгалузях виокрем-люються конкретні види страхування.
По-третє, ризики громадян достатньо прості й однорідні, тому Доволі часто страховик може страхувати їх за стандартними умовами (видавати стандартний страховий поліс). А ризики юридич-них осіб складні та неоднорідні, тому часто доводиться створю-вати індивідуальні програми страхового захисту відповідно до потреб конкретного страхувальника.
По-четверте, процес прийняття на страхування ризиків грома-дян — річ, здебільшого, порівняно нескладна. Інколи страховики навіть не вдаються до попереднього огляду майна, що страхуєть-ся. Чого не можна сказати про прийняття на страхування ризиків юридичних осіб. Тут майже завжди потрібен попередній огляд.
По-п'яте, складність ризиків юридичних осіб часто спонукає страховиків скористатися послугами професійних страхових посе-редників — брокерів — з їхнім досвідом і знанням. При страхуванні майна громадян страховик може сам пропонувати поліси клієнтам або використовувати послуги страхових агентів, якими можуть бути фізичні особи, кредитні установи, відділення зв'язку, туристичні фір-ми, станції технічного обслуговування автомобілів тощо.
Страхування майна, як правило, здійснюється в добровільній формі.
Третя (порівняно нова для вітчизняного страхування) галузь — це страхування відповідальності. Економічне призначення та-кого страхування полягає в захисті майнових інтересів страху-вальника в разі, якщо він завдасть шкоди життю, здоров'ю і май-ну третьої особи, а також майнових інтересів потерпілої третьої особи. Залежно від виду страхування страхову виплату страховик може здійснювати або на користь страхувальника, або на користь третьої особи, котру визнано постраждалою внаслідок певних дій або бездіяльності страхувальника. Страховою подією при страху-ванні відповідальності вважається факт настання відповідальності страхувальника, який може бути встановлений судовими органами або добровільно визнаний самим страхувальником.
На відміну від майнового та особистого страхування, особли-вістю страхування відповідальності є те, що крім страховика і страхувальника тут завжди присутня третя особа, майнові ін-тереси якої захищає конкретний договір страхування. Найчасті-ше ця третя особа є невідомою (виняток становить страхування відповідальності за невиконання договірних зобов'язань).
Види страхування, які належать до цієї галузі, мають компле-ксний характер. Адже більшість полісів страхування відпові-дальності забезпечують одночасний страховий захист як життя і