жертвам, лабораторію для проведення комп’ютерних експертиз. Такий центр може стати місцем для організації семінарів, практикумів у системі підготовки фахівців по захисту інформації. Якщо сьогодні на створення та функціонування МЦБКЗ не виділити достатніх фінансово-матеріальних ресурсів – завтра втрати економіки держави від комп’ютерної злочинності будуть набагато більшими.
Щодо технічного захисту інформації, то одним з перспективних напрямів тут є використання криптографічних систем, розвиток яких передбачено Указом Президента № 1193 від 6 грудня 2001 року. Проте, на шляху використання вітчизняних розробок існує кілька перешкод. По-перше це відсутність Закону про електронно-цифровий підпис, що ставить під сумніви за-конність використання таких систем. По-друге - ліцензування роботи по розробці криптосистем і проведення їх сертифікації вимагає значних коштів, що не може не відзначитися на вартості кінцевого продукту і під силу далеко не всім організаціям. А тому, на нашу думку, потрібна відповідна програма для підтримки вітчизняних розробок, надання грантів тощо.
Комплексне вирішення зазначених проблем дозволить отримати переваги, які надає електронний банкінг при високому рівні безпеки банківських інформаційних систем.
Література:
1. Пособие для следователя. Расследование преступлений повышенной общественной опасности. Под ред. Н.А. Селиванова.- М.: “Лига Разум”. - 1999. - С. 42
2. Н.Курило Віртуальний злочинець? Розкритий і знешкоджений! // Крок. - 2001 - № 19.
3. Біленчук П.Д., Гуцалюк М. В. Та ін. Комп’ютерна злочинність. Навчальний посібник. – Київ: Атіка, - C 89.
4. Постанова КМ України від 14 грудня 2001 р. N 1694 Про затвердження Програми реа-лізації положень Варшавської конференції щодо спільної боротьби проти тероризму
