Для оцінки динаміки ризику в конкретній страховій су-купності особливе значення мають наявність та аналіз досто-вірної інформації. Зауважимо: лише розгалужена група об’єктів, що була в центрі спостереження, дозволяє з достатнім ступе-нем достовірності констатувати можливість збитку.

Оцінюючи ризики настання збитків, доцільно розрізняти такі їх види.ризики, які можливо застрахувати; ризики, які неможливо застрахувати; допустимі й недопустимі ризики;

технічний ризик страховика.

Найбільш численну групу складають ризики, які можна застрахувати. У зв’язку з цим зазначимо: страховий ризик може бути оцінено з погляду ймовірності настання страхо-вого збитку, щоб встановити, чи є даний ризик страхо-вим, необхідно застосувати такі критерії.

По-перше ризик, що включається в розмір відповідаль-ності страхової компанії, має бути з ймовірним характе-ром високого рівня.

По-друге, ризик має виступати як випадковий. Це озна-чає: об’єкту, щодо якого виникають страхові правовідноси-ни, властивий тимчасовий характер зв’язку. Він не може підлягати небезпеці, яка попередньо вже відома страховику чи власнику об’єкта страхування. При цьому обом сторо-нам договору страхування конкретний момент настання страхового випадку й можливий обсяг збитку як його на-слідок наперед невідомі.

По-третє, випадковість прояву даного ризику доцільно співвідносити з масою однорідних об’єктів. З цією метою організується відповідне статистичне спостереження, аналіз даних якого дозволяє встановити відповідну прогнозну стра-хову премію. Крім того, статистична інформація дозволяє зробити висновок про закономірність прояву ризику сто-совно сукупності однорідних об’єктів.

По-четверте, настання страхового випадку, яке вира-жається в реалізації ризику, не повинно залежати від воле-виявлення страховика або інших зацікавлених осіб. Недо-цільно приймати на страхування ризики, пов’язані з на-мірами страхувальника (спекулятивні ризики).

По-п’яте, момент настання страхового випадку не мож-на визначити ні за часом, ні в просторі.

По-шосте, страхова подія не може мати розмірів катастро-фічного лиха, тобто охоплювати масу об’єктів у рамках вели-чезної страхової сукупності, спричиняючи масові збитки.

По-сьоме, шкідливі наслідки реалізації ризику необхід-но об’єктивно виміряти й оцінити. Масштаби несприятли-вих наслідків мають бути досить значними й зачіпати інте-реси страхувальника (його страхові інтереси).

Залежно від джерела небезпеки виділяються ризики, зу-мовлені проявом стихійних сил природи й діяльності людини (суспільства). За обсягом відповідальності страховика ризи-ки підрозділяються на індивідуальні й універсальні.

Особливу увагу складають специфічні ризики: аномальні й катастрофічні.

До сукупності аномальних включаються ті ризики і тоді, коли неможливо величину їх віднести до тієї чи іншої гру-пи страхової відповідальності. Аномальні ризики бувають нижче і вище нормального.

Катастрофічні ризики складають значну групу, що охоп-лює велику сукупність застрахованих об’єктів або страху-вальників, нерідко спричиняючи збитки в значних розмі-рах. До числа їх належать землетруси, урагани, цунамі та інші прояви стихійних сил природи. До причин катастрофіч-них ризиків може відноситись і перетворювальна діяльність людини в процесі створення матеріальних благ (наприклад, аварія на атомній станції чи хімічному об’єкті). Катастро-фічні ризики можуть бути застраховані на особливих умо-вах договору між страховими партнерами.

У роботі страховика винятково важливе значення має визначення об’єктивного й суб’єктивного ризиків.

Об’єктивні ризики відображають шкідливу діє неконтрольованих сил природи чи інших випадковостей на застраховані об’єкти і не залежать від волі та дій людини. Суб’єктивні ри-зики базуються на ігноруванні або відкиданні об’єктивного підходу до дійсності, і пов’язані з недостатнім пізнанням довкілля в об’єктивній реальності. Тому вони залежать від дій та свідомості людей.

У загальному розмежуванні ризиків виділяють декілька груп: політичні, екологічні, транспортні й спеціальні.

Політичні (репресивні) ризики пов’язані з не передбачуваними діями, заходами чи акціями законодавчих або вико-навчих органів влади іноземних держав щодо конкретної суверенної держави, підприємців або просто приватних осіб цієї держави. Політичні ризики можуть через систему всіля-ких допущень чи особливих умов договору страхування включатись в обсяг відповідальності страховика.

Екологічні ризики пов’язані із забрудненням довкілля і зумовлені перетворювальною діяльністю людини у вироб-ництві. Екологічні ризики, як правило, не включають до обсягу відповідальності страхової організації. Однак певні страхові інтереси, зумовлені екологічними ризиками, при-вели до створення самостійного виду страхування, що відпо-відає цим інтересам.

Транспортні ризики підрозділяються на ризики каско і карго. Транспортні ризики каско стосуються страхування повітря-них, морських і річкових суден, автомобілів та рухомого заліз-ничного складу під час пересування, стоянки (простою) і ремонту. Транспортні ризики карго належать до страхування вантажів, що перевозяться всіма видами транспортних засобів.

Спеціальні ризики передбачають страхування перевезен-ня особливо цінних вантажів (грошової готівки, виробів з коштовних металів та каміння, творів мистецтва тощо). Зміст спеціальних ризиків зазначається в особливих умовах дого-вору страхування і може включатися до обсягу страхової відповідальності.

Як відомо, головне завдання діяльності страховика по-лягає в тому, щоб мати необхідні кошти в страховому фонді на протязі дії договору страхування. Кошти мають бути до-статніми для відшкодування збитку в разі виникнення стра-хового випадку (реалізації ризику).

На момент укладення договору страхування його об’єкт є в певному стані, це визначається спеціалістами страхової органі-зації залежно від деяких ознак, що суттєво впливають на стан об’єкта страхування. Вони спостерігаються і реєструються стра-ховиком. Фактори, якими визначається реєстрація ризику для даної ризикової сукупності, називаються ризиковими обста-винами. Вони властиві даному об’єкту страхування і мають розглядатись як компоненти або ознаки ризику. Будь-який ризик можна розглядати як сукупність ризикових обставин. У свою чергу, серед них виділяються об’єктивні і суб’єктивні складові. Об’єктивні ризикові обставини відображають об’єктив-ний підхід до дійсності і не залежать від волевиявлення людей. Суб’єктивні ризикові обставини якраз пов’язані з ним.

При укладенні договору страхування страховик зобов’я-заний страхувати як об’єктивні, так і суб’єктивні ризикові обставини. В деяких випадках при укладенні договорів стра-хування можливий підбір страховиком ризикових обставин. У сукупності