Найбільша кількість компаній займається такими видами страхування, як страхування майна (205), від нещасних випадків (197), вантажів та багажу (194), наземного транспорту (172), від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ (172), відповідальності перед третіми особами (142), фінансових ризиків (123). Наведені дані дають підстави стверджувати, що на національному страховому ринку створено конкурентне середовище і основні елементи організаційної структури, тобто є страховики зі своїми організаційними структурами на територіях окремих регіонів та страхувальники, представлені юридичними та фізичними особами різних сфер діяльності.

Необхідність забезпечення високого ступеня відповідальності страховика за соціально-економічні наслідки своєї діяльності обумовлює формування суспільної потреби в організації державного страхового нагляду. У загальній формі цей нагляд виражається у вивченні фінансового стану страховика і його платоспроможності по прийнятих договірних зобов'язаннях перед страхувальниками. Відсутність засобів у страховика для розрахунків по прийнятих зобов'язаннях підриває довіру не тільки до конкретного страховика, але і взагалі до ідеї страхування. Подальше становлення національного страхового ринку стримується цілою низкою об’єктивних макроекономічних та суб’єктивних соціальних факторів.

Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від від 3 лютого 2010 р. N 157, центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, що регулює діяльність страхового ринку, є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг).

Держфінпослуг є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством. Держфінпослуг у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України та зазначеною вище постановою.

За січень – грудень 2009 року на 0,3 в.п. зменшилась частка валових страхових премій у відношенні до ВВП (у 2008 році співвідношення валових страхових премій до ВВП становило 2,5%); на 0,3 в.п. (до 1,4%) зменшилась частка чистих страхових премій у відношенні до ВВП. За результатами 2009р. відзначалися темпи спаду більшості показників страхової діяльності

Станом на 31.12.09, кількість філій та відділень продовжила зростати в порівнянні з аналогічною датою 2008 року. Разом з тим, обсяги надходжень страхових платежів значно скоротилися (на 16,5%), тоді як обсяги страхових виплат та відшкодувань навпаки зросли (на 7,3%). Це пояснюється тим, що декілька системоутворюючих страхових компаній за січень – вересень збільшили присутність у регіонах у формі філій та відділень, але забезпечити надходження страхових платежів на достатньому рівні за січень – грудень 2009 року не вдалося.

Розмір валових страхових премій за 2009 рік зменшився порівняно з 2008 роком на 14,9%, а чисті страхові премії за аналогічний період зменшилися на 20,8%. Зростання валових страхових премій у IV кв. 2009 року на 34,0% у порівнянні до ІІІ кв. 2009 року відбулось за рахунок збільшення обсягів внутрішнього перестрахування на 1 741,3 млн. грн. (у ІІІ кв. 2009 р. обсяг внутрішнього перестрахування становив 1 421,1 млн. грн.). Обсяг чистих страхових премій у ІV кв. 2009 року зменшився на 4,7% у порівнянні з попереднім кварталом 2009 року.

Український страховий ринок є невеликою складовою світового страхового ринку. Країна займає дуже скромне місце на світовому ринку страхових послуг. У 2006 р. частка страхового українського ринку становила всього 0,073% світового обсягу страхових премій. До причин, що стримують зростання ринку, можна віднести відсутність у населення довіри до страхових компаній, недостатній досвід у використанні страхових послуг, низький рівень життя більшості населення, недостатній розвиток ринку медичного страхування і страхування життя та ін. 

До особливостей страхового ринку України відноситься певний рівень його монополізації. За окремими видами страхування страховий ринок України дотепер є досить монополізованим. Слід підкреслити, що на ринку видів страхування інших, ніж страхування життя, спостерігається значний рівень конкуренції, тоді як на ринку страхування життя наявна помірна монополізація ринку.

Найбільш сильний вплив на розвиток страхового ринку України виявляють ринки ЄС і Росії, вони є найважливішими зовнішньоекономічними і фінансовими партнерами. На Росію і країни ЄС приходиться основна частина зовнішнього боргу України. Значущість ЄС як зовнішньоекономічного партнера помітно зросла після розширення ЄС за рахунок країн Центральної та Східної Європи, включаючи колишні радянські прибалтійські республіки. До цього можна додати високий рівень економічної кооперації, що склалася у цей час, а також те, що основні обсяги інвестицій в економіку України йдуть з Росії і Євросоюзу. Розвитку зовнішньоекономічного співробітництва між ними сприяють такі об’єктивні причини, як географічна близькість, тривала історія політичних, господарських і культурних зв’язків, ємний фінансовий ринок, а також взаємодоповнюваність економік і інфраструктури країн.

Україна у взаємодії з міжнародними організаціями поступово створює механізм захисту державних інтересів через активну участь у тих об’єднаннях, які відповідають не тільки тактичним, тобто сьогоденним намірам країни, а й тим, що розраховані на перспективу. При цьому Україна вимагає від себе й від інших партнерів жорстко дотримуватися принципу паритетності в міжнародних відносинах. Особливості взаємодії страхових ринків різних країн впливають на страховий ринок України і сприяють його залученню у світовий страховий простір.

Тенденції розвитку світового ринку страхових послуг  характеризуються сталим зростанням ємності, зміною географічної структури, позитивною динамікою якісних і кількісних параметрів у всіх сегментах світового страхового ринку. Ємність страхового ринку кількісно виражається обсягом отриманих страхових премій. В 2009 р.