Досвід і напрямки розвитку страхової освіти

Як зазначають експерти серед чинників, що зумовлюють відносно великі темпи розвитку страхування в нашій країні є високий рівень освіти населення і, зокрема, керівного складу підприємницьких структур. На цьому фоні реалізація такого “невидимого” товару як страхові послуги відбувається відносно легше ніж в умовах низької грамотності потенційних суб'єктів страхування. В розвитку страхової культури велика роль належить освітянським закладам, зокрема, університетам, академіям, інститутам, коледжам і факультетам економічного спрямування. Україна одна з не багатьох країн світу ( єдина в СНД), де дисципліна “Страхування” входить до числа обов'язкових предметів для всіх студентів, які претендують на диплом бакалавра з економіки. Цей досвід себе виправдав і довів доцільність нормативного статусу дисципліни “Страхування”, як складової базової економічної освіти. Безперечно, що процес викладання цього предмету, особливо в периферійних вузах, вимагає значного покращання. Відчувається велика нестача висококваліфікованих педагогів, недостатнє забезпечення студентів навчальною й методичною літературою. Зараз потрібною для засвоєння дисципліни книгою може скористатися лише кожний восьмий студент. У бібліотеках багатьох вузів немає жодного допущеного Міносвіти й науки підручника зі страхування. Сподіваємося, що певний вклад в вирішення проблеми внесе вихід у світ другого видання підручника “Страхування”, підготовленого великим колективом авторів із числа науковців і практичних працівників.

Багато зроблено і в створенні можливостей для випуску магістрів і спеціалістів за спеціалізацією “Страхування” у складі спеціальності “Фінанси”. Опрацьовані й апробовані програми підготовки таких фахівців. За останні п'ять років Київським національним економічним університетом і Тернопільською академією народного господарства випущено біля 300 магістрів та спеціалістів для роботи на підприємствах страхової індустрії. Це фахівці добре обізнані із змістом страхових послуг і організацією їх надання, із перестрахувальними операціями, основами актуарних розрахунків, основами менеджменту, бухгалтерського обліку та аудиту в страхуванні. Проте з огляду на загальну потребу в кадрах такі обсяги підготовки фахівців із страхування навіть не покривають природного вибуття кадрових працівників страхових організацій. За нашими розрахунками для задоволення потреби страхового ринку у фахівцях вищої кваліфікації необхідно довести їх щорічний випуск до 400-500 чоловік. При цьому варто подумати про раціональну дислокацію вузів, які будуть здійснювати таку підготовку. Досвід показує, що жоден студент, який закінчив магістерську програму “Страховий менеджмент” у КНЕУ, не виїхав на роботу за межі Києва і це не дивно адже тут зосереджена майже половина страхових компаній України. Доцільно організувати підготовку фахівців у регіонах. Для цього варто залучити перш за все вузи Мінфіну, розташовані у Дніпропетровську, Львові, Одесі, Чернівцях, які раніше (у статусі коледжів) готували молодших спеціалістів із страхування.

Варто враховувати, що підготовка фахівців із страхування стримується не стільки нестачею вузівського потенціалу як ще низькою престижністю страхування, бажанням майбутніх випускників отримати більш широку фахову освіту, яка давала б змогу легше вирішувати питання працевлаштування. Так навіть у КНЕУ формування контингенту студентів страхової спеціалізації проходить досить важко. Не дивлячись на велику профорієнтаційну роботу, яку проводять провідні викладачі, особисто президент ЛСОУ, керівні працівники страхових компаній кількість бажаючих навчатись за страховими програмами набагато менше за реальні можливості вузу. Так на 2002/2003 навчальний рік ректорат виділив для магістерської програми “Страховий менеджмент” 50 місць, а фактично надійшло заяв від студентів, які закінчили бакалаврат – 12. Дуже малочисельна група на заочній формі навчання. В той же час на програму “Фінансовий менеджмент”, виконання якої забезпечує та ж кафедра фінансів підприємств і страхової справи, надійшло понад 120 заяв від студентів стаціонарної форми навчання. Ще більше бажаючих навчатися за цією програмою на заочній формі навчання, існує велика група студентів, які обрали вечірній час відвідування вузу. До речі, багато студентів, які навчаються за спеціалізацією “Фінансовий менеджмент”, охоче йдуть на практику у страхові компанії, виконують дипломні роботи на тематику, що враховує особливості фінансів страховиків, бажають влаштуватися на роботу у страхових компаніях. Звичайно, що такий стан справ не є нормальним. Адже такі випускники не оволоділи знаннями зі спеціальних страхових дисциплін.

Програма розвитку страхового ринку України на 2001-2004 роки передбачає постановку питання про виділення окремої спеціальності “Страхування”. Міносвіти й науки не підтримало цю пропозицію і рекомендувало продовжити підготовку кадрів для страхування в межах спеціальності “Фінанси”. Враховуючи цю обставину надалі, варто було б просити Міносвіти й науки та Мінекономіки:
- при визначені планового набору бакалаврів і магістрів із спеціальності “Фінанси” передбачати в тому числі число студентів за спеціалізацією “Страхування”;
- установити, що не менше 51% студентів у державних вузах буде навчатися за рахунок бюджетних коштів. Розподіл на роботу таких студентів має відбуватися за заявками страхових компаній, погодженими з органом нагляду за страховою діяльністю;
- передбачити обов'язкове відведення на вивчення дисциплін спеціалізації “Страхування” не менше 25% всього бюджету навчального часу на четвертому-пятому курсах.

Потрібно активізувати роботу по відбору на навчання здібної молоді за рахунок коштів страхових компаній. Варто розширити практику навчання працівників компаній, які не мають вищої освіти, на заочній і вечірній формах навчання.

Добрі знання зі страхування протягом двох років можуть отримати особи, які вже мають будь-яку іншу вищу освіту і бажають отримати диплом магістра за кваліфікацією “Страховий менеджмент”. Така підготовка успішно здійснюється в Українській фінансово-банківській школі при КНЕУ. Вищу освіту зі страхування, тут уже набули 21 працівник страхового бізнесу. Серед них такі відомі на страховому ринку особи як С.О.Берестовий, І.М.Гордієнко, К.М.Жиденко, Ю.О.Лахно, В.П.Махно, В.І.Нечипоренко,