КОНТРОЛЬНА РОБОТА з дисципліни: «самострахування»

ПЛАН

Вступ

1. Показники страхової статистики і їх визначення

2. Майнове страхування: визначення, категорії, підходи до класифікації та основні види

3. Практичне завдання

Список використаної літератури

ВСТУП

Статистика за допомогою масового спостереження, що здійснювалося за фактами й обставинами настання тих або інших страхових випадків у минулому, одержує дані для встановлення статистичної імовірності ризику. Аналіз отриманого масиву інформації показує закономірність настання страхового випадку і служить меті наукового передбачення майбутнього розміру шкоди.

Власність громадян — це система економічних відносин між громадянами і державою, між громадянами і підприємствами та організаціями усіх форм власності, між самими громадянами щодо майна, яке входить у коло об'єктів особистого споживання, а також господарського, виробничого, комерційного, соціального, культурного, інтелектуального та іншого призначення. У власності громадян можуть бути: житло, земельні ділянки, предмети домашнього вжитку, сільськогосподарські та інші тварини, грошові засоби, підприємства; майнові комплекси у сфері виробництва товарів, побутового обслуговування, торгівлі, в інших сферах підприємницької діяльності; споруди, устаткування, транспортні засоби, засоби інформаційного обслуговування і т. ін.

Із розвитком суспільства зростає обсяг майна, що перебуває у приватній власності громадян, а отже, зростає потреба в захисті майнових інтересів громадян.

Майнове страхування — галузь страхової діяльності, в якій об'єктом страхового захисту є майно в найрізноманітніших його проявах. До майнового страхування відносять: страхування засобів повітряного, наземного та водного транспорту, страхування вантажів, інших видів майна, страхування фінансових ризиків тощо.

1. Показники страхової статистики і їх визначення

У практиці актуарних розрахунків широко використовується страхова статистика. Вона являє собою систематизоване вивчення й узагальнення наймасовіших і найтиповіших страхових операцій на основі вироблених статистичною наукою методів опрацювання узагальнених підсумкових натуральних і вартісних показників, що характеризують страхову справу. Всі показники, що підлягають статистичному вивченню, поділяються на дві групи:*

перша відбиває процес формування страхового фонду;*

друга відображає результати використання страхового фонду.

Статистика за допомогою масового спостереження, що здійснювалося за фактами й обставинами настання тих або інших страхових випадків у минулому, одержує дані для встановлення статистичної імовірності ризику. Аналіз отриманого масиву інформації показує закономірність настання страхового випадку і служить меті наукового передбачення майбутнього розміру шкоди. Чим більше кількість об’єктів спостереження, тим більш достовірну основу для оцінювання майбутнього розвитку подій подає встановлена імовірність, тому що лише щодо страхової сукупності закон великих чисел може бути застосований найбільш коректно.

Основними показниками страхової статистики є такі:

n – число об’єктів страхування;

L – число страхових випадків;

m – число об’єктів, що постраждали внаслідок настання страхового випадку;–

сума всіх зібраних страхових нетто-премій;–

сума усіх виплачених страхових відшкодувань;–

загальна страхова сума для всіх об’єктів страхування; –

страхова сума, що припадає на всі постраждалі об’єкти страхової сукупності;–

страхова сума, що припадає на один постраждалий об’єкт страхової сукупності.

У процесі статистичного аналізу розраховують такі показники:*

частоту страхових випадків;*

коефіцієнт кумуляції ризику;*

коефіцієнт збитковості;*

середню страхову суму на один об’єкт страхування;*

середню суму виплат на один постраждалий об’єкт;*

тяжкість ризику;*

збитковість страхової суми;*

норму збитковості;*

частоту шкоди;*

тяжкість шкоди.

Частота страхових випадків характеризується кількістю страхових випадків у розрахунку на один об’єкт страхування:

Yс = L/n,

де Yс – частота страхових випадків;

L – число страхових випадків;

n – число об’єктів страхування.

Значення показника частоти страхових випадків Yс<1 означає, що один страховий випадок спричинив собою декілька страхових збитків. Це зумовлює термінологічне розходження між поняттями “страховий випадок” і “страхова подія”. Під останньою можна розуміти наявність сукупності об’єктів страхування, що одночасно постраждали в результаті впливу одного і того ж страхового ризику. Наприклад, страховою подією може бути град, що охопив велику площу і спричинив виникнення багатьох страхових випадків із конкретними об’єктами страхування.

Коефіцієнт кумуляції (скупчення) ризику Кк, або спустошливість страхової події являє собою відношення числа постраждалих об’єктів до числа страхових випадків L:

Kк = m/L,

де Кк – коефіцієнт кумуляції ризику;

m – число постраждалих об’єктів від страхової події.

Кумуляція являє собою скупчення застрахованих об’єктів на обмеженому просторі, наприклад, на одному складі, судні і т.п. Коефіцієнт кумуляції показує середнє число об’єктів, що може постраждати від однієї страхової події. Мінімальне значення коефіцієнта кумуляції ризику дорівнює одиниці. Якщо Кк > 1, то це означає, що із зростанням спустошливості зростає число страхових випадків на одну страхову подію. Страховики з цієї причини намагаються уникати майнового страхування ризиків із великим коефіцієнтом кумуляції.

Коефіцієнт збитковості, або коефіцієнт шкоди, є відношенням суми виплаченого страхового відшкодування до страхової суми об’єкту страхування, що постраждав внаслідок нещасного випадку:

Kзі=SB\Sm

де Kзі – коефіцієнт збитковості для окремого і-го об’єкту страхової сукупності;

SB – сума виплаченого відшкодування по і-му об’єкту страхової сукупності, що постраждав;

Sm – середня страхова сума, що припадає на і-й постраждалий об’єкт страхової сукупності.

Коефіцієнт збитковості може бути менше або дорівнювати одиниці. Він не може бути більше одиниці, тобто це означало б, що або порушено принцип відшкодування, або застрахований об’єкт був застрахований більше одного разу (подвійне страхування), або був знищений більше одного разу.

Середня страхова сума на один об’єкт (договір) страхування являє собою відношення загальної страхової суми для всіх об’єктів страхування до числа всіх об’єктів страхування:

Sn=CymS\n

де Sn– середня страхова сума на один об’єкт страхування;

СуmS – страхова сума для всіх об’єктів страхування;

n – кількість об’єктів страхування.

Через те, що об’єкти майнового страхування можуть мати різні страхові суми, в актуарних розрахунках застосовуються різноманітні методи підрахунку середніх величин.

Середня страхова сума на один постраждалий об’єкт являє собою відношення страхової суми всіх постраждалих об’єктів до числа цих об’єктів:

Sm = Sym0\m

де Sm – середня страхова сума на один постраждалий об’єкт;

Sym0 –