3. Основним показником, за яким оцінюється діяльність національних страхових ринків виступає обсяг страхових премій. За цим показником існує суттєва розбіжність, наприклад, між країнами-членами ОЧЕС. Це пов’язано, по-перше, з територіальними особливостями, а по-друге, – з різним рівнем розвитку національних страхових ринків. Тому з метою порівняльного аналізу поряд з обсягом страхових премій країни застосовують розмір страхової премії на одну особу і частку страхових премій у ВВП. Крім того, з’являються окремі показники, що характеризують особливості національного ринку в різних валютах. Усе це завдає проблеми поєднанню і аналізу страхового ринку країн ОЧЕС. Порівняльний аналіз на основі гармонізованої системи показників страхової діяльності виконується не тільки для національних ринків але й для таких відомих об’єднань, як ЄС, СНД, НАФТА, МЕРКОСУР, АТР, АСЕАН, ЕКОВАС, САДК, Шанхайської організації співробітництва (ШОС) та ін.

4. Для України вважається важливою інтеграція національного страхового ринку з ринками країн, що входять до ОЧЕС через геополітичні зв’язки, схожі умови та рівень розвитку страхового ринку. Це необхідно для отримання додаткових можливостей від потенціалу інтеграції, забезпечення якісного та збалансованого зростання страхового бізнесу, передбачення проблем, які можуть виникнути через експансію ринків постсоціалістичних країн глобальними страховиками. Серед країн-членів ОЧЕС заслуговує на увагу розвиток страхових ринків Росії, України, Туреччини, Азербайджану, Молдови, Грузії, Вірменії та ін. Основна тенденція в розвитку страхового ринку країн ОЧЕС полягає в його інтеграції, а також у демонополізації і лібералізації національних страхових ринків, що розвиваються.

5. Україна після вступу 16 травня 2008 року у світову організацію торгівлі виявлялось мала чудові перспективи для подальшого розвитку та інтеграції до світового господарства. Курс гривні до долара в цей час не тільки залишався стабільним, але й трошки зміцнів. Але вже у жовтні 2008 року політична криза, наслідками якої скористалися валютні спекулянти, які перестали продавати готівковий долар, курс на який стрімко зріс до 6-7 грн. за долар. Обтяжливі для цієї ситуації обставинами виявилися брак валютних коштів через зниження валютних надходжень експортерів завдяки зниженню світового попиту на український експорт і дефіцит по зовнішнім державним та не державним зобов’язанням низки вітчизняних підприємств та банків.

6. Український страховий ринок поступово стає привабливим для великих західних і російських компаній. Передумовами для злиття та поглинання страхових компаній України є велика кількість учасників та високі темпи зростання ємності ринку, який характеризується позитивними тенденціями: у період 2003-2009 рр. він зріс на 60% і став привабливішим для стратегічних інвесторів. Слід відзначити, що ринок страхування життя характеризується меншими темпами (зростання на 40%), що пов’язано з нерозвиненістю цього сегменту страхування. Негативні тенденції простежуються в сфері страхування фінансових ризиків (-15%).

7. Розвиток українського страхового ринку повинен здійснюватися також за рахунок проникнення національних страхових компаній на ринки інших країн. Тому для інтеграції українського страхового ринку актуальною проблемою є входження національних страхових компаній на страхові ринки окремих країн і інтеграційних об’єднань. Аналіз інтеграційних процесів на страховому ринку дозволяє зробити висновок про недостатній ступінь присутності страхового капіталу України і про необхідність подальшої лібералізації, покликаної сприяти його інтеграції у світове страхове господарство.

Висновки

В магістерській роботі було проведено дослідження теоретико-методичних основ розвитку українського страхового ринку і науково-практичних рекомендацій щодо інтеграції українського страхового ринку до світового. За результатами проведеного дослідження можна зробити наступні висновки.

Специфічність страхування, як економічної категорії, обумовлюється трьома основними ознаками: випадковим характером настання руйнівної події, надзвичайністю нанесеного збитку (шкоди) в натуральному і грошовому відношенні та об’єктивною необхідністю попередження і подолання наслідків вказаної події і відшкодування матеріальних чи інших втрат.

Економічна сутність страхування визначається двома основними механізмами, що закладені в страхуванні, а саме: ефект рідкісних подій, коли страховий випадок протягом певного періоду часу відбувається не у всіх учасників формування страхового фонду; ефект накопичення, коли страховий внесок завжди менший від страхової виплати, тому, що страхові виплати видаються не одночасно, що враховується через дисконтуючий множник на інвестиційні прибутки страхової компанії.

Узагальнюючи погляди вчених та практиків, можна визначити страхування як певний вид економічних відносин з приводу організації страхового захисту за рахунок створення і використання страхового фонду й інших фондів та ресурсів страховика з метою стабілізації економіки, розподілу ризиків, задоволення потреб страхувальників та власників, здійснення підприємницької діяльності, інвестування в економіку країни тимчасово вільних коштів.

В широкому розумінні страховий ринок являє собою частину фінансового ринку, де об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, тобто ринок забезпечує органічний зв’язок між страховиками і страхувальниками і тут здійснюється обов’язкове визнання страхової послуги. При цьому необхідною умовою існування страхового ринку є наявність суспільної потреби на страховиків, які можуть задовольнити ці потреби.

Об’єктивною основою страхового ринку є виникнення в процесі відтворення необхідності надання грошової допомоги потерпілим у випадку настання непередбачених подій. При цьому основним економічним законом функціонування страхового ринку є закон попиту і пропозиції. розглянуті вище визначення не повною мірою відбивають справжню сутність страхового ринку.

На нашу думку, страховий ринок – це система стійких економічних відносин між покупцями (споживачами, вигодонабувачами), посередниками і продавцями, а також страховиками і регуляторними органами, пов'язаних із формуванням попиту, пропозиції та ціни на прямий страховий захист і перестрахування, які матеріалізуються у страхових, перестрахувальних і супутніх послугах у певній країні, групі країн чи міжнародному масштабі, що піддається регулюванню. в цілому страховий