Інформаційною базою дослідження є законі України, нормативні акти Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, офіційні публікації Державного комітету статистики України та матеріали мережі Internet, методичні матеріали міжнародних організацій, праці вітчизняних і зарубіжних вчених, результати власних досліджень автора. Обробка інформації здійснювалася за допомогою сучасних інформаційних технологій.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в поглибленні теоретичних і науково-методичних основ інтеграції національного страхового ринку у світовий. Основні результати, що характеризують новизну проведеного дослідження, полягають у наступному. Розроблено концептуальну схему інтеграції ринку страхових послуг України у світовий, яка включає мету (визначення головних напрямків розвитку  українського ринку страхових послуг та особливостей його інтеграції у світову систему), механізм інтеграції, що базується на комплексному підході, визначає умови входження (диверсифікацію видів, уніфікацію принципів страхування, збільшення капіталізації національних компаній, присутність на національному ринку іноземного капіталу, вихід українських страховиків на іноземні ринки), використовує інструменти функціонування страхового ринку (ставки страхових платежів, важелі регулювання попиту і пропозиції, частка участі іноземного капіталу у статутному фонді), методи аналізу і моделі прогнозування, що забезпечує вибір можливих напрямків розвитку страхового ринку;

Розглянуто та вдосконалено систему показників оцінки ступеня концентрації світового страхового капіталу на основі запропонованих коефіцієнтів локалізації, використання яких дозволяє охарактеризувати нерівномірність розподілу страхового капіталу в країнах з різним рівнем економічного розвитку залежно від обсягу ВВП;  для окремих країн – залежно від обсягу ВРП регіонів, чисельності населення, кількості страхових компаній. Запропонований підхід може бути адаптований для мікрорівня;

Запропоновано розширення межі коефіцієнтів локалізації з метою підвищення рівня деталізації оцінки концентрації страхового капіталу окремих регіонів. На відміну існуючого пропорційного й непропорційного розподілу регіонів виділено регіони з дуже низьким рівнем концентрації страхового капіталу, від'ємно і позитивно непропорційним розподілом, пропорційним розподілом й регіони сильної концентрації страхового капіталу.

Страхову послугу у міжнародній практиці, на відміну від існуючих трактувань, визначено як результат страхової діяльності, що базується на взаємодії учасників міжнародного страхового ринку, є нематеріальним або має матеріально-речову форму чи матеріалізується в зміні стану об’єкту та задовольняє потреби юридичних, фізичних осіб (страхувальників) і суспільства в цілому; інтеграцію страхування визначено як взаємопроникнення та переплетіння національних страхових процесів для створення цілісного страхового ринку, що сприяє збільшенню щільності зв’язків між країнами в галузі страхування і супроводжується зближенням їх організаційних систем;

В роботі побудовано прогнозні моделі, які дозволяють розробляти варіанти прогнозу ємності міжнародного і національного ринків страхових послуг.

Практичне значення отриманих результатів магістерської роботи полягає в можливості їх використання під час формування політики взаємодії України з світовою системою торгівлі страховими послугами, у визначенні необхідних заходів для максимізації позитивних та мінімізації негативних наслідків вступу країни до СОТ в контексті функціонування ринку страхових послуг.

Розділ 1

Страховий ринок в системі фінансових відносин

1.1. Сутність страхування як економічної категорії

Страхування – об’єктивно необхідний атрибут ринкової економіки. Світовий досвід переконує, що одним із важливих індикаторів стану економіки будь-якої країни ринкової орієнтації є розвиток страхування. Успішне вивчення теорії значною мірою залежить від з'ясування сутності понять і категорій. Як людина розуміє сутність речення, думки зі слів, з яких вони складаються, так і сутність теорії можна зрозуміти виходячи з понять, з допомогою яких викладений її зміст [33].

Сутність економічної категорії визначають за такими критеріями:

· в економічні категорії мають відображувати не природні властивості речей і предметів, а суспільні виробничі відносини як головний предмет економічної категорії;

· категорії економічної теорії мають об'єктивний характер, через те що вони відбивають об'єктивну дійсність, відносини, що існують поза нашою свідомістю;

· значна частина категорій економічної теорії має історичний характер. Це означає, що вони відповідають певним історичним умовам і відображують різні ступені економічного життя людства [12].

Економічна категорія як теоретична абстракція повинна мати певну структуру наукового опису: головна функція виробничих (економічних) відносин, що відокремлюються в певну якісно визначену категорію; основні специфічні ознаки категорії; форми і зміст категорії, місце категорії в системі суспільного відтворення.

Проте, перед з’ясуванням методики функціонування страхового ринку та за наявності багатьох, часто суперечливих поглядів на цю проблему, постає необхідність аналізу теоретичних викладок та з’ясування основних методологічних принципів дослідження категорії «страхування».

При розгляді даної проблематики застосуємо діалектичний метод дослідження, основними елементами якого виступають принципи історизму, суперечності та системно-структурного підходу [33].

Принцип історизму відіграє значну роль у з’ясуванні якісних зрушень категорії дослідження, що відбулись під час її розвитку. Жорсткий зв’язок між історичним та логічним дасть уяву про деякі епізоди історії та подає формальну логіку як науковий аргумент. Використання даного принципу дозволить віднайти суперечності, які є притаманними страхуванню, розкрити множину проблем та тенденцій його розвитку. Адже питання природи та умов виникнення, змісту та форми страхування носить концептуальний характер і є дискусійними.

Специфічність страхування, як економічної категорії, обумовлюється трьома основними ознаками: випадковим характером настання руйнівної події, надзвичайністю нанесеного збитку (шкоди) в натуральному і грошовому відношенні та об’єктивною необхідністю попередження і подолання наслідків вказаної події