З огляду на, що спелеоекскурсанти мають дуже віддалене відношення до печер, їх ми розглядати не будемо. Також не будемо розглядати власне спелеологів, тому що кількість цих людей не дуже велика (у порівнянні з спелеотуристами й кейверами). Таким чином, ми розглядаємо спелеотуристів і спортсменів-спелеологів, які протиставляють себе один одному. А чи такі вони різні? Що їх поєднує, і що в них різного? Спробуємо розібратися в деяких аспектах їхньої діяльності.
Дослідницька діяльність при проходженні печер.
Спортсмени-спелеологи займаються дослідженням печер, як відзначалося раніше, в основному з погляду першопроходження й усього, що із цим зв'язане. Так спортсмени-спелеологи здійснюють пошук нових печер, або пошук нових ділянок у відомих печерах; топографічну зйомку печер і нових ділянок; гідро й баронівелювання печер; у меншому обсязі моніторинг підземного мікроклімату (температура повітря, води, газовий склад, циркуляція повітря й т.д.); відбір проб порід і мінералів (для передачі цих проб властиво спелеологам); пошук і документація різних форм підземного життя. Спелеотуристи, на перший погляд, проходять печери без яких або видимих дослідницьких цілей. Однак і вони теж займаються першопроходженням, топозйомкою і т.д., при цьому відмінність спелеотуристів від спортсменів-спелеологів полягає в тім, що перші реєструють свої походи в МКК й, відповідно пишуть звіти про свої експедиції. Кейвери, навпаки, у МКК не реєструються, звіти розміщають в основному на сайтах, причому найчастіше звіти пишуться досить низької якості. Багато спортсменів-спелеологів навіть не догадуються про те, яким повинен бути звіт. Приведу виписку із правил складання звітів про туристські спортивні походи. Розділ "спелео": ...Для спелеопоходів приводиться короткий опис печери, де вказується: абсолютна висота відмітки входу над рівнем моря, GPS - координати входу, найбільш імовірне місце розвантаження з висотною оцінкою, положення печери, морфометрична, геологічна, морфологічна, гідрогеологічна й мікрокліматична характеристика. Для завершення розділу обов'язково приводиться коротка історія дослідження печери. Схема технічного опису печери: локальні перешкоди (колодязь, сифон, меандр і т.д.); кількість спеціального спорядження на кожну перешкоду; способи й особливості навішування спорядження, розташування точок кріплення, відхилювачів, упорів, протекторів і т.д.; варіанти переходу від однієї перешкоди до іншого; ділянки зі складним орієнтуванням (завали, лабіринти, багаторівневі меандри й т.д.). Всі дані необхідно погоджувати з фотографіями й матеріалами топографічної зйомки. На розрізі-розгорненні печери повинна бути зазначена схема навішення спорядження. Результати топографічної зйомки ділянок, пройдених уперше, приводяться як на загальних матеріалах топографічної зйомки печери, так й окремо. На матеріалах топографічної зйомки ділянок, пройдених уперше, вказуються загальна довжина ділянок, амплітуда, дати першопроходження й дати топозйомки. У додатку приводиться пікетажний журнал. Дається оцінка групою категорії складності печери з урахуванням ділянок, пройдених уперше.
Як видно з вимог до звіту про спелеопоходи, спелеотуристи повинні провести досить велику дослідницьку роботу, для того щоб звіт був зарахований. Також слід зазначити, що й МКК при присвоєнні розрядів і звань стимулює спелеотуристів до першопроходжень. Приведу виписку з спортивної класифікації туристських маршрутів. Розділ "спелео": ...При заліку спелеопоходів, за рішенням МКК, категорія складності походу може бути збільшена на одиницю (але не вище заявленої) в особливих випадках - якщо була знайдена печера й зроблена її першопроходження; якщо зроблено першопроходження деяких ділянок у вже відомій печері (по глибині більше 50 метрів або по довжині більше 500 метрів ) і представлена топозйомка цих ділянок; якщо група зробила пробивання печери під техніку SRT (у випадку якщо раніше печера не була пробита під техніку SRT, при цьому повинне бути пробите не менше 70% вертикальних ділянок печери); якщо група зробила повне топографічне перезнімання відомої печери (за умови, що нова топозйомка точніше й повніше, ніж наявні). При заліку спелеопоходів, за рішенням МКК, категорія складності походу може бути знижена, якщо група вибрала нераціональний план-графік штурму печери, порушила техніку безпеки при проходженні печери або зробила інші порушення...
Таким чином, з погляду проходження печер, спелеотуристи, як і спортсмени-спелеологи, тією чи іншою мірою займаються дослідницькою роботою, при цьому наявність у звіті результатів дослідницьких робіт (будь-яких - мікрокліматичних, геологічних, археологічних і т.д.) дуже сильно підвищує якість звіту, і виводить його на перше місце серед інших звітів (при інших рівних).
Спортивне проходження печер.
Відносно спортивного