- відсутність відповідної страхової культури населення;

- погіршення демографічної ситуації;

- недостатність кваліфікованих страхових кадрів, спроможних розробити та реалізувати маркетингову стратегію компанії.

Потребує невідкладного впорядкування і база у галузі обліку, статистичної і бухгалтерської звітності, аудиту страховиків. Не вирішене повністю як саме в системі обліку слід ураховувати передачу ризиків або резерви майбутніх виплат після вирішення спірних питань тощо. Необхідна комплексна система фінансових показників та їх розшифрувань для страхової компанії (окремі форми звітності для податкових і стратистичних органів, органів страхового нагляду, а також преси і страхувальників).

Сьогодні на законодавчому рівні фактично не врегульовано діяльність такої важливої категорії учасників страхового ринку, як страхові брокери.

Взагалі, розвиток страхового ринку в Україні потребує вирішення необхідних засад вдосконалення державної політики в галузі страхування, а саме: [53]

- подальший розвиток законодавчої і нормативної баз;

- створення спілок страховиків з найважливіших проблем страхування;

- подальшої інтеграції України в міжнародні структури, що визначають міжнародну політику в галузі страхування;

- створенні оптимальної структури співвідношення між обов’язковим і добровільним страхуванням;

- залученням страхового ринку до вирішення найважливіших питань соціального страхування;

- створенні комплексної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів;

- посиленням впливу держави на проведення інвестиційної політики з боку страховиків.

Сьогодні держава не в змозі вирішувати такі важливі соціальні питання як медичне обслуговування, виплата пенсій , надання допомоги по безробіттю, відшкодування витрат по травматизму на виробництві і т. ін. лише за рахунок державного бюджету. Отже, потрібно залучати кошти підприємств, роботодавців, працівників. Якщо таке залучення здійснювати прямо, то це фактично означатиме введення нових видів податків.

Крім того, кошти, які залучаються, мають деякий час розмішуватися так, щоб приносити додатковий прибуток. Це може виконати тільки страховий ринок, як це робиться в розвинутих країнах. Але для цього вкрай необхідно законодавчо визначити місце, що має посідати страховий ринок у соціальних програмах, і прийняти необхідні рішення щодо його входження в ці програми.

Це дуже актуально для страхового ринку взагалі, тому що на сьогодні страховики в Україні не можуть здійснювати свою найважливішу функцію — інвестування тимчасово вільних грошових ресурсів в економіку України, що дає страховикам в усьому світі колосальні повернені грошові кошти, а суспільству — нові робочі місця.

Важливе значення має для держави нині створення комплексної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у галузі страхування. На першій стадії хоча б з дуже вузьких, але вкрай необхідних питань, таких як актуарні проблеми, перестрахування тощо.

Прикладне значення страхування в житті суспільства велике, і тому страхові послуги — асортимент видів страхування — слід невпинно розвивати.

1.4. Аналіз законодавчо-нормативної бази здійснення страхової діяльності в Україні

Необхідність державного регулювання страхового ринку (страхової справи, страхового бізнесу) диктується двома факторами: державним захистом страхувальника (клієнта) та державною економічною політикою. Взагалі державне регулювання страхового ринку повинне:

- не допускати на ринок фіктивних компаній, які можуть нанести збиток як страхувальникам, так і страховій справі у цілому;

- сприяти діяльності на страховому ринку компаній, що мають міцну правову основу;

- забезпечувати формування і розвиток ефективного функціонування ринку страхових послуг [64].

До системи методів державного регулювання входять: реєстрація страхових компаній; видача ліцензій на проведення певних видів страхування; здійснення контролю за їх діяльністю.

Реєстрація страхових компаній здійснюється органом у справах нагляду за страховою діяльністю на підставі заяви страхової компанії, яка надає такі необхідні для цього документи:

- копію свідоцтва про державну реєстрацію;

- довідку банку про розмір сплаченого статутного фонду чи закладеної суми;

- наявність страхових резервів;

- перелік та правила страхування видів страхової діяльності;

- структуру та склад компанії та керівного органу, їх освітній ценр.

Кожна держава має незалежний спеціалізований орган з нагляду за страховою діяльністю. На території України — це орган у справах нагляду за страховою діяльністю при Міністерстві фінансів України та його представництва на місцях, основні завдання яких:

- здійснення державного нагляду за страховою діяльністю;

- забезпечення реалізації державної страхової політики;

- вдосконалення діючих форм взаємовідносин між страховиками та страхувальниками.

В останні роки XX ст. в Україні, хоч повільно та не завжди послідовно, все ж розпочався процес налагодження механізму державного регулювання страхового бізнесу.

Даний механізм включає в себе насамперед правове забезпечення страхової діяльності. Конституція України (стаття 116) врегульовує основні норми правового управління страховою діяльністю, яка розглядається як складова частина фінансової політики держави. Для впровадження основних важелів регулювання страхового ринку Кабінет Міністрів України ще 17 вересня 1993 р. створив Комітету справах нагляду за страховою діяльністю (Укрстрахнагляд). Згідно із цією постановою Комітет визнавався центральним органом державної виконавчої влади і підпорядковувався безпосередньо Кабінету Міністрів України. Основним завданням цього Комітету було:

- запобігання неплатоспроможності страховиків через встановлення правил формування та розміщення страхових резервів;

- захист інтересів страхувальника шляхом ліцензування діяльності страхових компаній;

- ефективний розвиток ринку страхових послуг завдяки узагальненню практики страхової діяльності та розробці пропозицій щодо розвитку та вдосконалення законодавства України про страхову діяльність.

Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від від 3 лютого 2010 р. N 157, центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, що регулює діяльність страхового ринку, є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг).

Держфінпослуг є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством. Держфінпослуг у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України,