Можна вважати, що в досліджений період зберігалася позитивна тенденція до зростання рівня конкуренції на ринку страхування життя в помірних межах, а також позитивна тенденція до консолідації ринку ризикових видів страхування, наслідком якої стає зменшення кількості слабких компаній через вихід з ринку або поглинання їх фінансово сильними компаніями.

Слід зазначити, що в більшості європейських  країн відсутня монополія в галузі страхування (за винятком Македонії, Хорватії, Білорусі).

У таблиці 2.6 наведені кількісні показники національних ринків страхування деяких європейських держав.

В умовах перехідного періоду повного усвідомлення необхідності страхування у населення України ще не з’явилося. Воно носить фрагментарний характер. Суспільна потреба в цьому виді послуг значна, але організаційно вона лише починає формуватися. Вочевидь, що в цьому проявляється одна з причин однобічності, а отже, недостатності державного регулювання в області страхування.

Таблиця 2.6

Динаміка кількості страхових компаній деяких країн Європи

Країна | Кількість страхових компаній

2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008

Хорватія | 27 | 24 | 25 | 25 | 25 | … | …

Болгарія | … | … | … | … | 18 | … | …

Македонія | … | … | 6 | … | … | 9 | …

Польща
- life
- non-life  |

35
33  |

36
35  |

37
36  |

36
39  |

…
…  |

32
36  |

…
…

Австрія | … | … | … | … | 87 | … | …

Україна
у тому числі:
- life
- non-life | … 

…
… | 328 

14
314 | 338 

17
321 | 357 

30
327 | 387 

45
342 | 398 

50
348 | 411 

55
356

Регулювання страхового ринку з боку держави в Україні здійснюється Державною комісією з регулювання ринку фінансових послуг, яка запропонувала введення безстрокових ліцензій на ризикові види страхування. Це дозволить не витрачати час на безперервне переліцензування і зосередити увагу на нагляді, аналізі звітності і контролі виконання нормативів [49].

До 2002 р. динаміка рівнів активів і резервів страхових компаній мала схожий характер, однак у наступні роки розрив між ними різко збільшився, про що свідчать дані, що наведені на рис. 2.5.

Рис. 2.5. Динаміка активів та страхових резервів в Україні у 2001-2009 рр.

Разом з тим, для українського ринку характерний низький ступінь захищеності по основних ризиках. Про це свідчить низький рівень розвитку страхового ринку. Усі інструменти зниження ризиків (страхування, соціальні програми, сформовані резерви та надзвичайні фонди підприємств) покривають невелику частину ризиків, у порівнянні з тими, які страхуються в розвинених країнах. При цьому незахищеність по основних групах ризиків спричиняє істотні бюджетні витрати з ліквідації наслідків стихійних лих, наданню соціальної підтримки громадянам.

Незрілість українського страхового ринку – один з факторів слабкості інвестиційного клімату і загальних умов економічної діяльності. Іноземні страховики присутні на українському ринку, але не мають на ньому сильних позицій. Частка іноземних компаній на ринку страхових послуг не дуже велика. Тому страховий ринок в Україні все ще залишається слабко розвинутим [12].

Страхові компанії з участю іноземного капіталу розвиваються швидше, ніж ринок у цілому. Як правило, вони працюють із нерезидентами, фізичними і юридичними особами.

Страховий ринок в Україні характеризується низькою капіталізацією, незважаючи на наявність позитивних тенденцій до його нарощування. Це унеможливлює для страховиків приймати на себе великі ризики та вимагає виходу на іноземні ринки перестрахування. Практично 90% українських страховиків, тобто 354 компанії не можуть прийняти у забезпечення об’єкти з обсягом страхового ризику, максимальна сума по яких перевищує 10 млн. грн. (табл. 2.7). Це свідчить про те, що оператори страхового ринку є неспроможними з фінансової точки зору. Нижче наведене угруповання страхових компаній за обсягом ризиків, які вони можуть забезпечувати.

На основі наведеного розподілу страховиків автором розрахований коефіцієнт децільної диференціації. Розрахунки першого та дев’ятого децилів показав, що у 10% самих низько капіталізованих компаній максимальний обсяг страхової суми на власному забезпеченні об’єкта страхування не перевищує 0,377 млн. грн., а в 10% самих високо капіталізованих компаній мінімальний обсяг становить 9,705 млн. грн.

Таблиця 2.7

Угрупування страхових компаній України*

№ | Максимальна страхова сума за окремим об’єктом страхування на власному утриманні страховика,
млн. грн. | Кількість страховиків,
одиниць | Кумулятивна кількість страховиків, одиниць

1 | 0,1 – 1,0 | 125 | 125

2 | 1,0 – 10,0 | 229 | 354

3 | 10,0 – 50,0 | 26 | 380

4 | Більше 50,0 | 5 | 385

*Розраховано за даними [35, с.28]

Звідси, коефіцієнт децильної диференціації (9,705:0,377 = 25,7) свідчить про дуже високу нерівномірність розподілу страхових компаній за ступенем капіталізації. Зокрема, мінімальний обсяг ризиків у 10% самих великих компаній у 25,7 разів перевищує максимальний обсяг у 10% дрібних компаній.

Надзвичайно низькими в Україні є офіційні обсяги довгострокового страхування життя. Існуючі правові рамки проведення страхування і система державного регулювання у цій сфері не забезпечують достатніх стимулів для розширення масштабів страхування та особливо – страхування життя. Дотепер існує недовіра населення до вітчизняних фінансово-страхових інструментів, це стосується страхування життя, довгострокових, накопичувальних