- завдані через те, що страхувальник не вжив належних заходів для рятування майна, забезпечення його зберігання і запобігання подальшому пошкодженню чи знищенню;

- завдані внаслідок викрадення майна, якщо факт крадіжки не підтверджено міліцією або іншими правоохоронними органами.

Для укладання Договору страхування Страхувальник подає Страховику письмову заяву (заяву-опитувальний лист) за формою, встановленою у страховій компанії “Український страховий капітал”, або іншим чином заявляє про свій намір укласти Договір страхування.

Заява страхувальника, зазвичай, у письмовій формі. Вона є додатком до договору страхування. заяви на страхування класифікуються відповідно до виду страхування, наприклад, заява на добровільне страхування майна (додаток Т),заява на страхування транспортного засобу (додаток У). У заяві, як правило, не перелічуються умови, на яких пропонується укласти договір майнового страхування. В ній міститься прохання укласти договір страхування певного майна (вказується яке) на умовах Правил страхування об’єкту страхової охорони, яке бажає застрахувати страхувальник, що діють (Правила) в даній страховій компанії, до якої звернувся останній. Також може вказуватися розмір франшизи, який пропонується визначити в договорі страхування, та інші умови майбутнього страхування (зокрема, може існувати графа для вказівки особливих умов договору). Умови страхування передбачають укладення договору з описом майна, тому він додається до заяви і є невід’ємною частиною договору.

Строк дії договору страхування встановлюється за згодою страхувальника і страховика. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено Договором страхування. Договір страхування буде вважатися укладеним за наявності двох фактів: угоди і сплати страхового платежу. Договір страхування – реальний договір, тому для вступу в дію необхідне виконання певних дій [відповідно до 2,с. 640 ЦК України]: сплати страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування [відповідно до 3,с. 18 Закону України “Про страхування”, ст. 983 ЦК України].

Датою внесення (сплати) страхового платежу вважається, дата надходження грошових коштів на рахунок або до каси Страховика, якщо інакше не передбачено договором страхування.

Відповідно до визначення, наданого ст. 16 Закону України “Про страхування”, можна вважати, що договір майнового страхування – це угода двох сторін (страховика і страхувальника) про здійснення певного правового результату – забезпечення майнових інтересів особи-страхувальника щодо об’єкту страхової охорони (майна) за рахунок сплати ним до настання обумовленої події (страхового випадку) страхового внеску, після настання якої особа-страховик виплачує страхове відшкодування.

Договір майнового страхування є двостороннім, платним, реальним. Угода може набути юридичної сили при дотриманні певних вимог, які є притаманними тільки договору майнового страхування. За загальним правилом, факт укладення договору може засвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), який є формою договору страхування [2,с. 18 Закону України “Про страхування”]. При укладанні договору майнового страхування на користь вигодонабувача може бути видано поліс (свідоцтво) на пред’явника або іменний. Як правило, страховим свідоцтвом підтверджується угода зі страхувальником-фізичною особою.

При укладанні договору страхування з юридичними особами, укладається договір страхування, який, як і страхове свідоцтво, складається на підставі чинного законодавства і Правил страхування певних об’єктів страхової охорони, зареєстрованих у спеціальному уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю (Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України).

Відповідно до ст. 982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов’язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.У зв’язку із значенням страхового інтересу, яким володіє страхувальник, для укладення та подальшого існування договору майнового страхування доцільно вважати “страховий інтерес” істотною умовою договору майнового страхування.

Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору майнового страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону i пов’язані з володінням, користуванням i розпорядженням майном (майнове страхування). Відповідно до ЗУ “Про страхування”, страхова сума – це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку [1,с. 9]. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладення договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством [ 4,с. 9]. Страхова сума може бути встановлена щодо окремого страхового випадку, групи страхових випадків, договору страхування у цілому [5,с. 9]. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладення договору, якщо інше не передбачено договором страхування [15,с. 9].

Крім істотних умов, зазвичай, включають і ті умови, які передбачаються у законі та інших нормативних актах і стають обов’язковими для сторін внаслідок факту укладення договору (звичайні умови). У зв’язку з їх фіксуванням у законі, такі умови можна не зазначати у тексті договору.Відповідно до загально-теоретичних положень теорії права і цивільного права, в договорі майнового страхування, як і в інших договорах, можуть бути включені випадкові умови.

Для договору майнового страхування необхідною умовою є наявність у страхувальника страхового інтересу. Саме завдяки наявності у страхувальника страхового інтересу, виникає воля, спрямована на укладення договору майнового страхування; остання зовні проявляє себе у волевиявленні.

Договір майнового страхування регулює поведінку сторін, не тільки встановлюючи їх взаємні права і обов’язки, але й визначаючи конкретні критерії для оцінки їх поведінки для застосування в їх відносинах загальних принципів права, зокрема цивільного. Саме умови договору визначають ті