Послідовність визначення розміру збитку та страхового відшкодування така:

Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані внаслідок:

1. Перебігу процесів, яких не можна уникнути в роботі або таких, що природно випливають з них.

2. Того, що страхувальник не вжив належних заходів для рятування майна, забезпечення його зберігання і запобігання подальшому пошкодженню чи знищенню. [1, ст. 56-58]

З. Викрадення майна, якщо факт крадіжки не підтвердже-но правоохоронними органами.

Розмір страхової премії залежить від:

1. Ступеня страхового ризику.

2. Страхового тарифу.

З. Виду майна та умов зберігання майна.

4.Технічного стану підприємства,

5. Виду виробництва.

6. Обсягу застрахованого майна.

7. Страхової суми.

8. Строку використання.

9. Форми внесення страхових платежів.

Складність ризиків юридичних осіб та їх різноманіття час-то спонукає страховика скористатися послугами кваліфікова-них посередників з досвідом і знаннями в конкретній сфері виробництва чи знаннями конкретних властивостей майна, а також використовувати послуги банків, пошти, різних відомств та організацій, підприємницьких структур (напри-клад, автостоянок, бензоколонок, кас, дільничних угрупо-вань і ін.).

Процес прийняття на страхування ризиків фізичних осіб — здебільшого річ відносно нескладна. Ризики у них в своїй масі достатньо прості й однорідні. Часто страховик видає на них стандартний страховий поліс навіть майже без попереднього огляду такого майна. [2, ст. 68-70]

Об'єктами страхування у громадян звичайно виступають власні житлові і дачні будинки, господарські споруди, автомо-білі, домашнє майно, домашні і сільськогосподарські тварини.

Договори страхування укладаються на підставі письмової заяви страхувальника, який подає окремо заяву на страхуван-ня, що належить підприємству, чи заяву на страхування майна, отриманого ним за договором майнового найму. Якщо до-говір страхування укладається щодо частини майна (вибірко-ве страхування), то до заяви додається опис відповідного май-на.

Заява — це найпоширеніша форма отримання страхови-ком інформації про ризики, які необхідно застрахувати. У за-яві страхувальник має дати вірогідний опис майна, охаракте-ризувати його, зазначити місцезнаходження і призначення, вказати на збитки, які сталися раніше, та їх причини. Такі відомості необхідні для правильного визначення міри ризику, розміру страхової премії, урегулювання спірних питань щодо розміру відшкодування збитку.

У разі навмисного спотворення відомостей страхувальни-ком страховик може визнати договір недійсним або зменши-ти розмір відшкодування збитку і навіть відмовитись від його виплати.

Якщо після укладення договору страхування зі страховим майном відбулися зміни, про них необхідно повідомити стра-хову компанію (наприклад, перепрофілювання виробництва, реконструкція, заміна обладнання і т. ін.). [4, ст. 80-81]

Якщо страхувальник страхує майно, яке вже застраховане в інших страхових компаніях, він повинен повідомити про це нову страхову компанію, оскільки страхова сума не повинна перевищувати вартості майна і якщо потрібно буде виплачу-вати відшкодування то страховики таке зроблять по контри-буції — одного з головних принципів страхування.

Договір страхування оформляється видачею страхуваль-никові страхового полісу і починає діяти наступного дня після сплати нарахованих платежів.

Договори страхування майна можуть укладатися на один рік або на невизначений термін зі щорічним перерахунком вартості майна і суми річних платежів.

У разі укладання договору страхування на строк до одного року, платежі обчислюють, виходячи з 1/12 частини за кож-ний місяць дії договору. [7, ст. 186-184]

2. Види майнового страхування

2.1 Страхування сільськогосподарських тварин та рослин

З набуттям Україною незалежності розпочалася складна трансформація командно-адміністративної економіки в ринко-ву, що потребувало докорінної зміни всіх господарських про-цесів. Відсутність системності та науково-обґрунтованого підхо-ду до економічних перетворень зумовили значні кризові явища в усіх галузях економіки, в тому числі й у сільському госпо-дарстві.

Обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогоспо-дарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукро-вих буряків сільськогосподарським підприємствами всіх форм власності (далі - обов'язкове страхування) проводиться з ме-тою гарантування економічної та продовольчої безпеки держа-ви, створення сприятливих умов для розвитку аграрного секто-ра економіки, захисту інтересів сільськогосподарських підприємств.

Суб'єктами обов'язкового страхування є:

- страхувальники - державні сільськогосподарські підп-риємства щодо врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень та сільськогосподарські підп-риємства усіх форм власності щодо врожаю зернових культур та цукрових буряків;

- страховики - юридичні особи - резиденти України, які отримали в установленому порядку ліцензію на прове-дення цього виду обов'язкового страхування.

Договір обов'язкового страхування діє виключно в межах ділян-ки землекористування, виділеної страхувальнику місцевими органа-ми, яка має бути чітко визначена в договорі як місце страхування.

Відповідальність страховика починається з часу:

а) появи сходів озимих культур (зернових і зернобобових) восени, інших культур (крім багаторічних сіяних трав) - навесні, культур, посіяних у парниках або теплицях, у будь-яку пору року;

б) посадки однорічних культур і картоплі, а також посадко-вих культур у парниках і теплицях;

в) забарвлення бутонів культур у садах і ягідниках;

г) викидання суцвіття у виноградниках;

д) входу в зиму багаторічних сіяних трав;

є) появи весняних гонів інших багаторічних культур, уто-му числі у розсадниках.

Відповідальність страховика припиняється з моменту зібрання врожаю, але не пізніше ніж термін збирання врожаю у даній місцевості в поточному році.

За кількісні втрати врожаю відповідає страховик.

Страховим випадком вважається заподіяння страхуваль-нику прямого збитку внаслідок часткової або повної загибелі врожаю сільськогосподарських культур, багаторічних насаджень, зернових культур і цукрових буряків унаслідок прямої дії страхо-вих ризиків.

Загальним збитком є втрата застрахованого врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, що ви-никла внаслідок настання страхового випадку. Загальний зби-ток обчислюється множенням різниці між врожайністю з 1 га, визначеною в договорі страхування з урахуванням розміру стра-хового покриття, та фактичною врожайністю з