У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


План

Поняття, форми та функції страхування

Види та галузі страхування

Проблеми страхування в Україні

Роль держави в функціонуванні інституту страхування

Висновки

1. Страхування – це сукупність особливих відносин по захисту майнових інтересів юридичних та фізичних осіб у разі настання певних, передбачених страховою угодою подій, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати ними страхових платежів (страхових премій).

Страхування має важливе економічне і соціальне значення. Перехід до ринкової економіки об’єктивно руйнує монопольне державне страхування, яке було складовою частиною системи державних відшкодувань, спрямування цих засобів в найбільш перспективні і стабільні галузі економіки з метою їх примноження для максимального захисту інтересу страхових послуг та посилення страхового захисту майнових інтересів юридичних і фізичних осіб вирішальне значення має формування відповідних страхових фондів.

Є різні форми організації страхових фондів.

Перша з них полягає в тому, що страховий фонд створюється в рамках окремого господарства чи підприємства (самострахування). Це децентралізована форма організації страхового фонду, що створюється в межах однієї господарської одиниці за рахунок власних ресурсів і тільки для своїх потреб.

Другою можливою формою страхування є централізована форма. Такий фонд є єдиним для певного кола господарств, він створюється в централізованому порядку з централізованих ресурсів, а не на основі внесків відповідних господарств.

Ці дві форми організації страхового фонду децентралізована та суворо централізована, значно поступаються перед третьою формою. Суть її в тому, що при даній формі страховий фонд централізується в спеціальних страхових організаціях, але створюється він в децентралізованому порядку шляхом збору спеціальних внесків до цього фонду з відповідних господарств, підприємств, фізичних осіб. Така форма організації страхового фонду і є страхуванням в його найбільш поширеному плані.

Це визначення поширюється на всі види страхування.

Система страхування виконує ряд функцій, основою яких є відшкодування збитків від стихійного лиха і нещасних випадків, відновлення продуктивних сил суспільства, зміцнення матеріального благополуччя громадян. Існує відновлююча функція, з якою тісно пов’язана перехідна. Важливу роль відіграє і функція сприяння, подальшого розвитку будівництва, малого і великого бізнесу.

2. У зв’язку з розвитком страхового ринку всі види діяльності в умовах переходу до ринкової економіки поряд з традиційними галузями страхування – майновими, особистими і розвиваються нові галузі, які сприяють більш певному і комплексному задоволенню потреб громадян, суспільства в цілому у страхових послугах.

В залежності від предмету страхування можна виділити чотири галузі страхування: майнове, особисте, страхування відповідальності та перестрахування. Особисте страхування від нещасних випадків, медичне страхування.

До майнового страхування належать такі види: страхування наземного та водного транспорту, страхування нерухомості, страхування вантажів, страхування інших видів фінансових ризиків.

Страхування відповідальності поділяється на два основні види: страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та страхування інших видів відповідальності.

Помітне місце в інфраструктурі страхового ринку посідає перестрахування, тобто, страхування страховиком ризику виконання своїх обов’язків перед страхувальником у іншого страховика. З розвитком ринку страхових послуг можлива спеціалізація діяльності страхових компаній і поділ їх на дві категорії:

компанії, що займаються страхуванням життя (особисте страхування)

компанії, що спеціалізуються на страхуванні ризиків (майнове страхування, страхування відповідальності і перестрахування).

По методу проведення страхування поділяється на добровільне і обов’язкове.

Загально прийнятою є класифікація обов’язкового страхування за трьома основними ознаками:

за правом вибору страховика

обов’язкове страхування в будь-якій, за вибором страхувальника страхової організації, яка має ліцензію на проведення даних операцій.

обов’язкове страхування у певній (визначеній законодавством) страховій організації

За правовою формою обов’язкового страхування, що виникає в силу закону і страхування на підставі договору, укладення якого є для всіх, обох сторін обов’язковим

Відносно повноти обов’язкового страхування: у повній вартості або частково.

Окремі види обов’язкового страхування встановлюються Постановами Кабінету Міністрів України та Указами президента України.

Після здобуття незалежності в Україні проводяться заходи по формуванню системи страхування. За постановою Кабінету Міністрів на базі Держстраху України створена державна страхова, комерційна організація, перетворена через деякий час в акціонерне товариство відкритого типу (ВАТ) – національну страхову компанію „ОРАНТА”(на сьогоднішній день ЗАТ СК „Оранта”). Процес демонополізації страхової справи в Україні, прийняття Декрету Кабінету Міністрів „Про страхування” призвели до створення понад 300 страхових компаній, розширення ринку страхових послуг.

Функції контролю і нагляду у сфері ринку страхових послуг покладено на кабінет у справах нагляду за страховою діяльністю. Державний нагляд здійснюється з метою дотримання вимог законодавства України про страхування запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників з метою ефективного розвитку страхових послуг.

Надання цих послуг здійснюється страховиком. Ними визначаються юридичні особи, які отримали державну ліцензію на ведення страхової діяльності. Відносини між страховиками і страхувальниками здійснюються безпосередньо через представництво страхових брокерів. В основу законодавчої бази страхової діяльності в нашій державі покладено Декрет Кабінету Міністрів України „Про страхування” від 10.05.1993 р. № 47-93. Згідно з цим прийнята інструкція про умови ліцензування страхової діяльності на території України та контролю за її дотриманням.

Ліцензії видаються юридичним особам, які створені у формі різних товариств, мінімальний розмір статутного фонду повинно встановлюватися в сумі еквівалентній 5 тис. Доларів США за курсом НБУ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.93р. відповідно до Декрету „Про страхування” створено Комітет в справах нагляду за страховою діяльністю.

3.Перед страховою галуззю України за останні два роки, на жаль, постав ряд проблем. Становлення постсоціалістичного cтрахового бізнесу відбулося на руїнах Держстраху і Індержстраху. Діяльність новостворених комерційних, незалежних, тобто недержавних страхових компаній, була здебільшого ефективною, хоча кількість страховиків постійно мінялася із зростанням статутного фонду, який спочатку становив (5 тис., а потім 100 тис. євро.

У 1997 р. почалося ліцензування всіх


Сторінки: 1 2 3