4. В широкому розумінні страховий ринок являє собою частину фінансового ринку, де об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, тобто ринок забезпечує органічний зв’язок між страховиками і страхувальниками і тут здійснюється обов’язкове визнання страхової послуги. При цьому необхідною умовою існування страхового ринку є наявність суспільної потреби на страховиків, які можуть задовольнити ці потреби.

5. Об’єктивною основою страхового ринку є виникнення в процесі відтворення необхідності надання грошової допомоги потерпілим у випадку настання непередбачених подій. При цьому основним економічним законом функціонування страхового ринку є закон попиту і пропозиції розглянуті вище визначення не повною мірою відбивають справжню сутність страхового ринку.

6. На нашу думку, страховий ринок – це система стійких економічних відносин між покупцями (споживачами, вигодонабувачами), посередниками і продавцями, а також страховиками і регуляторними органами, пов'язаних із формуванням попиту, пропозиції та ціни на прямий страховий захист і перестрахування, які матеріалізуються у страхових, перестрахувальних і супутніх послугах у певній країні, групі країн чи міжнародному масштабі, що піддається регулюванню в цілому страховий ринок представлений досить широким аспектом страхових товариств і компаній за статусом і організаційними формами, що є позитивним моментом у формуванні інфраструктури і можливої їх участі в основних видах діяльності на національному страховому ринку.

7. Найбільша кількість компаній займається такими видами страхування, як страхування майна (205), від нещасних випадків (197), вантажів та багажу (194), наземного транспорту (172), від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ (172), відповідальності перед третіми особами (142), фінансових ризиків (123). Наведені дані дають підстави стверджувати, що на національному страховому ринку створено конкурентне середовище і основні елементи організаційної структури, тобто є страховики зі своїми організаційними структурами на територіях окремих регіонів та страхувальники, представлені юридичними та фізичними особами різних сфер діяльності.

8. Необхідність забезпечення високого ступеня відповідальності страховика за соціально-економічні наслідки своєї діяльності обумовлює формування суспільної потреби в організації державного страхового нагляду. У загальній формі цей нагляд виражається у вивченні фінансового стану страховика і його платоспроможності по прийнятих договірних зобов'язаннях перед страхувальниками. Відсутність засобів у страховика для розрахунків по прийнятих зобов'язаннях підриває довіру не тільки до конкретного страховика, але і взагалі до ідеї страхування.

9. Подальше становлення національного страхового ринку стримується цілою низкою об’єктивних макроекономічних та суб’єктивних соціальних факторів.

10. Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від від 3 лютого 2010 р. N 157, центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, що регулює діяльність страхового ринку, є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг).

Держфінпослуг є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством. Держфінпослуг у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України та зазначеною вище постановою.

Розділ 2

Аналіз стану страхового ринку в Україні

2.1 Аналіз загальної динаміки розвитку страхового ринку України 2000-2009 рр.

Ринок страхових послуг залишається найбільш капіталізованим серед інших небанківських фінансових ринків, особливо зважаючи на зменшення капіталізації в таких фінансових секторах економіки, як кредитна кооперація.

За січень – грудень 2009 року (Додаток Б) на 0,3 в.п. зменшилась частка валових страхових премій у відношенні до ВВП (у 2008 році співвідношення валових страхових премій до ВВП становило 2,5%); на 0,3 в.п. (до 1,4%) зменшилась частка чистих страхових премій у відношенні до ВВП.

За результатами 2009р. відзначалися темпи спаду більшості показників страхової діяльності (таблиця 1), у порівнянні до 2008 року динаміка показників свідчила про такі тенденції: *

на 2,1% зменшилась кількість укладених договорів (крім н/в)*, при цьому кількість договорів, укладених з фізичними особами, зросла на 2,7%;

* за винятком договорів з обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті, їх кількість у 2009 році становила 552 628 982 одиниць і також зменшилась на 15,4%.*

на 14,9% зменшились обсяги надходжень валових страхових премій, а обсяг чистих страхових премій зменшився на 20,8%;*

на 4,4% зменшились валові страхові виплати/відшкодування, а обсяг чистих страхових виплат – на 6,2%;*

на 2% знизилися обсяги вихідного перестрахування, в тому числі обсяги премій, сплачених на внутрішньому ринку зменшились на 3%, а на зовнішньому зросли на 6,4%;*

на 7% зменшився обсяг страхових резервів;*

на 0,1% зросли загальні активи, з них активи, визначені законодавством для представлення коштів страхових резервів – на 0,9%;*

загальна кількість страхових компаній становила 450, у тому числі СК "life" (життя) – 72 компанії, СК "non-life" (не-життя) – 378 компаній.

Кількість страхових компаній (СК) станом на 31.12.09 становила 450, з яких 72 СК зі страхування життя (СК "Life") та 378 СК, що здійснювали види страхування, інші, ніж страхування життя (СК "non-Life"). У порівнянні з 31.12.08 кількість страхових компаній зменшилась на 19 СК (табл. 1.4).

Загальна (валова) сума страхових премій, отриманих страховиками при страхуванні та перестрахуванні ризиків від страхувальників та перестрахувальників за 2009 рік, становила 20 442,1 млн. грн., з них:

- 5 949,0 млн. грн. (29%) – премії, що надійшли від фізичних осіб;

- 8 646,5 млн. грн. (42%) – премії, що надійшли від юридичних осіб;

- решта