особа, котра його за-пропонувала, одержала від іншої відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Якщо пропозиція укласти договір зроблена без зазначення строку для відповіді, момент укладення договору встановлюється залежно від того, в усній чи письмовій формі подано пропозицію. У першому випадку договір визнається укладеним, якщо інша сторона терміново повідомила особу, яка внесла пропозицію, про прийняття цієї пропо-зиції.
В іншому випадку угода вважається досягнутою і договір укладе-ним, якщо повідомлення про прийняття пропозиції одержано до стро-ку, встановленого законодавством, а якщо такий строк не встановле-ний, — у межах необхідного для цього часу.
Таким чином, оферта зазначає певні визначені юридичні наслідки, а саме сторону, що внесла пропозицію, пов'язану ним. У разі укладен-ня договору з третьою особою (або відмови укласти договір) оферент зобов'язаний компенсувати збитки стороні, якій раніше була зроблена пропозиція, за умови, що остання акцептувала його і на виконання до-говору мала витрати.
До форми договору страхування застосовують загальні правила, установлені для форми угоди.
Якщо згідно із законодавством або угодою сторін договір має бути укладений у письмовій формі, то він може бути укладений складанням одного документа, підписаного сторонами, обміну листами, телетай-пограмами і т. ін., а також підписаний стороною, яка їх надсилає.
Законодавство передбачає, що для укладання договору страхуваль-ник подає страховикові письмову заяву встановленої форми або іншим способом повідомляє про свій намір укласти договір страхування.
Для письмового визнання договору страхування необхідна не тіль-ки письмова заява страхувальника, а й письмова згода страхової орга-нізації на укладання такого договору, підтвердженням якої є страхове свідоцтво (страховий поліс), видане страховиком.
4. Діюча система страхових послуг в Україні та шляхи її удосконалення.
Страхова галузь України, як і вся її економіка, зазнає нині безпрецидентних змін. У найстисліши строки потрібно подолати шлях від централізованої планової економіки до господарства, що функціонує на ринкових засадах. Зміни мають бути фундаментальні й стосуватися політичних, юридичних, економічних, соціальних і технологічних аспектів еволюції ьсуспільства. Отже реформування тривалий час впливатиме на розвиток усіх галузей економіки країни.
Головні перетворення полягають у структурних змінах форм влас6ності. Ці зміни, у свою чергу, зумовлюють відповідну трансформацію форм її страхового захисту. Серед змін, які відбуваються нині в Україні, найіс-тотніше вплинути на подальшу долю страховиків можуть наступні.
Здійснення приватизації майна переважної кількості підприємств, що раніше належали до державного сектора економіки. Це зумовлює під-вищення страхового інтересу як щодо захисту майна, так і щодо стра-хування відповідальності підприємств. Потрібно намагатися охопити страхуванням насамперед ризики засновників та акціонерів компанії. Це сприяє швидшому започаткуванню та подальшому розвитку страхової діяльності, підвищує довір'я до нового страховика, що дуже важливо для укріплення позиції на страховому ринку.
Зміни в джерелах сплати страхових платежів. Тепер і за добро-вільними видами страхування майна підприємств (включаючи транс-портні засоби, вантажі) страхові премії додаються до витрат на вироб-ництво, що відповідно зменшує базу оподаткування. Це значно підси-лює фінансові можливості підприємств, спонукає їх брати участь у страхуванні.
Зростання рівня реальної середньої заробітної плати працюючих. Ця обставина дає нові можливості активізувати залучення населення до страхування життя, від нещасних випадків, страхування нерухомос-ті, транспортних засобів та домашнього майна. Водночас зростання заробітної плати призводить до подорожчання трудових ресурсів, зай-нятих у страхуванні.
Суттєве зниження рівня інфляції, завдяки якому зміцнюється до-віра страхувальників до реальності відшкодування збитків. Проте осо-бливу увагу слід приділити врахуванню у правилах і договорах стра-хування можливості коригувати страхову суму та суму платежів у зв'язку з відхиленням реальної вартості застрахованого майна під впливом інфляції (дефляції) грошової одиниці.
Стан криміногенної ситуації, особливо у великих містах, що при-зводить до підвищення рівня збитковості за багатьма договорами. Така тенденція вимагає коригування страхових тарифів, вжиття разом зі страхувальниками і правоохоронними органами додаткових запобіж-них заходів щодо охорони об'єктів страхування.
Зміна порядку нарахування і віднесення на витрати амортизацій-них відрахувань на основні засоби. Прискорена амортизація призведе до збільшення коливань між залишковою вартістю об'єкта за балан-сом підприємства і його реальною вартістю. Це потрібно брати до ува-ги і в умовах страхування.
Очікуване збільшення кредитних інвестицій у підприємницьку ді-яльність. Це потягне за собою, зокрема, збільшення масштабів викори-стання страхових послуг у частині страхування майна від вогню і сти-хійного лиха, технічних ризиків, майна, що передбачається під заста-ву, страхування відповідальності.
Розпочато процес формування українського фондового ринку. Роз-винений ринок цінних паперів дасть змогу страховикам прискорити продаж власних акцій і цим самим залучити додатковий капітал до статутного фонду. Водночас, це сприятиме оперативнішому вирішен-ню питання про інвестування тимчасово вільних коштів у цінні папери і, при потребі, їх продажу. Розвиток фондового ринку потягне за со-бою впровадження нових страхових послуг.
Коливання банківської облікової ставки, що безпосередньо впливає на прояв заощаджувальної функції страхування, вносить відповідні зміни в доходи страховиків від розміщення депозитів та визначає деякі інші параметри фінансової діяльності.
Зростання можливостей підприємств щодо реалізагіії продукції, особливо на експорт. Це створює сприятливі умови для розширення страхування експортних кредитів, страхування відповідальності това-ровиробників за якість продукції, страхування вантажів та відпові-дальності вантажоперевізника, страхування юридичних втрат на роз-гляд претензій.
Стабілізація економічного стану на багатьох підприємствах дозволяє поступово переходити до страхування втрат, до яких можуть призвести перерви у виробництві у разі настання стихійного лиха, техногенних ава-рій або інших страхових подій.
Поглиблення проблеми безробіття, що зумовлює зростання потре-би у страхуванні роботодавця на цей випадок.
Поява в регіонах нових страховиків, що володіють аналогічними ліцензіями на страхову діяльність. Компанія має ретельної вивчати можливості своїх конкурентів і відповідно реагувати підвищенням якості, своїх послуг.
Доцільність залучення до реалізації полісів страхових посередни-ків. Страхові брокери й