На сьогодні розроблені і пропонуються для практичного використання діагностичних процедур банкрутства два підходи:

система фінансових коефіцієнтів.

спеціальні узагальнюючі показники загрози банкрутства.

До складу фінансових коефіцієнтів, що пропонуються для використання, різні дослідники включають різну кількість і перелік показників. Вони розраховуються на матеріалах звітного (чи аналітичного) балансу підприємства, прості для розрахунку і практичного використання. Але їм притаманна суттєва влада – статичність оцінки, неможливість розглядати виникнення ситуацій банкрутства як результат розвитку кризи підприємства.

Затверджена методика аналізу господарсько – фінансової діяльності неплатоспроможних підприємств охопила найпоширеніші та найзагальновідоміші показники. Їх перелік, характеристика і алгоритм розрахунку наведені далі.

1. коефіцієнт покриття (Кп) – оцінка достатності обігових коштів для погашення боргів протягом року. Характеризує достатність обігових коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року і визначення відношення оборотних активів підприємства до поточних зобов’язань:

Кп = | точні активи (без витрат майбутніх періодів)

короткострокові зобов’язання

(2.1)

Значення коефіцієнта покриття (Кп) менше ніж 1, ( > 1 );

2. коефіцієнт забезпеченості власними коштами (Кз.к) – оцінка забезпечення підприємства власними коштами, питома вага власних джерел фінансування обігових активів. Характеризує наявність власних обігових коштів у підприємства, необхідних для його фінансової стабільності, і визначається як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших необоротних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, коштів, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів.

Кз.к = | реальний власний капітал – позаобігові активи

обігові кошти

|

(2.2)

Значення коефіцієнта забезпечення власними коштами (Кз.к) менше ніж 0,1 (>0,1)

3. коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л) – оцінка негайної готовності підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість і визначається як відношення суми коштів підприємства до суми поточних зобов’язань.

Ка.л = | кошти + короткострокові фінансові вкладення

короткострокові зобов’язання

(2.3)

Значення коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л) є достатнім, якщо він перевищує 0,2 – 0,25 (>0,2).

4. коефіцієнт автономії (Кавт.) – оцінка фінансової незалежності від зовнішніх джерел. Він характеризує питому вагу власного капіталу в загальній сумі балансу. Значення показника > 0,5

Кавт. = | джерела власних коштів

підсумок балансу

(2.4)

5. коефіцієнт фінансової стабільності (Кф.с) – оцінка фінансової стійкості. Значення - > 1.

Кф.с = | власні кошти

позикові кошти

(2.5)

6. показник фінансової стабільності (Пф.с) – оцінка залежності підприємства від довгострокових зобов’язань, рівня фінансового ризику. Значення – зменшення.

Пф.с = | довгострокові зобов’язання

джерела власних коштів

(2.6)

7. коефіцієнт швидкої ліквідності – показує, яка часина поточних зобов’язань може бути погашена не тільки за рахунок грошових коштів, але й за рахунок очікуваних фінансових надходжень. Нормативне значення - > 1

Кш.л.= | довгострокові зобов'язання

короткострокові зобов’язання

(2.7)

8. маневреність робочого капіталу (М.р.к) – оцінка ступеня матеріалізації (зв’язання) робочого капіталу. Величина цього показника суттєво залежить від структури капіталу та галузевої належності підприємства. Показник – незначне збільшення.

М.р.к | товарно-матеріальні запаси

робочий капітал

(2.8)

9. коефіцієнт банкрутства (Кбан.) – оцінка рівня зобов’язань.

Значення - ? 0,5.

Кбан. = | зобов’язання

підсумок балансу

(2.9)

Аналіз системи фінансових показників дозволяє виявити слабкі місця в економіці підприємства, охарактеризувати стан його справ (ліквідність, фінансову стійкість, ефективність використовуваних ресурсів, віддачу активів і ринкову активність). Але на основі такого аналізу зробити надійний однозначний висновок про те, чи дане підприємство обов’язково збанкрутує в найближчий час або, навпаки, виживе, зазвичай дуже важко. Надійність висновків про банкрутство може бути суттєво підвищена, якщо доповнити фінансовий аналіз прогнозуванням ймовірності банкрутства підприємства з використанням методів багатомірного статистичного аналізу.

Найпоширеніші нині діагностики банкрутства запропонував у 1968 р. відомий західний економіст Е. Альтман – Z-моделі. За двофакторною моделлю ймовірність банкрутства (індекс Z) визначається коефіцієнтом покриття Кп і коефіцієнтом автономії (фінансової незалежності) Кавт за формулою:

Z = - 0,3877-1,0736 Кп + 0,0579 Кавт (2.10)

Для підприємств, у яких Z = 0, імовірність банкрутства становить 50%. Від’ємні значення Z свідчать про зменшення ймовірності банкрутства. Якщо Z0, то ймовірність банкрутства перевищує 50% і підвищується зі збільшенням Z.

Ця модель проста, не потребує великого обсягу вихідної інформації, але недостатньо точно прогнозує ймовірність банкрутства. Похибка ДZ = ±0,65.  

Для того щоб прогноз був точніший, у західній практиці фінансового аналізу застосовують п’ятифакторну модель визначення індексу Z.

Z = 1,2ЧК1 + 1,4ЧК2 + 3,3ЧК3 + 0,6ЧК4 + 0,999ЧК5, (2.11)

Де1,2; 1,4; 3,3; 0,6; 0,999 – коефіцієнти регресії, що характеризують міру впливу на індекс «Z».

К1 – характеризує структуру капіталу та визначається як співвідношення власного оборотного капіталу до загальної вартості активів суб’єкта господарювання.

К2 – відображає рівень чистої прибутковості виробництва (діяльності); розраховується діленням обсягу реінвестованого прибутку (суми резерву, фондів соціального призначення та цільового фінансування, нерозподіленого прибутку) на загальну вартість активів фірми;

К3 – характеризує прибутковість основного та оборотного капіталу; визначається діленням суми балансового прибутку на загальну вартість активів; з певною часткою умовності його можна назвати показником рентабельності виробництва;

К4 – визначає структуру капіталу фірми; обчислюється як співвідношення власного капіталу (за ринковою вартістю) до позичкового капіталу (суми коротко- і довгострокових пасивів);

К5 – відображає дохідність суб’єкта господарювання і розраховується як співвідношення чистої виручки від реалізації продукції і загальної вартості активів підприємства (організації);

К1 = | Оборотні засоби (робочий капітал) | = | Ф1 (р260 - р620)

Всього активів | Ф1 р280

К2 = | Чистий прибуток | = | Ф2 р220

Всього активів | Ф1 р280

К3 = | Прибуток | = | Ф2 р170

Всього активів | Ф1 р280

К4 = | Власний капітал | = | Ф1 р380

Залучений капітал | Ф1 р620

К5 = | Чистий дохід