КУРСОВА РОБОТА

з страхування

На тему:

“Ринок страхових послуг в Україні”

Зміст

Вступ.

Література.

Вступ

Слово «страхування» увійшло в українську мову давно. Воно має від-повідники в інших мовах: «insuranse» — в англійській, «versicherungs» — у німецькій. Західні філологи вважають, що термін має латинське по-ходження. В основі його слова «securus» і «sine cura», які означають «безтурботний». Отже, страхування відбиває ідею застереження, захис-ту та безпеки.

У фаховій літературі питанням з'ясування поняття страхування та-кож приділено значну увагу. Проте до єдиного розуміння змісту кате-горії «страхування» дійти не вдалося. Оскільки ігно-рувати відоме положення про необхідність відрізняти економічну сутність категорії від її змісту ні в якому разі не можна. Адже сутність постійна, а зміст може змінюватися відповідно до конкретних умов розвитку суспільства. Важливість цього висновку полягає в тому, що він вказує на об'єктивну стабільність сутності страхування. Така пози-ція дає змогу сформувати поняття про страхування зусиллями багатьох поколінь.

Аналіз опублікованих визначень страхування показує, що кожне з них уточнює або доповнює попередні, залишаючи без змін їх основу.

Офіційне тлумачення цього терміна в Україні наведено в Законі «Про страхування»: «Страхування — це вид цивільно-правових відно-син щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених догово-ром страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій)».

У Законі зафіксовані головні елементи, що формують поняття страхування. Це мета страхування — захист майнових інтересів фізич-них і юридичних осіб. Указується на те, що захист забезпечується на випадок конкретних подій, перелік яких зафіксовано в чинному зако-нодавстві або страхових полісах. Підкреслено джерела грошових кош-тів, що є ресурсами для страхових виплат.

Водночас ретельне вивчення поняття страхування і співставлення рі-зних його тлумачень у наукових працях показують, що офіційне виз-начення терміна перевантажене правовими аспектами.

Страхування є насамперед системою економічних відносин між конкретними суб'єктами господарювання, де з одного боку виступа-ють страхувальники, а з іншого — страховики. Важливою передумо-вою застосування страхування є майнова самостійність суб'єктів гос-подарювання і їхня зацікавленість у переданні відповідальності за наслідки ризику спеціалізованим формуванням. Чим ця зацікавленість більша, тим і потреба у страхуванні вища. Саме в такій площині стра-хування розглядається у працях учених багатьох країн ринкової орієн-тації. Поняття страхування є неповним і тоді, коли воно не передбачає превентивного спрямування захисту.

З урахуванням вищесказаного провідні економісти нашої країни дають таке визначення по-няття «страхування»:

Страхування — це економічні відносини, за яких страхувальник сплатою грошового внеску забезпечує собі чи третій особі в разі нас-тання події, обумовленої договором або законом, суму виплати стра-ховиком, який утримує певний обсяг відповідальності і для її забезпе-чення поповнює та ефективно розміщує резерви, здійснює превен-тивні заходи щодо зменшення ризику, у разі необхідності перестрахо-вує частину останнього.

Зміст страхування, як і інших категорій, розкривається в його фун-кціях. Радянські економісти, визначаючи функції страхування, вихо-дили насамперед не із сутності самої категорії страхування, а вважали, що функції страхування «...є зовнішніми формами, які дозволяють ви-явити особливості страхування як ланки фінансової системи. Категорія фінансів виражає свою економічну сутність передусім через розпо-дільну функцію. Ця функція знаходить конкретне, специфічне виявлен-ня у функціях, притаманних страхуванню, — ризиковій, попереджуваль-ній і заощаджувальній» (Страховое дело / Под ред. Л. Й. Рейтмана. — М.,1992.—С.17).

До речі, думка про те, що фінансам притаманна розподільна функ-ція, не є загальновизнаною. Так, велика плеяда відомих учених у галу-зі фінансів із Санкт-Петербурзького університету економіки та фінан-сів уже протягом багатьох років переконливо обстоює інші тлумачен-ня функцій фінансів, зокрема створення і розподілу, використання грошових доходів і фондів. Деякі науковці одну із функцій фінансів убачають у забезпеченні процесу відтворення.

Теоретичні і практичні намагання розглядати страхування як вто-ринну категорію щодо фінансів (у їх вузькій інтерпретації) завдають шкоди розбудові господарського механізму, і особливо у зв'язку з по-ступовим переходом країни до ринкової економіки.

За умов, коли державі належало понад 9/10 усіх виробничих фон-дів і фінансових ресурсів, страхування було монополізоване і дуже обмежене щодо можливостей розвитку. Воно, як правило, не поширю-валось на об'єкти державної власності. Включення страхування до фі-нансів мало значною мірою суто фіскальну мету. Були часи, коли умо-ви страхування не передбачали створення перехідних резервів. Значні суми штучно створеного перевищення надходжень над витратами за-раховувались до бюджету.

Інша ситуація створюється в ринковій економіці. Тут страхування переведено на комерційні засади. Воно стає важливим напрямком під-приємницької діяльності. Страхування розглядається як окрема галузь (індустрія). Природно, що страхові компанії, як і інші підприємства, мають своє фінансове господарство, яке призначене для забезпечення статутної діяльності. У цій частині страхування входить до фінансів підприємств і галузей.

1.Економічна необхідність страхової пслуги

для фізичних та юридичних осіб.

Людям природно притаманне прагнення захиститися від небезпеки втрати життя, здоров'я, житла, харчів тощо. Потреба в захисті дуже близька до первинних (фізіологічних) запитів. Зі зростанням запитів людини ускладнюються й атрибути її безпеки.

Протягом усього історичного шляху розвитку суспільне виробницт-во стикається із суперечностями між природою і людиною, а також між окремими суб'єктами виробничих відносин. Ці суперечності зу-мовлюють появу несприятливих подій (ризиків), серед яких виокрем-люють стихійне лихо і нещасні випадки.

Стихійне лихо являє собою випадок, спричинений руйнівною дією сил природи, охоплює здебільшого немалу територію і призводить до значних матеріальних збитків або загибелі