великі контрольні пакети акцій;
створення умов для переведення боргу та зобов'язань підприємств у цінні
папери; запровадження нових фінансових інструментів для поліпшення умов
інвестування; встановлення ефективних механізмів захисту інвесторів. Окрім
зазначеного у президентському указі, поліпшенню корпоративних відносин
мають сприяти удосконалення механізмів корпоративного управління в частині
створення умов для формування ефективного власника, забезпечення захисту
прав акціонерів та вдосконалення механізмів розкриття інформації про
діяльність емітентів цінних паперів. Саме на вирішення цих питань
спрямована розробка урядом Корпоративного кодексу, який має бути ухвалений вже упродовж цього року.
- Чи зможе захистити кредиторів та інвесторів законопроект уряду "Про
акціонерні товариства" після його ухвалення Верховною Радою? Наскільки він
відповідає вимогам ринку і які результати він дасть для української
економіки?
- Впродовж останніх років до парламенту було внесено декілька
законопроектів про акціонерні товариства. Останній з них, що вніс уряд, на
моє переконання, в найбільшій мірі висвітлює питання діяльності акціонерних
товариств. Він спрямований на врегулювання відносин щодо порядку їхньої
діяльності та визначення правового статусу.
Останнім часом значно збільшилася кількість тих, хто звертається до суду з позовами про порушення їх прав як акціонерів. Головною причиною суперечок є, насамперед, недосконалість чинного Закону "Про господарські товариства". В ньому нечітка позиція щодо проведення загальних зборів акціонерів. А це часто призводить до непорозумінь між виконавчими органами акціонерних товариств та самими акціонерами.
Урядовий законопроект "Про акціонерні товариства" має на меті ліквідувати ті правові прогалини, які мають місце в українському законодавстві. Особливо це стосується врегулювання питань, пов'язаних з акціями акціонерних товариств.
- Чи стануть більшість акціонерних товариств відкритими після ухвалення
цього закону ? Адже аналітики стверджують, що з 35 тисяч АТ України 28
тисяч - закритого типу, а це, на їхню думку, не сприяє інвестуванню та
кредитуванню цих підприємств. Хоча саме ЗАТи найбільш прибуткові, а,
відповідно, й інвестиційно привабливі.
- По-перше, зауважу, що, за Законом України "Про господарські товариства",
закрите акціонерне товариство може реорганізуватись у відкрите. Отже, на
сьогодні існує достатнє правове поле для реалізації акціонерами їх
заінтересованості в інвестиціях.
Водночас, законопроект "Про акціонерні товариства" передбачає встановити обмеження щодо кількості учасників закритого акціонерного товариства - не більше 100 осіб. А в разі перевищення зазначеної кількості акціонерів таке закрите акціонерне товариство зобов'язане перетворитись у відкрите або ж зменшити кількість акціонерів. При цьому кількість акціонерів відкритого товариства необмежена.
- Чи допоможе у справі захисту інвестора та кредитора єдиний реєстр застав?
Які шляхи спрощення реалізації застави пропонує уряд?
- Для цього необхідно законом врегулювати створення та ведення реєстру прав
на нерухоме майно, в тому числі з прив'язкою до земельної ділянки. Згідно з
відповідним указом Президента уряд розробляє заходи щодо створення такої
єдиної системи держреєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав
на них у складі державного земельного кадастру. На сьогодні уряд подав до
ВР законопроект "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно". Документ визначає правові, економічні та організаційні засади здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно і спрямований забезпечити визнання та захист цих прав державою.
Найголовніше, що цей законопроект передбачає також обов'язкову
держреєстрацію обтяжень, накладених на нерухоме майно відповідними органами або посадовими особами у випадках, передбачених законом.
Виходячи з цього, уряд зробив і наступний крок. У законопроекті "Про
забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" , до розробки якого
долучився і Мінфін, особливе значення мають норми, що стосуються реєстрації
заставленого майна та стягнення на нього у разі невиконання боржником умов
договору. Ці зміни повинні сформувати надійний механізм забезпечення вимог
кредиторів. Відтак цивілізується інститут застави в тому плані, що кредитор
чи інвестор зможуть мати найбільш повну інформацію про майновий стан
боржників для вивчення можливості їхнього подальшого кредитування чи
інвестування.
Окрім цього, буде створено прозору та чітку систему черговості пріоритетів кредиторів при задоволенні їхніх вимог за рахунок реалізації майна
боржників, у тому числі передбачається й позасудовий механізм.
Серед інших напрямків удосконалення системи застави, які підтримує уряд, - ухвалення законопроектів "Про прості та подвійні складські свідоцтва", "Про іпотеку" та інші. Також плануємо запровадити нові види забезпечувальних договорів -так званих договорів зворотної купівлі тощо.
- Чи відповідають законодавчі ініціативи уряду щодо захисту інвесторів та
кредиторів стандартам Європейського Союзу?
- Так. Приміром, норми законопроекту "Про забезпечення вимог кредиторів та
реєстрацію обтяжень" узгоджується, зокрема, з типовим законом Європейського
банку реконструкцій та розвитку.
Звісно, що апробовані правові системи, в тому числі європейські, є найбільш вивіреними з точки зору системи гарантій. Тож така адаптованість
національної системи права позитивно впливатиме на імідж України в частині
благополуччя розміщення іноземних активів.