Кожний з принципів не може існувати окремо від принципів системи, а тільки у взаємодії з ними, зміст окремих принципів розкривається з урахуванням змісту інших принципів галузі права.
Принципи цивільного процесу в умовах незалежної України динамічно розвиваються і сучасне цивільне процесуальне право та врегульоване ним цивільне судочинство побудовані на демократичних принципах.
В юридичній літературі існує п’ять основних класифікацій принципів цивільного процесуального права.
За формою нормативного закріплення:
закріплені Конституцією України. До них відносять: здійснення правосуддя виключно судами – правосуддя в цивільних справах виступає однією з форм державної діяльності – судової влади, яка здійснюється судами шляхом розгляду і вирішення цивільних справ у встановленому законом порядку; принцип територіальності, спеціалізації побудови системи судів загальної юрисдикції (ст. 125); виборність і призначуваність судів (ст. 129) та інші;
законодавством про судочинство: принцип диспозитивності; об’єктивної істини; процесуальної рівноправності сторін; раціональної процесуальної оформи та інші;
закріплені цивільно-процесуальним законодавством: принцип безпосередності судового розгляду; усності судового розгляду; неможливості процесуального сумісництва та ін.
За роллю в регулюванні процесуально-правового становища суб’єктів правовідносин принципи поділяються на ті, які визначають:
процесуально-правову діяльність суду й органів судового виконання;
процесуальну діяльність осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу.
За предметом регулювання принципів цивільного процесуального права поділяються на:
принципи організації правосуддя (судочинства);
функціональні принципи процесуальної діяльності;
принципи, які визначають зміст процесуальної діяльності (диспозитивність, об’єктивна істина та ін.);
принципи, які визначають форму виконання процесуальних дій (усність, безпосередність, безперервність та інші) [9; 30].
За значимістю принципів цивільного процесуального права поділяються на:
фундаментальні (диспозитивність, рівність сторін тощо);
конструктивність (інші принципи).
Найбільше прийнятою і практично значимою є систематизація (зведення принципів у групи згідно з визначеним критерієм та підставою) принципів цивільного процесуального права за їх змістом і сферою поширення:
загально правові;
міжгалузеві;
галузеві принципи.
2.1. Загально правові принципи
Загально правові принципи – це принципи, які притаманні усім галузям права, в тому числі цивільному процесуальному праву. Ними є: демократизм, гуманізм, верховенство права та законність.
Демократизм цивільного процесуального права виявляється перш за все в тому, що при здісненні правосуддя в цивільних справах суд призваний охороняти соціально-економічні, політичні та особисті права і свободи громадян; права та охоронювані законом інтереси підприємств, установ, організацій. Діяльність суду повинна бути направлена на зміцнення правової держави, соціальної справедливості, забезпечення демократизації та подальшого розвитку самоврядування народу.
Принцип гуманізму цивільного процесуального права полягає в тому, що діяльність суду при вирішенні цивільних справ повинна спрямовуватись на зміцнення соціальної справедливості й враховувати та захищати законні інтереси особи.
Гуманізм цивільного процесу полягає в тому, що:
а) учасникам процесу забезпечується рівне положення незалежно від їх освіти, рівня культури, соціального стану, віку, статі і т.п.;
б) позивачі по ряду категорій справ (про стягнення аліментів, поновлення на роботі, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом) звільнені від сплати судових витрат;
в) цивільне – процесуальне законодавство встановлює пільгову підсудність [24; 32].
Принцип верховенства права зафіксований у ст. 8 Конституції України. Він визначає у державі умови життєдіяльності всього організму в соціальному суспільстві, тобто порядок створення, існування і функціонування державних органів і громадянських організацій, соціальних спільностей, відношення до них, а також між собою окремих громадян, а тому є базовим і найбільш значущим.
Цей принцип також означає підпорядкованість діяльності судових органів та всіх сучасників цивільного процесу праву як способу вираження державної волі українського народу, щодо яких ця воля стає правом.
Законність – це один із важливих принципів цивільного процесуального права та судової діяльності.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи.
Законність – це один із важливих принципів цивільного процесуального права та судової діяльності.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, і межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законність правосуддя вимагає, щоб не тільки вся діяльність суду була підпорядкована законові, а й усіх суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин, щоб вони суворо дотримувались і виконували вимоги всіх інших принципів процесу, які характеризують цивільне судочинство. Порушення і недодержання навіть одного з них тягне за собою порушення законності.
Принцип законності визначається тим, що:
суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосувати норми матеріального права до конкретних правовідносин:
- здійснення правосуддя неможливе без додержання норм процесуального права.
Вся діяльність суду підпорядкована чинному цивільному процесуальному законодавству і здійснюється у визначеному ним цивільному процесуальному порядку. Прийняття судом рішення має бути законним і обґрунтованим. Гарантіями принципу законності є право осіб, які беруть участь у справі, на оскарження, дія санкцій захисту і відповідальності (статті 12, 13, 44, 290, 320 ЦПК України).
Отже, Конституція послідовно проводить у життя принцип законності та інші принципи, які є невід’ємними елементами демократичної правової держави [6; 27].
Здійснення правосуддя у цивільних справах відповідно до принципу і до чинного законодавства є одним із завдань цивільного судочинства.
2.2. Міжгалузеві принципи
Міжгалузеві принципи – це принципи цивільного процесуального права, кримінально-процесуально-процесуального права та деяких інших галузей права [9; 32].
До них потрібно віднести принципи здійснення правосуддя тільки судом і рівності і судом; національної мови судочинства; гласності та об’єктивної істини участі громадськості.
Здійснення правосуддя виключно судами означає недопущення втручання в здійснення правосуддя органів законодавчої і виконавчої влади і впливу на суддів з х боку у будь-який спосіб.
Вирішення цивільних справ адміністративними органами, третейськими судами не є здійсненням правосуддя.
Суд загальної юрисдикції в системі органів, які здійснюють захист цивільних прав, посідає окреме місце і має пріоритет, який полягає у тому що:
а)