та Польщі – у страховому ринку країн Східної Європи склали 77,7%. У той же час частка України дорівнювала лише 6,36% [94] (рис. 3.1). Однак, роль страхування в економіці країн, що розвиваються, залишається невисокою.
У країнах Східної Європи страхування ризикових видів, переважає в структурі надходжень страхових премій. Однак, більш високими темпами розвивається страхування життя. Так, у 2009 р. в області страхування життя в Польщі темп приросту становив 47,5%, а по страхуванню іншому, ніж страхування життя, цей показник дорівнював 11,5%.
Рис. 3.1. Структура ринку страхових послуг Східної Європи у 2009 р.
У порівнянні з міжнародними показниками це дуже високі значення. Для інших країн Східної Європи також спостерігається зростання у сфері страхування життя. Наприклад, в Угорщині обсяг зібраної страхової премії виріс в 2005-2009 рр. на 29,8%, у Латвії – на 47,5%, в Україні – на 42,4% (рис. 3.2) [94]. Така ситуація пояснюється відносно стабільною економічною ситуацією в цих країнах, а також зміною підходів до управління страхуванням під впливом лібералізації.
У більшості країн Європи, темпи зростання страхових послуг у розрізі страхування життя та ризикових видів уповільнюються через достатню насиченість ринку, за винятком нових видів (страхування від природних катастроф, сучасних медичних страхових послуг), поширення системи пенсійного страхування внаслідок старіння європейського населення. Відзначені тенденції розвитку характерні практично для всіх країн з розвиненими ринками страхових послуг.
Рис. 3.2. Динаміка страхових премій країн Східної Європи за 2002-2009 рр.
Найбільш освоєними є ринки Польщі, Словаччини, Угорщини: більшість відомих страховиків таких як Aviva, AXA, Generali, Allianz, Aegon, AIG, ERGO вже мають там свої філії або інші дочірні структури. Конкурентне середовище сприяло процесам входження іноземних страхових компаній, активізації злиття і поглинання всередині країн. На страхових ринках розвинутих країн страхові компанії виступають найбільш крупними представниками національних економік та разом з банками являються значними інституціональними інвесторами.
Так, у зону партнерства ввійшов ряд ключових країн Центральної і Східної Європи – Угорщина, Румунія, Росія, Словаччина й Словенія. Група Ergo представлена на ринках загального страхування й страхування життя в Литві, Латвії, Естонії, Росії, Польщі, Чехії, Словаччини, Туреччині й Угорщині. Компанія BT Asіgurarі, що входить до групи Banca Transіlvanіa Fіnancіal Group, працює в сегменті індивідуального й корпоративного страхування в Румунії. Бельгійській групі КВС належить ряд компаній у Центральній і Східній Європі на загальну суму 1,4 млрд. євро. Наприкінці 2007 р. Європейський банк реконструкції й розвитку (ЄБРР) придбав акції боснійського страховика UNІQA. Частка ринку SEB Dzіvіbas apdrosіnasana досягла понад 40% .
Протилежна картина спостерігається у країнах Балтії. Ситуація на ринках страхування Естонії Латвії і Литви, соціально-економічний розвиток яких подібний одне одному, в корені відрізняється від решти постсоціалістичної Європи. Ринок страхування цих країн майже закритий для провідних міжнародних страхових груп. Страховики, які успішно працюють в Прибалтиці, а більшість з них представляє Північну Європу, найчастіше відмовляються від подальшого розвитку в регіоні у силу бурхливого економічного зростання (показник росту ВВП сягнув більш, ніж 10%), експорту, припливу іноземного капіталу. Прибалтійський економічний розвиток сприятливо позначився на місцевій страховій індустрії. У 2002-2009 рр. обсяг прибалтійського страхового ринку виріс приблизно в два з половиною рази [94].
Сприяє розвитку страхового ринку Східної Європи, крім ЄС, такі економічні об’єднання, як СНД, ОЧЕС, ГУАМ. Для України участь в цих організаціях відкриває певні перспективи і представляється необхідною.
Основним показником, за яким оцінюється діяльність національних страхових ринків виступає обсяг страхових премій. За цим показником існує суттєва розбіжність, наприклад, між країнами-членами ОЧЕС. Це пов’язано, по-перше, з територіальними особливостями, а по-друге, – з різним рівнем розвитку національних страхових ринків. Тому з метою порівняльного аналізу поряд з обсягом страхових премій країни застосовують розмір страхової премії на одну особу і частку страхових премій у ВВП. Крім того, з’являються окремі показники, що характеризують особливості національного ринку в різних валютах. Усе це завдає проблеми поєднанню і аналізу страхового ринку країн ОЧЕС. Порівняльний аналіз на основі гармонізованої системи показників страхової діяльності виконується не тільки для національних ринків але й для таких відомих об’єднань, як ЄС, СНД, НАФТА, МЕРКОСУР, АТР, АСЕАН, ЕКОВАС, САДК, Шанхайської організації співробітництва (ШОС) та ін.
Для України вважається важливою інтеграція національного страхового ринку з ринками країн, що входять до ОЧЕС через геополітичні зв’язки, схожі умови та рівень розвитку страхового ринку. Це необхідно для отримання додаткових можливостей від потенціалу інтеграції, забезпечення якісного та збалансованого зростання страхового бізнесу, передбачення проблем, які можуть виникнути через експансію ринків постсоціалістичних країн глобальними страховиками. Серед країн-членів ОЧЕС заслуговує на увагу розвиток страхових ринків Росії, України, Туреччини, Азербайджану, Молдови, Грузії, Вірменії та ін. Основна тенденція в розвитку страхового ринку країн ОЧЕС полягає в його інтеграції, а також у демонополізації і лібералізації національних страхових ринків, що розвиваються. Це обумовлено необхідністю протистояти конкуренції на страховому ринку, потребою в збільшенні прибутку за рахунок поширення географії діяльності, прагненням підвищити капіталізацію національних ринків, необхідністю зниження витрат, пов’язаних з веденням страхового бізнесу. Об’єднання страхових ринків країн ОЧЕС буде сприяти їх вирівнюванню на єдиних умовах. Разом з тим, страхування в цих країнах ще не стало суттєвим джерелом інвестицій у національні господарства, що потребує нарощування власного інвестиційного потенціалу. Не сприяють зближенню позицій на страховому ринку країн ОЧЕС відсутність єдності обліку діяльності страхування, не передбачені єдині підходи щодо формування звітності зі страхування і системи показників страхового ринку ОЧЕС. Тому назріла необхідність створення координуючого органу та призначення відповідальної крани для