Частина страхових фондів використовується на відшкодування збитків та на інші потреби, поповнює фонд споживання і фонд вилучення з експлуатації, в результаті стихійного лиха, засобів виробництва. Невикористана частина страхових фондів по закінченні року включається до складу національного багатства держави. У процесі накопичення страхові фонди можуть використовуватися як кредитний ресурс.

Страхування – складова частина фінансової системи держави, воно опосередковує рух валового внутрішнього продукту в формі фондів фінансових ресурсів. Проте цей рух пов’язаний лише з перерозподілом при відшкодуванні збитків і втрат. Крім того, за допомогою страхування здійснюється перерозподіл фінансових ресурсів між обмеженим колом учасників страхування, пов’язаних солідарною відповідальністю щодо відшкодування суми збитків. Тому чим більше коло учасників страхування, тим менші розміри перерозподілу ресурсів, оскільки меншими є розміри страхових внесків.

Можна стверджувати, що страхування передбачає повернення мобілізованих до страхового фонду страхових платежів. Це положення справедливе, якщо страхування розглядати як постійний процес. За умов ринкової моделі економіки страхування є одним із найефективніших методів відшкодування втрат у результаті не передбачуваних обставин.

Страхування – об’єктивна умова розвитку товарно-грошових відносин і одночасно їх найдосконалішого розвитку. Страхування забезпечує безперервність, збалансованість і стабільність суспільного розвитку. Водночас саме страхування повинно постійно удосконалюватися в напрямку оптимізації його застосування, в поліпшенні показників розвитку страхових операцій, у повному та своєчасному відшкодуванні витрат, у використанні тимчасово вільних коштів страхових фондів, у поповненні за рахунок частини прибутку доходів бюджетів.

У нинішній економіці набувають розвитку як майнове, так і особисте страхування. Держава зацікавлена й стимулює розвиток соціального страхування та пенсійного забезпечення для захисту працюючих на випадок хвороби, втрати працездатності, годувальника, настання смерті. При цьому страхові фонди виконують роль перерозподілу фінансових ресурсів між окремими верствами населення для підтримання певного рівня добробуту.

З огляду на це страхування має декілька важливих аспектів.

Із погляду природних інтересів суспільства та окремих його громадян страхування як засіб збереження матеріального благополуччя з настанням не передбачуваних, а також передбачуваних, але небажаних і таких, яких не можна уникнути, випадків.

Економічна необхідність страхового захисту, який ґрунтується на акумуляції фінансових ресурсів із метою відшкодування збитків, спричинених настанням для здоров’я та (або) матеріального благополуччя подій як фізичним, так і юридичним особам.

У соціальному плані страхування є формою (способом) участі держави, роботодавців та громадян у справі захисту особистих інтересів громадян і створення у такий спосіб умов для забезпечення соціальної та політичної стабільності в суспільстві.

Міжнародний аспект страхового захисту зводиться до усунення національних відмінностей у законодавствах різних країн і уніфікації способів захисту інтересів господарюючих суб’єктів, з одного боку, та розробки таких юридичних норм, які б забезпечували страховикам наявність достатніх фінансових гарантій – із другого.

Передумовою виникнення страхових відносин є ризик, без наявності якого немає страхування, тому що відсутній страховий інтерес. Зміст ризику і міра його вірогідності визначають межі страхового захисту.

За своїм змістом ризик є подією з негативними, особливо невигідними економічними наслідками, які ймовірно виникнуть у майбутньому.

За своїм складом ризики бувають дуже різноманітними. Залежно від критеріїв, покладених в основу їхньої класифікації, вони поділяються на:

У свою чергу економічні поділяються на майнові, фінансові, спекулятивні тощо.

Саме багатогранність форм прояву ризику, частота й шкідливість наслідків від нього, неможливість абсолютного уникнення його ймовірності викликають необхідність організації страхування.

У страхуванні ризик характеризується декількома основними поняттями. Насамперед ризик – це конкретне явище чи сукупність явищ (подія чи декілька подій), при виникненні яких відбуваються виплати з раніше утвореного страхового фонду в натурально-речовій або грошовій формі. Ризик пов’язаний із конкретним застрахованим об’єктом, щодо якого вивчаються чинники ризику. Аналіз одержаної інформації поряд з іншими заходами дає змогу суттєво зменшити негативні наслідки виникнення ризику. Очевидно, що чим менша ймовірність ризику, тим легше й дешевше можна організувати його страхування. Висока ймовірність ризику передбачає страховий захист з високою ціною, що перешкоджає його проведенню.

Страхування і розмір ризику взаємопов’язані. Вимірювання ризику, його розподіл становлять сукупність прийомів страхової організації, за допомогою яких на практиці організовується проведення страхування, вибір технічних прийомів. Правильна оцінка розміру ризику має велике значення в практичній діяльності страховиків, тому що визначає величину необхідного страхового фонду, а значить і можливості відшкодування збитків застрахованих.

Людство давно вживає багато заходів, спрямованих на зменшення ризикових ситуацій. Так, підвищуються вимоги до будівництва господарських споруд, застосовуються досконаліші матеріали й технології, споруджуються греблі, канали, дорожні розв’язки та інші проти аварійні споруди. Водночас сам розвиток виробництва все більш зумовлює складність технологій, енергетичних споруд, хімічних речовин і транспортних засобів, що приводить до зростання ризиків. Все це посилює значення страхування.

За формою розрізняють добровільне та обов’язкове страхування.

Обов’язкове страхування зумовлене ризиками, пов’язаними з життям працездатності або з виникненням таких збитків, які не можуть бути відшкодовані однією особою.

Обов’язкова форма страхування ґрунтується на тому, що законодавством встановлюється перелік об’єктів, які підлягають обов’язковому страхуванню, та механізм, за яким забезпечується його реалізація. Відповідальність за здійснення обов’язкового страхування покладається на державні страхові органи.

Обов’язковим страхуванням охоплюються всі об`єкти без заяв страхувальників, оскільки сама реєстрація об’єкта є підставою для того, щоб автоматично був охоплений страхуванням.

При обов’язковому страхуванні виплата страхового відшкодування не залежить від терміну оплати страховиком страхових платежів. В екстремальних випадках страхові внески можуть бути стягнені