Особливість принципу диспозитивності є те, що правил процесуальної ініціативи володіють також прокурор по будь-якій справі, органи державного управління, профспілки, підприємства, установи, організації або окремі громадяни у випадках, коли за законом вони можуть звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб [1; 123].

Згідно з принципом диспозитивності сторони мають право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги; одержувати копії рішень, ухвал, постанов та ін, що є у справі; брати участь у судових засіданнях, заявляти клопотання та відводи тощо.

Принцип диспозитивності складається з наступних елементів:

порушення цивільної справи в суді;

визначення характеру й обсягу позовних вимог і заперечень, можливість їх зміни;

розпорядження матеріальними правами і процесуальними засобами їх захисту, зокрема, відмова від позову, визначення позову, досягнення мирової угоди;

порушення апеляційного і касаційного провадження, перегляд справи за ново виявленими та виключними обставинами;

вимога примусового виконання судової постанови у цивільній справі.

Змагальність полягає в забезпеченні широкої можливості сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, відстоювати свої права й інтереси, свою позицію у справі, свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості [17; 114] змагальністю визначається весь процес відбору (подання, залучення) фактичного матеріалу, необхідного для розв’язування судом справи, встановлюються форми, методи і способи дослідження цього матеріалу, процесуальна діяльність суб’єктів доказування, її послідовності і правові наслідки.

Змагальність характеризується широкою можливістю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, визначити і використовувати в доказовій діяльності передбачені ЦПК необхідні процесуальні засоби, фактичні дані і докази, що їх підтверджують [16; 161].

Зміст принципу змагальності складають права і обов’язки сторін та і інших осіб, які беруть участь у справі, в сфері судового доказування; принцип змагальності визначає змагальну форму цивільного судочинства – це такий процесуальний порядок, що забезпечує сторони й ін. особами, які беруть участь у справі, можливість активно захищати особисті права й інтереси, права та інтереси ін осіб та держави [12; 176].

Змагальна форма процесу забезпечується активними процесуальними становищем суду, який зобов’язаний надавати процесуальну допомогу особам, які беруть участь у справі, роз’ясняти їх права та обов’язки, сприяти у здійсненні їх права.

Отже, принцип змагальності виступає процесуальною гарантією всебічного, повного й об’єктивного встановлення дійсних обставин справи, прав і обов’язків сторін [15; 101].

Принцип процесуальної рівноправності сторін встановлює для сторін рівні можливості для здіснення ними своїх процесуальних прав виконання обов’язків [6; 21].

Зміст даного принципу обумовлюється характером спірних матеріальних правовідносин, підвідомчих суду, і є відображенням загально правового принципу рівності усіх перед законом і судом, який закріплений Конституцією України.

Визначивши процесуальну рівноправність сторін, цивільне процесуальне законодавство надає їм однакові процесуальні засоби для захисту і рівну можливість для їх застосування та сприяння судові. Суд однаково повинен допомагати сторонам у збиранні і залученні до справи доказів.

Він зобов’язаний роз’яснити їх права і обов’язки, попередити про наслідки здійснення або не вчинення процесуальних дій і надавати інше сприяння, яке забезпечувало б реалізацію цього принципу. Сторонами над??????? Повістки і повідомлення про час і місце судового засідання та проведення окремих процесуальних дій.

Розділ 3. Принципи стадії судового розгляду справи

Ці принципи визначають формування та дослідження процесуального матеріалу, формування внутрішнього переконання.

До таких принципів належать: усність судового розгляду та безпосередність судового розгляду. Усність судового розгляду полягає в тому, що розгляд справи провадиться усно, процесуальна діяльність суддів і учасників процесу відбувається в словесній формі. Усна форма судового розгляду сприяє реалізації принципу гласності. Завдяки словесній формі сприймати факти справи, а особи, які беруть у ній участь, - реально і точно довести їх до відома суду, сприймати зміст дій всіх учасників процесу, висловлювати свої міркування, заперечення, спростування з метою встановлення дійсних обставин справи. Розгляд справи в усній формі дає можливість судові особисто і безпосередньо вступити в контакт з учасниками процесу у цивільній справі і сприймати фактичний матеріал у повному обсязі, який відтворюється тут же в судовому засіданні на очах суддів і всіх присутніх, у процесі його розвитку.

Усна форма розгляду справи зручніша для учасників процесу, завдяки їй легше висловити сприйняті обставини в справі і свої міркування по них. Вона спрощує процес, робить його доступніше для заінтересованих осіб. Така форма дає більші можливості судові керувати розвитком процесу і прискорювати розгляд справи.

Безпосередність судового розгляду полягає в тому, що суд при розгляді справи повинен, як правило, сприймати докази по справі з першоджерел і досліджувати їх безпосередньо. На нього покладений обов’язок заслухати пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, висновки експертів, ознайомитися з письмовими доказами і оглянути речові докази. Тому судове засідання по розгляду справи має починатися і закінчуватися при незмінному складі суддів. Якщо в процесі розгляду справи відбувається заміна одного із суддів, то судовий розгляд починається з початку. Цим самим забезпечується встановлення об’єктивної істини в справі, правильне судження про права і обов’язки сторін спірних правовідносин. Безпосередній зв’язок судів, які розглядають справу, з учасниками процесу і