Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Види страхових компаній і порядок їх створення .

У багатьох країнах світу страхова справа розглядається як окрема галузь економічної діяльності. До неї входять різноманіт-ні за формами власності, видами страхування організації-страховики, посередницькі та інформаційно-консультаційні структу-ри. Головне місце у страховій галузі належить страховикам.

Страховик — це організація, котра згідно з отриманою лі-цензією бере на себе за певну плату зобов'язання у разі на-стання страхового випадку відшкодувати страхувальникові чи особам, яких він назвав, завданий збиток або виплатити страхову суму.

Сукупність страховиків, що функціонують у певному еконо-мічному середовищі, утворює страхову систему, її головне за-вдання — надання страхових послуг.

За формою власності страховики можуть бути державними і приватними.

За характером роботи страховим поділяються на три групи: 1) такі, що страхують життя; 2) здійснюють інші види страху-вання; 3) надають виключно перестрахувальні послуги.

Державні (публічні) страховики створюються, як правило, від Імені Уряду, який ними й керує.

Серед приватних страховиків у світовій практиці є індивіду-альні особи, акціонерні та інші страхові товариства. Співвідно-шення між державними і приватними формами страховиків за-лежить від суспільного устрою країни та економічної політики держави.

У колишньому СРСР та інших на той час соціалістичних краї-нах Європи існувала монополія на страхову діяльність. Усі стра-хові операції здійснювались через державні організації. У Радян-ському Союзі це був Держстрах СРСР, який мав розгалужену систему республіканських і місцевих управлінь та відділень.

Монополія на страхування притаманна не тільки країнам соці-алістичної орієнтації. Монополізованою була певний час страхо-ва справа в царській Росії, Франції, деяких інших країнах. І нині

Розділ 4. Страхова організація (компанія) 87

можна назвати країни з ринковою економікою, де зберігається монополія на страхову справу. До них належать, скажімо, Ір-ландська Республіка (страхування здоров'я), Індонезія (усі види страхування). Системи страхування також можуть бути різними.

Специфічними є й індивідуальні страховики. До індивідуаль-них страховиків, зокрема, відносять фізичних осіб, об'єднаних у синдикати, що діють на страхових ринках.

Лондонський Ллойд виник ще в XVII столітті. Тепер Корпо-рація Ллойд налічує понад 30 тис. членів, об'єднаних у кілька сот синдикатів. Вона не несе відповідальності за страховими зо-бов'язаннями своїх членів. Діяльність корпорації Ллойд регулю-ється спеціальним законом.

Ллойд — це ринок страхових послуг світового значення. Тут переважає страхування морських, авіаційних, автомобільних, на-фтогазодобувних ризиків. Корпорація створює неодмінні умови для успішної страхової діяльності своїх членів. Ллойд приваблює страхувальників з усього світу добре відпрацьованими й стабільни-ми умовами страхування, високою кваліфікацією андеррайтерів.

Синдикати формуються, як правило, за видами страхування. Очолює синдикат андеррайтер, який бере на страхування ризики від імені своїх членів. Серед членів кожного із синдикатів багато відомих бізнесменів, діячів науки та культури. Участь цих осіб не лише зміцнює корпорацію Ллойд фінансово, а й піднімає автори-тет її в суспільстві.

Страховий бізнес за зразком корпорації Ллойд лише умовно можна вважати індивідуальним. По суті, це великі групи фізич-них осіб, належних до певних синдикатів, які, у свою чергу, ді-ють на страховому ринку переважно за принципом співстрахування. Створення страховиків такого типу значного поширення не набуло. Ллойд також переживає пору великих змін. Нині Ллойд іде на зближення з асоційованими компаніями. Уже тепер тут поряд із членами, які несуть повну відповідальність за на-слідки страхування, є багато осіб, у тому числі й юридичних, ко-трі вступають до синдикатів Ллойда на засадах обмеженої відпо-відальності.

Тепер Ллойд ретельно вибудовує новий імідж — рідше згадує про трьохсотрічні традиції і більше наголошує на зусиллях, яких корпорація докладає, щоб відповідати сучасним вимогам.

В Україні страховиками визнаються юридичні особи, утворе-ні у формі акціонерних, повних, командитних товариств або то-вариств з додатковою відповідальністю. Особливості кожного із цих видів товариств визначені Законом «Про господарські това-риства» (1992). Закон «Про страхування» передбачає також мож-ливість утворення державних страхових організацій.

У переліку дозволених в Україні форм страхових організацій немає товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Відомо, що такі підприємницькі структури дуже поширені в малому і се-редньому бізнесі. Власники в разі будь-якої небезпеки несуть відповідальність за борги фірми лише в межах зроблених внесків до статутного фонду. Умови створення зазначених товариств за-хищають від проникнення в їхню справу небажаних учасників. Поряд з позитивними існують і численні негативні особливості ТОВ, зокрема малі можливості збільшення статутного капіталу, труднощі контролю за діяльністю товариств, що особливо важ-ливо у сфері страхових послуг. Інколи прихильники впроваджен-ня ТОВ у страхову справу посилаються на зарубіжний цілковито, мовляв, позитивний досвід. Але це хибна думка. Наприклад, у Великій Британії поняття товариства різко відрізняється від нашого. Англійські товариства можуть і не мати статусу юри-дичної особи. До страховиків тут відносять лише ті підприєм-ницькі структури, що створені на підставі Акту про страхові компанії. Та й обмежена відповідальність тлумачиться ширше. До компаній з обмеженою відповідальністю відносять і акціо-нерні товариства.

В Україні поняття «товариство» та «компанія» нерідко отото-жнюють, не розрізнюючи на практиці страхових товариств і страхових компаній. Проте насправді не кожного страховика можна вважати товариством. Не всі страховики набирають ви-гляду страхової компанії. Товариства, як правило, не створюють-ся тоді, коли власником є виключно держава. Водночас у бага-тьох країнах до компаній не включають поширені там товариства взаємного страхування (ТВС). Так, у США ТВС становлять всьо-го 6 % від загальної кількості страховиків, які здійснюють особи-сте страхування, але на них припадає понад 40 % продажу полісів особистого страхування. В Японії більш як половина страхових операцій з особистого страхування припадає на ТВС. Понад дві третини сільськогосподарських ризиків у Великій Британії, Ніде-рландах, Франції застраховано в


Сторінки: 1 2 3