Реферат на тему:

Страхування матеріальних активів підприємств і організацій

ПЛАН

1. Особливості страхування основних і оборотних фондів

2. Страхова відповідальність та страхова оцінка матеріальних активів

3. Обчислення ставок страхових платежів

11. ВСТУП

Страхова справа в Україні сьогодні набуває особливого значення. В умовах становлення ринкової економіки необхідне чітке правове регулювання всього вітчизняного страхового ринку, всіх видів страхової діяльності.

Останнім часом страховий ринок України набуває дедалі більшого розвитку,розширюються сфери страхової діяльності, формуються правові основи страхової справи.

Специфічність страхування, як економічної і юридичної категорії, обумовлюється трьома основними ознаками: випадковим характером настання руйнівної події, надзвичайністю нанесеного збитку (шкоди) в натуральному і грошовому відношенні та об’єктивною необхідністю попередження і подолання наслідків вказаної події і відшкодування матеріальних чи інших втрат.

Страхування є економічною категорією, яка представляє собою сукупність особливих замкнутих перерозподільчих відносин між його учасниками з приводу формування за рахунок грошових внесків цільового страхового фонду, призначених для відшкодування надзвичайної шкоди підприємству, організація, надання грошової допомоги громадянам. Разом з тим страхування виступає з одного боку засобом захисту виробництва, підприємництва, майна, добробуту людей, а з іншого боку — як вид діяльності, що приносить прибуток.

Збільшення попиту на страховий захист зумовило перехід до продажу страхових полісів з подальшим відшкодуванням збитків, які спочатку здебільшого продавались товариствами взаємного страхування

Нині здійснення страхування не є монополією держави, тому страхування в Україні не є винятково державним, а здійснюється також безліччю недержавних страхівників.

. Особливості страхування основних і оборотних фондів

Враховуючи значення основних та оборотних фондів у виробничій діяльності, забезпечення їх страхового за-хисту є пріоритетним в системі страхування і базується на єдиних принципах. Разом з тим, характер і специфіка функціональної ролі кожної з цих двох груп фондів зумовлюють особливості в умовах їх страхування.

Відомо, що основні фонди враховуються на балансі підприємства переважно по первісній вартості, тобто, вартості їх придбання чи будівництва. Переоцінка ос-новних фондів, яка періодично проводиться, встановлює сучасну (відновлювальну) вартість створених раніше фон-дів. При переоцінці враховується фізичний знос елемен-тів основних фондів, хоч на Заході в нормах амортизації (зносу) вже давно враховується і моральний знос.

В основу всіх страхових відносин покладена фактич-на вартість основних фондів, що складається з первісної оцінки за вирахуванням зносу.

Для оборотних фондів поняття зносу не має сенсу. Тому завдання відшкодування фактичних втрат вирі-шується шляхом страхування оборотних фондів по повній балансовій (інвентарній) оцінці. Це стосується І страхування фондів обігу, основну частину яких ста-новить готова продукція.

Зазначимо, що по економічному змісту до основних та оборотних фондів відносяться різні види тварин, ба-гаторічні насадження. В практиці ж-страхування вони розглядаються як самостійні види.

Державні підприємства, а також акціонерні това-риства, корпорації, що виникли на їх основі, можуть заключати різного виду договори страхування. По основ-ному договору страхуванню підлягає все майно, що належить підприємству: будівлі, споруди, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, устаткування, транспортні засоби, риболовецькі та інші судна, знаряд-дя лову, об'єкти незавершеного будівництва, інвентар, готова продукція, товари, сировина, матеріали та інше майно. Підприємство має право страхувати будь-яку частину (групу) свого майна.

По додаткових договорах може бути застраховано:

— майно, одержане підприємством по договору май-нового найму (якщо воно не застраховане у наймодавця або прийняте від інших підприємств (організацій) та населення для переробки, ремонту, перевезення, збе-рігання, на комісію, тощо;—

майно на час проведення експериментальних або дослідницьких робіт, експонування на виставках.

Основні фонди, що передані в оренду іншим підпри-ємствам та організаціям, можуть страхуватися окремо від іншого власного майна.

Не включаються в добровільне страхування доку-менти, гроші готівкою, цінні папери.

Не приймаються на умовах добровільного страхуван-ня будівлі, споруди та інші основні матеріальні активи, що знаходяться в зоні, де можливі повені, обвали та інші стихійні чинники з моменту офіційного оголошення про таку загрозу. В окремих випадках підставою для відмови в добровільному страхуванні може бути складання органами гідрометеослужби заключення про можли-вість вказаних загроз. Окремими винятками можуть бути обставини, коли договір страхування поновлюється до кінця строку попереднього договору і в межах тієї частки вартості основних фондів, яка в ньому була зазначена.

Для страхування матеріальних активів недержавним підприємств і організацій також укладається основний договір щодо власних основних та оборотних фондів і додаткова угода щодо прийнятого майна на зберігання, переробку, тощо. Раніше згадувані винятки тут знову мають місце. Крім них, не страхуються дамби і насипи (греблі), якщо вони не входять в єдиний комплекс із підприємством, штучні водойми, силосні ями, меліора-тивні споруди, дороги й площадки з твердим покриттям для транспорту.

Обов'язковою умовою страхування матеріальних активів суб'єктів недержавної форми власності є надання ними страховикам документів про належне їм право юридичної особи.

Для сільськогосподарських підприємств різних форм господарювання (радгоспи, колгоспи, асоціації, орендні та фермерські господарства, тощо) страхування розповсюджується практично на всі види основних і оборотних активів.

2. Страхова відповідальність та страхова оцінка матеріальних активів

У випадку добровільного страхування основних і обо-ротних фондів суб'єктами різних форм власності в цілому застосовується однакова сукупність страхових ризиків та обсяг відповідальності. Відшкодовуються збитки в резуль-таті пошкодження чи загибелі майна від дії стихійних сил природи, припинення подачі тєплр, стисненого повітря чи електроенергії, що викликане стихійними лихами, аварія-ми транспортних засобів, комунальних систем забезпечен-ня промислових об'єктів.

Капітальні споруди та інше майно вважаються заст-рахованими і на той випадок, коли виникнення пожежі чи загроза стихійного лиха змусили власників розібрати його чи перемістити в безпечне місце. Тоді в суму стра-хового відшкодування збитку включаються вимушені витрати власника застрахованого майна на демонтаж устаткування, будівель,