По-шосте, страхова подія не може мати розмірів катастрофічного лиха, тобто охоплювати масу об’єктів у рамках величезної страхової сукупності, спричиняючи масові збитки.

По-сьоме, шкідливі наслідки реалізації ризику необхідно об’єктивно виміряти й оцінювати. Масштаби несприятливих наслідків мають бути досить значними й зачіпати інтереси страхувальника (його страхові інтереси).

8. Ризик – це конкретне явище чи сукупність явищ при виникненні, яких відбуваються виплати з раніше утвореного централізованого страхового фонду в натурально-речовій або грошовій формі.

Ризик є: чистий, спекулятивний, природний, антропогенний, особистий і майновий, великий і масовий.

- поділ ризиків на чисті і спекулятивні має велике практичне значення, оскільки страхове обслуговування стосується лише чистих ризиків. Спекулятивні ризики, як правило, виникають при азартних іграх, лотереях, які не потребують страхового захисту, бо передбачають можливість не лише страт, а й прибутків критерій наслідків.

- критерій причин. За своїм походженням ризики поділяють на природні і антропогенні. Природне походження ризиків харак-ся цілковитою незалежністю причин – випадкових подій і стихійних явищ. На противагу ризикам природного походження антропогенні ризики виникають лише як наслідок різноманітної господарської та науково-технічної діяльності людей.

- критерій об’єкта. До цього критерію входять майнові та особисті ризики. Незалежно від випадкової події майнові ризики виявляються на майнових об’єктах та майнових інтересах їхніх власників, а особисті – на особах людей. Як відомо, особа є фізичним, фізіологічним та соціальним тілом. Залежно від того, котрій із зазначених властивостей буде завдано шкоди випадковою подією, особисті ризики можуть виявитися як ризики фізичного, фізіологічного та соціального походження.

- критерій обсягу. З метою уніфікованого підходу до страхового обслуговування ризики поділяються на: великі і масові. Масовими визначається такі ризики, які немає підстави відносити до великих. У свою чергу, до великих ризиків віднесені ті ризики, які генеруються в найбільш ризикогенних галузях господарської діяльності. це – транспортні та повітряні ризики, ризики кредиту і застави, ризики загальної відповідальності та майнові, що виявляються на великих підприємствах.

9. Передумовою виникнення страх-х відносин є ризик, без якого не існує страхування, бо без ризику немає страхового інтересу. Зміст ризику і міра його вірогідності визначають межі страхового захисту. За своїм змістом ризик є подією з негативними, особливо невигідними економічними наслідками, вони можуть виникнути в майбутньому в якийсь момент у невідомих масштабах. Про ризик йдеться лише тоді, коли є відхилення між запланованими й реальними (фактичними) результатами. Таке відхилення може бути або позитивним або негативним.

Аналіз одержаної інформації в комплексі з іншими заходами дозволяє суттєво знизити негативні наслідки зд-ня (реаліз-ї) ризику. Ризик зумовлює ймовірність загибелі чи пошкодження (в майновому страхуванні) об’єкта, прийнятого на страхування. Будь-яка ймовірність може бути виражена дробовою величиною. Якщо ймовірність дорівнює нулю, можна стверджувати про неможливість настання прогнозованої події. При ймовірності, яка становить одиницю, 100% гарантії того, що подія відбудеться очевидно: чим менша ймовірність ризику тим легше й дальше можна організувати страхування цього ризику. Висока ймовірність ризику передбачає страховий захист з високою ціною, що отруднює його проведення.

10. В тій мірі, в якій оцінена ймовірність настання подій, може бути об’єктивно визначений розмір ризику. Страхування і розмір ризику взаємопов’язані. Вирівнювання ризику, його розподіл складають сукупність прийомів страхової організації, за допомогою яких на практиці організовується проведення страхування, вибір технічних прийомів. Правильна оцінка розміру ризику має велике значення в практичній роботі страховиків, тому що визначає величину необхідного страхового фонду, а значить і можливості відшкодування збитків, застрахованих як в звичайні, так і особливо несприятливі роки.