Указана відповідальність учасників біржових контрактів може бути об'єктом страхування. У світовій страховій прак-тиці страхуються збитки інвесторів, зумовлені шахрайством чи неплатоспроможністю члена біржі, а також збитки членів біржі від неплатоспроможності одного з них.

Враховуючи, що страхова відповідальність за збитки при здійсненні (чи нездійсненні) біржових угод лежить на стра-ховій організації, біржа не завжди прискіпливо вибирає собі клієнтів, здійснює відбір учасників торгів, контролює вико-нання ними умов контрактів. Тому страхування біржових контрактів доцільно проводити у вигляді взаємного біржо-вого страхування або через акціонерні страхові компанії з участю капіталу біржі, коли пов'язуються взаємною заці-кавленістю біржа і страховик.

Договір страхування контрактів на реальний товар може укладатись як з продавцем, так і з покупцем. Якщо договір укладається з покупцем, відповідальність страховика ви-никає у разі відмови продавця від поставки товару або затримки його поставки. Відшкодування за умовами такого

договору може бути не в одній формі: поставка страхуваль-нику аналогічних за своїми техніко-економічними харак-теристиками товарів; компенсація певної частини ціни нео-держаного товару або оплата додаткових витрат на прид-бання необхідних товарів у інших продавців. Страхувальни-ку мають надати право вибирати найбільш прийнятну для нього форму відшкодування.

Коли договір страхування укладається з продавцем, відповідальність страхової організації виникає за відмови покупця від оплати товару або при затримці з його оплатою. Відповідальність страховика в цьому разі може виражатись відповідно в таких формах: реалізація товару; відшкодуван-ня страхувальнику різниці між попередньою та нинішньою продажною ціною (якщо вона знизилась); компенсація пев-ної частини ціни неоплаченого товару.

Серед біржових контрактів значного розвитку набули ф'ючерсні угоди, що укладаються на поставку через пев-ний строк товарів, які на даний момент можуть бути не виготовлені. Призначення ф'ючерсних контрактів — захист інтересів продавця й покупця від втрат внаслідок несприят-ливої для них динаміки цін. За своїм змістом ф'ючерсні угоди одночасно виконують і функцію страхування від мож-ливих збитків.

Саме ф'ючерсні контракти можуть застосовуватись для страхування від форс-мажорних обставин або нездоланних перешкод для виконання угод. Наприклад, неможливість виконати умови з поставки сільськогосподарської продукції внаслідок повені, заморозків, засухи, захворювання худо-би тощо. Об'єктом страхування можуть бути як грошова оцінка непоставленої продукції, так і виробничі (непрямі) збитки покупця, який передбачав її переробку. За ф'ючерсними і форвардними контрактами можуть страхуватись інте-реси продавця на випадок нездійснення покупцем оплати одержаного товару з незалежних від нього непередбачених причин.

Страхуватись можуть і збитки біржі в цілому, спричинені несприятливими для її діяльності природними та суспільно-політичними подіями.

Валютний ризик, або ризик курсових втрат, пов'язаний з інтерна-ціоналізацією ринку банківських операцій, створенням спільних підприємств і банківських установ та диверсифікацією їх діяльності, і становить можливість грошових втрат у результаті коливань валют-них курсів.

Перші спроби управління валютним ризиком були здійснені на по-чатку 70-х років XX ст., коли було введено плаваючі курси.

Валютні ризики структуруються таким чином:

а) комерційні, тобто пов'язані з небажанням або неможливістю бор-жника (гаранта) розраховуватися за своїми зобов'язаннями;

б) конверсійні (наявні), тобто ризики валютних збитків за конкретни-ми операціями;

в) трансляційні (бухгалтерські) ризики, що виникають при переоцінці
активів та пасивів балансів;

г) ризики форфетирування (метод рефінансування комерційного ризику), що виникають коли форфетер (часто ним є банк) бере на себе всі ризики експортера без права регресу.

Найпоширенішими методами зниження конверсійних ризиків є:

Методи управління трансляційними валютними ризиками поділяють-ся на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх методів належать прискорен-ня або уповільнення платежів в іноземній валюті як відносно зовнішніх клієнтів і контрагентів, так і стосовно монополістичних утворень; регу-лювання платежів між материнським банком та його філіями; вибір більш стабільної валюти. Крім того, майже всі банки намагаються фор-мувати портфель своїх валютних операцій, балансуючи активи і паси-ви за видами валют і термінами. В основному всі зовнішні методи управління валютними ризиками орієнтовані на їх диверсифікацію.

Ризик форфетирування може бути знижений шляхом:—

спрощення балансових взаємовідносин можливих зобов'язань;

До зовнішніх ризиків належать ризик стихійних лих або форс-мажор-них обставин, що залежить від наявності або відсутності стихійних явищ природи.

Обмежити вплив цих ризиків на діяльність банківської установи можна лише шляхом своєчасного інформування один одного про зміну обставин.

Задача №1

Вартість автомобіля 28000 грн. Знос на день укладання договору 35 %. Від автомобіля залишилися деталі на суму 7000 грн., а з урахуванням знецінення – 6500 грн. На відновлення вказаних деталей витрачено володарем 300 грн.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди знищено легковий автомобіль.

Визначити суму страхових відшкодувань, якщо:

автомобіль був застрахований у повному обсязі;

автомобіль був застрахований на 14 000 грн.

Розв’язання

Вартість автомобіля з урахуванням зносу: 28000 0,65 = 18200 грн.

Збиток страхувальника: 18200 – 6500 + 300 =12000грн. Автомобіль був страхований в повному обсязі, то відшкодуванню підлягає збиток страхувальника у повному обсязі – 12000 грн.

Сума страхового відшкодування, якщо автомобіль застрахований на 14000 грн.:12000(14000 18200) = 9231 грн.

Перелік джерел

Буроу К. Страхова статистика. – М., Анкил, 1996

Внукова Н. Практика страхового бизнеса. – К., Либра, 1994

Законодавство України про страхування. – К., КНТ, 2003

Закон України “Про страхування” // Урядовий кур’єр. – 1996 – 18 квітня

Закон України “Про внесення змін до Закону України