роботи не гарантує от-римання медичної страховки. Найбільш ши-роко медичним страхуванням охоплені робітники промисловості,державні службовці, члени профспілки, робітники, що працюють повний робочий день. Втрата робочого місця автоматично приводить до втрати медичної страховки.
Таким чином, у СИТА медичне страхуван-ня - тісно пов'язане із трудовою діяльністю. Економіка медичного обслуговування в СІЛА - парадоксальне об'єднання недоліків та надмірностей. СІЛА витрачують на охорону здоров'я 11,5% валового прибутку - більш ніж будь-яка інша країна в світі і, в той же час, більш ніж 15% населення американців не мають ніякого фінансового захисту від ве-ликих витрат на медичну допомогу у зв'язку з відсутністю у них страхових медичних полісів.
Серед приватних страхових компаній у СИТА найбільш розповсюджені та відомі дві найбільші некомерційні страхові компанії "Блу крос" та "Блу шилд",що проводять доб-ровільне медичне страхування, яке забезпечує відповідно оплату госпіталізації або лікарсь-кої амбулаторної допомоги та медичних по-слуг для їх членів, що проживають в даному районі. Сьогодні діють багаточисельні асоціації цих товариств, що платять за всі види медичної допомоги.
З 1981 року в СІЛА розроблена система класифікації випадків госпіталізації або діаг-ностичних груп. Розрахунок за медичне об-слуговування за програмами "Медікер" та "Медікейт" виконувався при цьому в залеж-ності від кількості медичних послуг. Така си-стема розрахунків приводила до безпідставно-го затримання хворих в стаціонарі,зросту чис-ла операцій без показників,клінічних,лабора-торних та інших досліджень. При цьому, ос-новна ціль вседоступності медичної допомоги для всіх громадян так і не була досягнута.
В таких умовах функціонують практично всі медико-соціальні програми СІЛА. Нові мо-делі Національної системи охорони здоров'я передбачують збільшення розмірів страхових внесків, що супроводжують зріст цін. Тому, обов'язкове медичне страхування не зустрічає широкої підтримки серед малозабезпеченого прошарку населення у СІЛА.
У Канаді з 1971 року введена Національна система універсального медичного страхуван-ня,яка включаєсплату всіх видів стаціонарної та амбулаторної допомоги окрім стомато-логічної, протезування та придбання медика-ментів. Більш ніж 90% витрат на стаціонар-ну та амбулаторну допомогу компенсується із суспільних фондів. За рахунок прогресивного податку покривається 25% всіх затрат на охо-рону здоров'я.
Добровільне медичне страхування має не-значний розвиток та забезпечує виплати тільки в тих сферах, які не покриваються універсальним страхуванням.
В Австралії основу системи медичного страхування складає програма "Медікер", згідно з якою всьому населенню сплачується 85% вартості різних медичних послу, окрім стоматологічної, оптикометричної та швидкої допомоги. Фінансування виконується за раху-нок страхових внесків в розмірі 1% заробітної плати. Малозабезпеченим медичну допомогу надають безкоштовно в державних медичних закладах. Добровільне медичне страхування малорозвинуте та надає додаткові послуги.
Система медичного страхування у Японії складна та багатобічна. В 1984 році відбу-лось злиття декількох програм і сьогодні функціонує дві програми: державна та суспільна. Страхуванню підлягають всі працівники на підприємствах із числом працюючих 5 та більше чоловік, а також члени їх сімей. Сума страхового внеску на-раховується зі стандартного заробітку, що визначається щомісячно. Страхові компанії також проводять добровільне медичне стра-хування для підвищення комфортності об-слуговування, використання дорогих меди