Реферат
на тему:
Правовий статус страхового агента та страхового брокера
Зміст
Вступ
Правові аспекти діяльності страхових посередників в Україні
Правові аспекти діяльності страхових агентів
Правові аспекти діяльності страхових брокерів
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Роль страхових агентів та брокерів така ж важлива, як і роль будь яких інших суб’єктів підприємницької діяльності. Вони, перш за все, є обличчям фірми і від того вони представлятимуть свій продукт залежить прибуток і кількість заключних договорів з приводу надання тої чи іншої страхової послуги. За все це агенти і брокери несуть відповідальність перед законом.
На страховому ринку України посередники існують з кінця 80-х років, тобто з моменту його виникнення. Посередники – це страхові агенти – фізичні особи, які працювали на умовах трудової угоди чи контракту, а також юридичні особи, для яких страхове посередництво не було виключним видом діяльності (залізничні каси, туристичні фірми, Ощадбанк тощо). Функції страхових посередників виконували і продовжують виконувати страхові компанії, що продають страхові продукти іноземних страховиків.
Професійні страхові посередники почали з’являтися на страховому ринку в середині 90-х рр. в особі страхових брокерів, що працювали в інтересах страховиків, забезпечуючи їм перестрахування, як на українському, так і на зарубіжних перестрахувальних ринках. Основу фахівців страхових брокерських фірм склали колишні працівники страхових компаній середньої і вищої ланки.
У другій половині 90-х рр. з’являються професійні страхові посередники, які підґрунтям своєї діяльності роблять захист інтересів страхувальників на страховому ринку. У вересні 1997 р. дев’ять професійних страхових посередників заснували Асоціацію професійних страхових посередників України (далі – АПСПУ), що розпочала свою організаційну роботу зі створення ринку страхових посередницьких послуг. За рік роботи, тобто вже у 1998 р. АПСПУ отримала визнання, як в Україні, так і за кордоном. У травні 1998 р. АПСПУ взяла участь у державній програмі розвитку підприємництва на 1999–2000 рр., у серпні – стала учасником спільної програми Світового банку й уряду України EDAL-1 у компоненті «Технічна підтримка професійних асоціацій на фінансовому ринку», у жовтні на Генеральній асамблеї Міжнародної федерації страхових і перестрахувальних посередників (ВІРАR) в Афінах АПСПУ прийняли в члени федерації як єдиного учасника від країн СНД і Балтії.
Уже в 2000 р. спільна робота з Укрстрахнаглядом і Лігою страхових організацій дозволила АПСПУ запровадити реєстрацію і введення державного реєстру страхових брокерів, що й стало початком створення цивілізованого страхового посередницького ринку в Україні.
1. Правові аспекти діяльності страхових посередників в Україні
Страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.
Страховий посередник діє на страховому ринку поряд зі страхувальником і страховиком. Страхова індустрія використовує різні типи посередників та їхні комбінації. Посередницькі функції можуть виконувати: персонал страхових компаній, агенти, брокери, банки, туристичні агентства, відділення зв’язку, агентства нерухомості, автосалони тощо.
Страховим посередникам в Україні заборонено працювати на користь іноземних страховиків, іноземним страховим посередникам дозволяється працювати на українському страховому ринку тільки через представництво, яке є платником податку, або через створене ними дочірнє підприємство.
Діяльність страхових агентів і страхових брокерів багато в чому збігається, але юридичний статус таких осіб різний.
Види діяльності, що їх здійснюють страхові агенти та страхові брокери, згідно з Міжнародною стандартною галузевою класифікацією всіх видів економічної діяльності належать до розділу "Фінансове посередництво". Нині існує третій переглянутий варіант цієї класифікації, який підготовлено Департаментом міжнародних та соціальних питань статистичного управління Організації Об'єднаних Націй в 1990 році.
Про значення ролі посередників у дистрибуції страхових продуктів свідчить той факт, що в більшості країн Європейського союзу понад 50 % усіх договорів страхування укладається за посередництвом брокерів та агентів. Передбачається, що роль посередників зростатиме.
Страхові агенти – це громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика, виконують частину його страхової діяльності (укладання договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов’язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування). Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору зі страховиком.
Страхові агенти (обов’язкова реєстрація відсутня):
юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, для яких посередницька діяльність на страховому ринку – виключний вид діяльності (страхові агентства);
юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, для яких посередницька діяльність на страховому ринку – не виключний вид діяльності (туристичні агентства, консалтингові фірми, транспортні й експедиторські організації, юридичні контори тощо);
громадяни-підприємці, що працюють зі страховою компанією на підставі агентської угоди;
фізичні особи, які працюють страховими агентами за контрактом із страховою компанією;
страхові компанії – резиденти, що продають страхові послуги іноземних страховиків на умовах агентської угоди;
спеціалізовані об’єднання страховиків із правом реалізації страхових послуг учасників об’єднання;
представництва іноземних страхових агентів – юридичних осіб, зареєстровані в Україні, як платники податку;
представники іноземних страхових агентів фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності.
Слід також окреслити відмінності між страховими посередниками. Страховий агент є уповноваженим страховика і діє згідно з агентською угодою на визначеній території. Страховий брокер, навпаки, є уповноваженим страхувальника або страхової компанії, що бажає перестрахувати ризики за взятими на себе зобов’язаннями. Клієнт доручає брокерові здійснювати всі необхідні дії, пов’язані з управлінням своїми договорами страхування (перестрахування) і розміщенням їх у страховій компанії на вибір брокера. Незалежність брокера від страховика або перестраховика (тобто від другої сторони угоди) – ключова відмінність брокера від агента. Саме незалежність брокера є гарантом того, що він, обираючи страхову компанію для свого клієнта, керується виключно інтересами останнього.
Страхові брокери –