Страхування майна є одним із видів класичного страхування та все ще залишається слаборозвиненим порівняно з іншими видами, такими як страхування наземного транспорту, страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту, медичне страхування та ін.

Як засвідчує аналіз історії та сучасного становлення інституту страхування, зокрема майнового, страхування є обов’язковим елементом кожної економічної і соціальної системи суспільства. Без розвинутої системи страхування економіка успішно функціонувати не може. Майнове страхування має стати одним із основних механізмів поновлення порушених майнових інтересів осіб у випадках непередбачуваних природних, техногенних та інших явищ, що позитивно впливає на зміцнення фінансів держави. Втім, слід зауважити, що сучасний стан правовідносин з майнового страхування на страховому ринку України свідчить про серйозні суперечності та прогалини в чинному законодавстві. Крім того, сама держава гальмує розвиток майнового страхування, відшкодовуючи збитки, головним чином шляхом виділення бюджетних коштів для ліквідації наслідків стихійного лиха і на інші аналогічні цілі. Можна стверджувати, що допомога держави важлива, але ні в якому разі вона не повинна стати єдиним або основним джерелом компенсацій. У зв’язку з цим створення системи фінансових гарантій, розвиток майнового страхування в Україні як механізму захисту майнових інтересів є і необхідним, і особливо значимим. Усе це зумовлює необхідність поглибленого дослідження відповідних цивільно-правових норм, що регулюють правовідносини в майновому страхуванні. На сучасному етапі необхідний якісно новий підхід до теоретичного висвітлення і практичного обґрунтування всіх елементів правовідносин з майнового страхування.

Страховий ринок нині є найрозвиненішим сектором ринку небанківських фінансових послуг України, який акумулює майже 83,2% загального обсягу активів цього сектора.

На сучасному етапі стан страхового ринку України характеризується номінальним зростанням показників діяльності, але більш глибокий аналіз свідчить про недостатньо вагому роль страхування у функціонуванні фінансової системи, нерозвиненість механізму перерозподілу ВВП через страхові компанії.

На фоні розвитку світового страхового ринку ринок страхування в Україні має незначну питому вагу покриття ризиків. За даними Ліги страхових організацій Європи, на нього припадає лише 0,05% загального обсягу страхових послуг, які надаються на нашому континенті. Загалом рівень розвитку вітчизняного страхового ринку охоплює не більше 10% ризиків, що є в Україні, водночас у розвинених державах цей показник сягає 90–95%.

Станом на 1 січня 2006 р. до Державного реєс¬тру фінансових установ було внесено 398 страхових компаній, із них 50 страхових компаній здійснювали страхування життя, 348 страхових компаній займались видами страхування, іншими, ніж страхування життя.

Незважаючи на бурхливі темпи розвитку страхового ринку України, щодо страхування майна, порівняння з розвиненими країнами світу дає змогу визначити стан розвитку страхового ринку як нерозвинений (такий, що перебуває на початковій стадії). Підтвердженням цього висновку є порівняльні дані розвитку страхових ринків у країнах Центральної та Східної Європи. У 2006 р. рівень страхової премії у ВВП України в 2,31 раза був менший, ніж у Росії (2,13%), в 3,18 раза — ніж у Польщі (2,93%), в 3,7 раза — ніж у Чехії (3,4%), в чотири рази нижчим — ніж у Словенії (3,69%). Незважаючи на надзвичайно високі темпи зростання у 2002–2007 рр., Україна не наздогнала згадані країни за рівнем розвитку страхових відносин, не беручи до уваги розвинені країни світу, де частка страхової премії у складі ВВП становить 8–12% (ще 1997 р. рівень цього показника в США досяг 8,5%, в Японії — 12,8%).

Страховому ринку України властива ще одна тенденція: створення кептивних страхових компаній при окремих галузях, відомствах, підприємствах, холдингах та промислово-фінансових групах. Кептивні страхові компанії по суті надають низку економічних переваг своїм власникам, а саме:*

економія на витратах на страховий захист, використання тарифів, нижчих за ринкові, включення прибутку кептивного страховика в загальний прибуток групи;*

збільшення розміру власного утримання підприємства через визначення франшизи для дрібних і середніх збитків, які можуть бути покриті материнською компанією;*

формування резерву для непередбачуваних ситуацій з огляду на особливості податкового законодавства.

Про стан та об'єктивні перспективи розвитку страхового ринку майнового страхування і наближення його до світових стандартів свідчить розвиненість мережі страхових посередників — агентів і брокерів, законодавче забезпечення функціонування посередницької мережі. Страхувальник бере участь у відносинах на страховому ринку в економічній формі свого професійного представника. Страхові посередники перетворюють потенційного клієнта в страхувальника. Ігнорування цієї об'єктивної умови страхових відносин є однією з причин довготривалої стагнації ринку реального страхування в Україні.

Загальна (валова) сума страхових виплат, здійснених страховиками за 2007 р. за договорами страхування майна та перестрахування, становила 1 816,6 млн гривень. Порівняно з результатами 2006 р. сума валових страхових виплат збільшилась на 276,3 млн грн (у 1,3 раза).

Важливим фактором, що сприяв розвитку майнового страхування України в 2007 р., стало введення обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів. Незважаючи на відсутність дійового меха-нізму контролю наявності страхових полісів, цей вид страхування стрімко розвивається.

За добровільними