Реферат з страхової справи
Страховий ринок України
В Україні часом створення страхового ринку вва-жають початок 90-х років XX ст. Саме тоді виник-ли перші приватні страхові компанії, які поклали край тотальній монополії Держстраху. Серед них: "Омета Інстер", "Ризик", "Скайд", "Саламандра", "Скайд-вест", "АСКО-Прометей" — філіал Російської акціонерної компанії, "Росток", "Славія" і т. д. На страховий ринок України починають приходити провідні та досить відомі іноземні страхові компанії, що діють переважно через спільну страхову діяль-ність. Так з'явився альянс "Омета Інстер" — "Ллойд" (Англія), Українсько-ізраїльське товариство "Стра-хова компанія "Система резервних фондів", пряме представництво відкрила австрійська фірма "Safe invest".
Закон України "'Про страхування" (1996 р.) за-хищає вітчизняного страховика, обмежуючи частку іноземних юридичних осіб та громадян у статутно-му фонді страхових спільних компаній 49% та піднімаючи планку статутного фонду для спільного підприємства до 500 тисяч ЕКЮ.
Фактично на ринку України діють два види стра-хових компаній:
а) кептивні — створені міністерствами, відомства-ми, потужними фінансово-промисловими союзами для обслуговування ризиків своїх підприємств;
б) створені на приватному капіталі, що функціо-нують на конкурентній основі.
За масштабами своєї роботи, обсягом відповідаль-ності недержавні страхові компанії несумірні з організаціями колишнього Держстраху, економічна база яких формувалась впродовж 70 років, завдяки чому їх представництва було створено практично в усіх населених пунктах України.
З метою формування конкурентного середовища на страховому ринку та приведення організаційної ([юрми державної та комерційної страхової діяльності у відповідність до страхового законодавства України створено Національну страхову компанію відкрито-го типу "Оранта", головним засновником якої з боку держави виступив фонд державного майна.
В Україні Комітетом з страхового нагляду було зареєстровано близько 800 страховиків, але за пе-ріод з 1994 по 1996 р. відкликано ліцензії у 280 із них. Найгрубіші порушення страхового законодав-ства виявлено в компаніях: "Укар" (Харків), "Альбі-на" (Львів), "Аспек" (Чернігів), "Херсон-Аско" (Хер-сон), "Укрін і К°" (Київ).
Головна причина — нездатність значної частини страховиків виконувати взяті на себе зобов'язання перед страхувальником. Важливим кроком для звільнення страхового ринку від фірм, які дискре-дитують страхову діяльність, стало підняття суми статутного фонду до рівня 100 тис. ЕКЮ та зобов'я-зання внести 60% його грошима. Такі умови далеко не всім страховикам були під силу. У зв'язку з цим виникає проблема захисту інтересів страхувальників, котрі довірили захист своїх інтересів страховим ком-паніям, яким держава надала право здійснювати цей захист, а потім справедливо позбавила їх цього пра-ва. Механізм захисту інтересів страхувальників, відповідальність за який (захист) покладено на Ко-мітет у справах нагляду за страховою діяльністю, може включати:—
створення товариств взаємного страхування;—
примусове приєднання страхових компаній з тяжким фінансовим станом до стійких конкуренто-спроможних компаній з передбаченням відповідаль-ності за їхніми зобов'язаннями;—
поручительство держави (з відпрацюванням
певних механізмів) тощо.
У зв'язку з необхідністю дотримання вимог Зако-ну України "Про страхування" (1996 р.) на кінець 1997 р. на страховому ринку нашої країни залиши-лись 240 страхових компаній.
В останні роки відбувається динамічний розви-ток вітчизняного страхового ринку. Вдосконалюється нормативно-правова база цієї галузі, що знаходить своє відображення у введенні в дію Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону Украї-ни "Про страхування" від 4 жовтня 2002 р.
До найважливіших змін, внесених до Закону Украї-ни "Про страхування", належить вимога про те, щоб страховики, які були зареєстровані, до 7 листопада 2001 p., формували свої статутні фонди в такому порядку:—
страховики, які займаються видами страхуван-ня іншими, ніж страхування життя, протягом двох років з дня набрання чинності цього Закону повинні формувати статутний фонд у сумі 500 тис. евро, а протягом трьох років — 1 млн евро;—
страховики, які займаються страхуванням жит-тя, відповідно 750 тис. евро протягом двох років з дня набуття чинності цим Законом та 1,5 млн евро — протягом трьох років.
Для новостворених страховиків, які займаються видами страхування іншими, ніж страхування жит-тя, мінімальний розмір статутного фонду встанов-люється в сумі, еквівалентній 1 млн евро. Для стра-ховиків, які займаються страхуванням життя — 1,5 млн евро за валютним обмінним курсом валю-ти України.
Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" передбачає: —
скасування обмежень на частку іноземних інвес-торів у статутних капіталах українських страховиків;—
необхідність здійснення внесків у статутний фонд винятково у грошовій формі;—
детальне регламентування формування стра-хових резервів;—
встановлення конкретних нормативів оцінки
платоспроможності страховиків;—
розширення асортименту страхових послуг з обов'язкового страхування тощо.
Сучасний стан страхового ринку характеризуєть-ся зростанням чисельності страхувальників знач-ною мірою за рахунок юридичних осіб. Пояснюєть ся така ситуація досить низьким рівнем доходів населення України. Приблизно 3% громадян Украї-ни є достатньо платоспроможними, щоб користува-тися страховими послугами.
Страховий ринок України пропонує все ширший асортимент страхових послуг, про що свідчить, зокрема, значно ширший перелік форм страхового захисту як обов'язкового, так і добровільного стра-хування.
Найбільшим попитом на страховому ринку Украї-ни користуються послуги з добровільного страху-вання майна. Його частка в загальному обсягу стра-хових послуг становить 71%. Але, як свідчать екс-перти, застрахованими в Україні є всього близько 10% _ ризиків, тоді як у більшості розвинених країн світу їх частка становить 90—95%.
Найуразливішу позицію на страховому ринку нашої країни серед страхових послуг займає страху-вання життя. Його частка в загальній структурі стра-хових послуг постійно зменшується. У розвинених країнах світу на страхування життя припадає 25— 60% від загального обсягу страхових премій. В Украї-ні ця частка становила у 1993 р. — 44,4% , у 1994 р. — 42,5%, у 1995 р. — 24,9%, у 1997 р. — 4,8%, а в 2001 р. — 0,4%.
Це тривожна тенденція розвитку страхового ринку