Держфінпослуг узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє і в установленому порядку подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення законодавства.

Основними завданнями Держфінпослуг є:

1. участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері надання фінансових послуг;

2. розроблення і реалізація стратегії розвитку ринків фінансових послуг та вирішення системних питань їх функціонування;

3. забезпечення розроблення та координації єдиної державної політики щодо функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування;

4. здійснення в межах своїх повноважень державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері;

5. захист відповідно до законодавства прав споживачів фінансових послуг;

6. сприяння інтеграції ринків фінансових послуг в європейський та світовий ринки фінансових послуг.

Держфінпослуг веде Єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків) та Державний реєстр страхових та перестрахових брокерів, видає свідоцтва про включення зазначених брокерів до такого реєстру.

Сам нагляд здійснюється у трьох напрямках. Перший, початковий, припадає на етап подання документів на ліцензування. Усі підрозділи вивчають подані документи, роблять свої зауваження до них. Страховики згідно з цими зауваженнями усувають зазначені недоліки. Особлива увага звертається на правила (умови страхування, страхові продукти), які розробляє страховик за тими видами страхування, на які він має намір отримати ліцензію. При цьому з боку Держфінпослуг звертається увага на відповідність правил вимогам закону, а також на те, аби окремі положення не призвели до можливих зловживань з боку щодо страхувальників. Крім того, контролюються розрахунки страхових тарифів, насамперед актуальні.

Другий напрямок – це аналіз звітності, яку щокварталу подають страховики. Держфінпослуг звертає особливу увагу на додержання умов платоспроможності, визначених законодавчими та нормативними актами, а також на розміщення страхових резервів на умовах, ним установлених.

Крім того, особливо аналізуються розмір і причини заборгованості перед страхувальниками. За результатами аналізу формується план перевірок страховиків на наступний за звітним квартал.

І, нарешті, третій напрямок – проведення безпосередніх перевірок на місці. Перевір’яючі Держфінпослуг аналізують первинну бухгалтерську та фінансову документацію, вивчають відповідність договорів страхування правилам, затвердженим при ліцензуванні та реєстрації, вивчають банківські документи. За результатами перевірок складаються відповідні акти, що є підставою для прийняття санкцій до страховиків.

Ліцензування страховиків призначене для перевірки фахової готовності компанії до проведення страхової діяльності. У зв’язку з цим для одержання ліцензії на право проведення страхових операцій до органу нагляду за страховою діяльністю необхідно подати такі документи:

- статут страхової компанії;

- правила страхування;

- актуарні розрахунки по довгострокових видах страхування;

- довідки банку, що підтверджують наявність статутного, резервного та інших страхових фондів;

- умови перестрахувального захисту;

- довідки про фінансовий стан засновників страховика, підтверджені аудитором, коли страховик створений у формі повного або командитного товариства чи товариства з додатковою відповідальністю;

- економічне обгрунтування запланованої страхової (перестрахувальної) діяльності;

- інформацію про учасників страхової діяльності: освіту керівників, наявність відповідних сертифікатів у випадках, передбачених Органом у справах нагляду за страховою діяльністю.

Термін розгляду ліцензійної справи 30 днів з часу одержання усіх необхідних документів.

Підставою для відмовлення у видачі ліцензії є, як правило, невідповідність документів, що додаються до заяви, а також невідповідність вимогам чинного законодавства. Такий порядок існує в усіх країнах світу і в Україні зокрема.

Актуальним залишається питання формування спілок страховиків з певних напрямів та видів страхування. Вже створені Моторне (транспортне), Морське та Авіаційне бюро, на стадії формування Ядерне бюро. Це допоможе створити цивілізоване конкурентоздатне середовище. Поки основна маса страхових компаній розмірковувала, як саме об’єднуватись, Національна страхова компанія (HACK) «Оранта» вже створила перший на українському ринку концерн з одноіменною назвою. Оскільки, згідно з законодавством, компанія, що займається ризиковим страхуванням, не має права надавати послуги зі страхування життя, з’явилась необхідність створити нову структуру. Засновником «Оранта-життя» виступили HACK «Оранта» та підприємство «Оранта-капітал». Учасниками цього концерну можуть стати не тільки страхові компанії, а й банки, інвестиційні компанії. Увійти до концерну «Оранта» можна на правах як дійсного, так і асоційованого учасника. Таким чином, «Оранта» продемонструвала добрий приклад можливої співпраці страхової компанії задля зміцнення позиції на ринку.

Державне регулювання страхової діяльності зумовлює необхідність створення єдиного інформаційно-аналітичного центру, в якому б опрацьовувалися б масиви даних з усього спектра фінансування страхового ринку. Одним з важливих питань, які на сьогодні хвилюють страхові компанії держави, є проникнення зарубіжних страхових компаній на вітчизняний страховий ринок і пов’язана з цим можливість перекачування страхових платежів за кордон, поскільки існуючим законодавством від цього не має захисту. Тому українським страховим компаніям необхідно перш за все збільшити розмір статутного капіталу, що дасть можливість брати на себе більшу відповідальність і удержувати крупні ризики без передачі на перестрахування та в певній мірі поставити економічний бар’єр для переведення страхових платежів за кордон.

Висновки до розділу 1.

1. Специфічність страхування, як економічної категорії, обумовлюється трьома основними ознаками: випадковим характером настання руйнівної події, надзвичайністю нанесеного збитку (шкоди) в натуральному і грошовому відношенні та об’єктивною необхідністю попередження і подолання наслідків вказаної події і відшкодування матеріальних чи інших втрат.

2. Економічна сутність страхування визначається двома основними механізмами, що закладені в страхуванні, а саме: ефект рідкісних подій, коли страховий випадок протягом певного періоду часу відбувається не у всіх учасників формування страхового фонду; ефект накопичення, коли страховий внесок завжди менший від страхової виплати, тому, що страхові виплати видаються не одночасно, що враховується через дисконтуючий множник на інвестиційні прибутки страхової компанії.

3. Узагальнюючи погляди вчених та практиків, можна визначити