У спеціальній довідниковій літературі „тариф" визна-чається за двома напрямками:

як розмір оплати за різні послуги, ціна послуг;

як система ставок плати за різноманітні виробничі та невиробничі послуги.

Термін „страховім тариф" означає встановлений розмір плати за послуги страхування, за використання страхового про-дукту, за передачу ризику чи його частини страховику.

Поняття страховий тариф в страховій термінології відповідає термінам: тариф-брутто, тарифна ставка, брутто-ставка і означає ставку платежу за страхування з одиниці страхової су-ми, відображає ціну страхового ризику та інших витрат страхови-ка з організації страхового захисту за укладеним договором стра-хування. Отже, страховий тариф є найважливішим елементом у погодженні інтересів сторін страхових відносин. На страховий та-риф покладено вирішення суперечливого завдання: з одного боку, його мінімізація для можливості здійснення страхування широко-му колу страхувальників, з іншого - його максимізація до можливості забезпечення значних обсягів страхової відповідальності. Отож, однією із умов встановлення раціонального с фахового та-рифу є підтримання еквівалентності інтересів страхових парт-нерів, що відповідає замкнутому розподілу збитку одного застра-хованого на всіх учасників страхового портфелю.

Окрім того, страховий тариф визначає фінансову стійкість ведення страхової справи. Від страхових тарифів залежить ефек-тивність страхових відносин між страховиком і страхувальни-ком, а також весь економічний добробут страхової компанії. Ад-же саме він формує страховий фонд для здійснення страхових ви-плат, який має обмежені джерела свого створення. Саме він за-безпечує відшкодування витрат на фінансування превентивних заходів, на ведення страхової справи та отримання прибутку страховиком.

Встановлення та розрахунок оптимального страхового та-рифу досить складна та клопітка праця, яка вимагає використан-ня теорії ймовірності та теорії великих чисел, високого рівня про-фесіоналізму та значного інформаційного забезпечення. Тарифні ставки визначаються за допомогою актуарних розрахунків та встановлюються на 100 грн. страхової суми або у відсотках до всієї страхової суми.

Розмір тарифної ставки визначається, як правило, в регіональних межах. Наприклад, в Україні - це Степ, Лісостеп, Лісова зона, Полісся тощо. В регіональних межах має відбувати-ся й повернення страхових платежів у вигляді страхового відшко-дування та страхового забезпечення. До того ж, страховий тариф встановлюється на термін 5-10 років.

Отже, страховий тариф виражає ціну страхової послуги, йо-го розмір має забезпечити відшкодування втрат при настанні страхового випадку, має бути достатнім для покриття всіх втрат страховика та забезпечення певного рівня прибутковості, має підтримувати еквівалентність страхових інтересів страхувальни-ка та страховика. Тарифна ставка є адекватним грошовим вира-зом зобов'язань страховика за укладеними договорами страху-вання і встановлюється за допомогою актуарних розрахунків.

Страховий тариф має свою структурну будову, певний по-рядок розрахунку та будується окремо для загальних (ризикових) галузей страхування і накопичувального страхування (страху-вання життя).

В практиці ризикових видів страхування страховий тариф представляє собою тариф-брутто (ТІ), до складу якого входить тариф-нетто (Т) і навантаження (М), тобто

Ть = Тн + К

Кожна із зазначених частин має свою поелементну струк-турну будову.

Термін "страхова премія" - загальноприйнятий у світовій практиці. У практиці українських страховиків і в українському законодавстві частіше використовується термін "страховий платіж" або "страховий внесок". Усе це - синоніми. Але за радянських часів у практиці Держстраху СРСР термін "страхова премія" не використовувався. Плата за страховку за договорами страхування життя мала назву "страховий внесок", що підкреслювало зворотний характер сплачуваних коштів. Плата за страховку в загальних видах страхування мала назву "страховий платіж". Використання перелічених термінів зберігається і досі, хоча слід зазначити, що інтеграція у світовий страховий ринок потребує додержання певних стандартів, зокрема й у визначенні понять. З огляду на це вважається за доцільніше вживати термін "Страхова премія".

Страхова премія визначається залежно від суми, на яку укладається договір страхування (страхової суми), і страхового тарифу (страховий тариф ще називають ставкою страхової премії). Розмір і порядок визначення страхової суми, а також рівень страхових тарифів - це найважливіші елементи договору страхування, адже вони є фінансовою основою взаємовідносин між страховиком і страхувальником, оскільки безпосередньо впливають на ціну страхової послуги. Ціна страхової послуги (страхова премія) у більшості випадків обчислюється за формулою:

Страхова премія = Страхова сума * Страховий тариф.

Література:

С83 Страхування: Підручник / Керівник авт. колективу і наук, ред. С. С. Осадець. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 599 с.
ISBN 966-574-374-0

М.М. Александрова А 46 Страхування: Навчально-методичний посібник. — К.:

ЦУЛ, 2002 —208с.