Проілюструємо порядок розрахунків страхових платежів та виплати страхового відшкодування на умовному прикладі.

Колективне господарство «Мрія» подало заяву до районного відділення НАСК «Оранта» на страхування врожаю озимої пше-ниці на площі 300 га. Середньорічна врожайність озимої пшениці за останні 5 років становила 32 ц/га. Погоджена зі страховиком ціна центнера основної продукції — 58 грн. За цих умов вартість урожаю з одного гектара — 1856 грн (28 х 32), а з усієї площі — 556,800 грн (896 х 300).

Страхова сума становить 389,760 грн (268,800 х 70 : 100).

Правління НАСК «Оранта» визначило страховий тариф зі страхування озимої пшениці в розмірі 10 % від страхової суми. З огляду на специфіку природних умов і склад ризиків у господар-стві страховик має право застосувати знижувальний коефіцієнт до базової ставки. Нехай він дорівнює 0,25. Тоді тарифна ставка становитиме 7,5 % (10-2,5). Сума нарахованих страхових платежів за озимою пшеницею досягне 29,232 грн (389,760 х 7,5 : 100).

Нехай у поточному році урожай озимої пшениці становить 3552 ц, цукрових буряків — 25400 ц, зелених кормів — 8200 ц. Вартість одного центнера цукрових буряків — 8 грн, а зелених кормів — 2 грн 50. Під час розгляду справи про відшкодування збитків з'ясувалося, що фактична площа посівів озимої пшениці до страхового випадку дорівнювала 320 га. На підставі наведеної інформації потрібно визначити суму збитку, котру страховик має відшкодувати й перерахувати господарству.

Послідовність розв'язування може бути така.

1.Визначається фактична середня врожайність пшениці в роз-рахунку на 1 га засіяної площі. Вона становить 11,1ц (3552 : 320).

2.КількІсна втрата врожаю пшениці з 1 га — 20,9 ц (32- 11,1).

3.Вартість втраченого врожаю пшениці з 1 га — 1212 грн (20,9 х 58).

4. Вартість втраченого врожаю озимої пшениці з усієї площі — 387840 грн (1212x320).

5.Вартість урожаю культур, посіяних і підсіяних на площі за-гиблих і пошкоджених посівів озимої пшениці — усього 223700 грн, у тому числі цукрових буряків — 203,200 грн (25400 х 8), зелених кормів — 20500 грн (8200 х 2,5).

6.Сума втрат пшениці за відкиданням вартості отриманого вро-жаю цукрових буряків із зелених кормів —164140 грн (387840--223700).

7.Сума чистих втрат у розрахунку на 1 га — 513грн (164140:320).

8. Сума втрат на застраховану площу озимої пшениці — 153900 грн (513x300).

9. Сума страхового відшкодування, що має бути перерахована страхувальникові, становить 107730 грн (153900 х 70 : 100).

Чинний порядок розрахунку суми збитку має, на нашу думку, певні недоліки. Головний із них полягає в тому, що збитки ви-значаються без врахування витрат господарств на вирощування врожаю на пересіяних і підсіяних площах. За таких умов госпо-дарствам часто буває невигідно або страхувати, або використовувати в поточному році площу, на якій загинули сільськогоспо-дарські культури. Компроміс має полягати в гарантії страхуваль-никові виплати відшкодування в сумі, не нижчій за нормативні витрати на пересів або підсів площі, зайнятої під загиблими чи пошкодженими посівами.

Розмір збитку, завданого загибеллю тварин, визначається так: установлюють середню страхову суму за одну голову тварини за договором страхування і множать її на кількість загиблих голів. Що ж до вимушено забитих тварин, то слід враховувати ще вар-тість реалізованого м'яса, придатного для харчових цілей, і шку-рок хутрових тварин.

У разі знищення майна, яке входить до складу основних засо-бів, розмір збитку визначають з огляду на повну балансову вар-тість (з урахуванням зносу) і витрат на рятування й упорядкуван-ня майна після страхового випадку за відкиданням вартості залишків. Якщо йдеться про пошкодження майна, збиток визнача-ють, виходячи з вартості його відновлення за цінами, що встанови-лися на момент укладення договору страхування.

Збиток у разі пошкодження (загибелі) кормів, насіння, готової продукції та інших товарно-матеріальних цінностей визначаєть-ся на підставі облікових даних про рух цих цінностей.

Зауважимо, що страхове відшкодування за загибле або по-шкоджене майно виплачується щоразу в розмірі завданих збит-ків, але в межах страхової суми, зазначеної у договорі.

Розглянуті щойно умови страхування сільськогосподарських підприємств переконливо показують: страховики відійшли від шаблонного, непосильного і неефективного застосування прин-ципу «страхування від усіх бід». Набір страхових послуг посту-пово стає індивідуалізованим і дедалі повніше враховує інтереси страхувальника. Водночас механізм страхового захисту аграріїв потребує істотного вдосконалення. Насамперед він має значно більше сприяти залученню капіталу, який можна спрямовувати на розвиток усіх галузей виробництва та переробки сільськогос-подарської продукції. Доцільно посилити взаємозв'язок між страхуванням і кредитуванням, між натуральними і грошовими резервами, передбачити страхування відповідальності за контра-ктами із сільськогосподарськими товаровиробниками, зменшити страхові тарифи, скоротивши витрати на ведення справи і звіль-нивши страховиків від оподаткування премій, отриманих за стра-хування сільськогосподарських ризиків.

У більшості країн Західної Європи застосовується виключно добровільна форма страхування ризиків у рослинництві й тва-ринництві. При цьому страхові поліси купують майже всі ферме-ри. У Великій Британії, Нідерландах, Франції та багатьох інших країнах фермери створили товариства взаємного страхування

(ТВС), котрі тісно взаємодіють із національними фермерськими спілками, банками та іншими суб'єктами бізнесу. Можна споді-ватися, що в далекій перспективі в Україні страховий захист сільськогосподарських товаровиробників також здійснюватиме-ться виключно на добровільних засадах. З поліпшенням фінансо-вого становища сільськогосподарських підприємств почнуть, на-певно, створюватися й товариства взаємного страхування. Проте нині цілком обґрунтовано вирішується питання про відновлення обов'язкового страхування врожаю, зернових культур і цукрових буряків для всіх товаровиробників за відчутної фінансової під-тримки їх з боку держави. Йдеться про те, що не менше