Страхування відповідальності спрямоване на захист май-нових інтересів страхувальника та майнових прав осіб, які по-страждали у разі дії або бездіяльності страхувальника. Завдяки економічній доцільності та соціальній вагомості страхування відповідальності діє й на українському ринку. Рівень розвитку страхування відповідальності прямо залежить від доскона-лості національних правових інститутів. [8, ст. 41-43]

Наприклад, у Німеч-чині поліс страхування відповідальності мають 60% громадян та практично всі юридичні особи. Це, як правило, страхуван-ня відповідальності власників нерухомості та іншого майна, опікунської відповідальності, відповідальності перед спожи-вачем, відповідальності роботодавця та товаровиробника, відповідальність за забруднення навколишнього середовища, відповідальність власників транспортних засобів, відпові-дальність вантажоперевізників і т.п. Як правило, поліси стра-хування відповідальності містять комбінації ризиків, що мо-жуть від однієї дії чи бездіяльності страхувальника нанести шкоду третім особам, їх життю, здоров'ю чи їх майну. І в цьо-му державним органам вкрай необхідно чітко визначити нор-мативними актами межі дії таких ризиків І міру відповідаль-ності за кожним, щоб один і той же ризик не був застрахований більше ніж один раз, Така ситуація може ста-тися з ризиком відповідальності перед споживачами. Напри-клад, вантажники, що заносили в дім нові меблі ненавмисне розбили антикварну вазу, що знаходилась в кімнаті. Або під час спорудження будинку випущена з рук робітника черепиця завдала травми людині, що проходила поруч. Усі втрати по-винні бути компенсовані за полісом, який містить ризик відповідальності перед споживачем.

На сьогодні неоднозначним є принцип побудови страхо-вого захисту за полісом страхування цивільної відповідаль-ності (в тому числі й власників транспортних засобів). Вва-жається, що все не обумовлене як виняток (що, в принципі, в житті неможливо виявити і записати), покривається полісом.

Розвиток страхового ринку в галузі страхування відповідальності потребує вирішення багатьох актуальних пи-тань і в об'єднанні страховиків, що спеціалізуються на страху-ванні найважливіших напрямів діяльності суспільства, вста-новити загальні «правила гри», розробити і затвердити нормативні регуляційні документи, координувати здійснення такого страхування, погоджувати умови страхування, страхові тарифи, розмір комісійних і т. ін., а також проводити єдину політику.

Подальша інтеграція України в міжнародні структури по-требує вирівняння державної політики щодо регулювання страхової діяльності в нічому й зокрема (в першу чергу) — у страхуванні відповідальності, до політики в цьому у розвину-тих країнах світу. [9, ст. 32-34]

Державна політика має також удосконалитися через регу-лювання оптимального співвідношення між обов'язковим та добровільним страхуванням.

Таке положення цілком виправдане, оскільки введення того чи іншого виду обов'язкового страхування підвищує міру відповідальності держави за ситуацію на страховому ринку. А це, як правило, з погляду чиновників, зобов'язує державу (тобто чиновників) «конкретніше» працювати на страховому ринку. Тобто при розширенні поля обов'язкового страхуван-ня держава повинна фактично змушувати громадян або юри-дичних осіб до примусового використання страхових послуг. А оскільки в умовах демократичного суспільства та ринкової економіки примус з боку держави має бути мінімальним, відповідальність, при запровадженні обов'язкового страху-вання, набуває великої ваги.

Загалом, з огляду на закон України «Про страхування, сфера розширення поля обов'язкового страхування» вже знач-ною мірою вичерпана. І головне завдання полягає нині не у запровадженні нових видів, а в удосконаленні діючих. Що ж до введення нових видів обов'язкового страхування, то на черзі постають такі види, як обов'язкове страхування в космічній галузі та ядерній енергетиці і, в першу чергу, сто-совно відповідальності перед третіми особами.

Ще одним з головних завдань державного регулювання має нині створення комплексної системи підготовки, пе-репідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у системі страхування. 1 в цьому вже маємо першу «ластівку» — Поста-нову Кабінету Міністрів України №98 від 20.03.2001 р. про за-твердження «Програми розвитку страхового ринку України на 2002-2004 роки», де вже більш чітко визначена політика держави в галузі страхування, і питаннях насичення ринку страхових послуг кваліфікованими працівниками приділено достойну увагу.

І, нарешті, серйозного значення вже набуває посилення впливу держави на проведення інвестиційної політики з боку страховиків.

Таким чином, рішення цих та інших питань в галузі страхування дозволить страховикам надійніше зберігати гроші населення (страхувальників), при-множувати їх, та використовувати на благо суспільства, ство-рюючи все нові й нові робочі місця. При цьому виконувати свої зобов'язання перед страхувальниками в плані відшкоду-вання збитків у випадку розкриття ризиків, які вони взяли на себе в управління від страхувальника. 1 залишатися платос-проможними у часі дії інших договорів страхування, фінансо-во сталими та надійними партнерами на фінансово-кредит-ному ринку країни. Всі ці питання повинні бути об'єктами пильної уваги органу державного регулювання страхового ринку України. [4, ст. 83-85]

Висновок

Систематизуючи весь викладений матеріал, можна зробити висновок про те, що майнове страхування є невід’ємною складовою функціонування ринкового механізму економіки, оскільки забезпечує компенсацію збитків, яких зазнають суб’єкти господарювання в процесі своєї діяльності. Загалом майнове страхування як галузь страхування почало розвиватися дуже давно, бо відчуття ризику з’явилося в той самий момент як поняття прибутку. Саме отримання більшого прибутку штовхає всіх суб’єктів господарювання на ризик, але кожен з них сподівається на те, що ризики буде мінімальним і збитки не настануть, але в сучасних умовах ми знаємо, що можливість настання негативних наслідків має дуже велику ймовірність, через складність відносин в які вступають підприємства та організації.

Враховуючи всі фактори, що впливають на ризик необхідно реально оцінити співвідношення прибутковості та ризикованості. Але некваліфікованим спеціаліста важко провести такий наліз і в такому випадку просто необхідними є послуги страхових компаній. Не тільки якщо операції стосуються отримання прибутку, але й просто збереження майна в непередбачених ситуаціях. Страховики надають страховий захист наших майнових інтересів, отримуючи